Постанова № 29683961, 27.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 лютого 2013 р. № 820/550/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участі

секретаря судового засідання - Салацької Я.І.,

за участю сторін:

представника позивача - Хомяка О.П.;

представника відповідача - Токар І.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Лозівський завод металоконструкцій" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Лозівський завод металоконструкцій» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача, Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби №0002451500 від 28.09.2012р., №0002461500 від 28.09.2012р., №0002471500 від 28.09.2012р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що ПАТ знаходилось в судових процедурах банкрутства згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і податкова інспекція як публічний кредитор мала змогу розрахувати та заявити у справі про банкрутство всі вимоги по неоплаті чи несвоєчасній оплаті податків та зборів. Всі незаявлені вимоги в силу ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважаються погашеними. ОДШ вимог по сплаті спірних штрафних санкцій у справі про банкрутство не заявила, а тому не мала правових підстав для нарахування цих санкцій у подальшому. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що самостійно задекларовані платником податків податкові зобов'язання по земельному податку за листопад-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-березень 2011р. були фактично сплачені ПАТ лише 12.05.2011р., тобто поза межами визначеного законом строку. Міра юридичної відповідальності за скоєння даного правопорушення передбачена ст.126 Податкового кодексу України. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що 14.09.2012р. Лозівською ОДПІ Харківської області ДПС було проведено камеральну перевірку ПАТ «Лозівський завод металоконструкцій» з питання своєчасності сплати земельного податку за листопад-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-березень 2011р.

Результати перевірки оформлені актом від 14.09.2012р. №176/15-130, в якому викладені висновки податкового органу про порушення платником податків п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме: оплата ПАТ самостійно задекларованого земельного податку за листопад-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-березень 2011р. по строку 12.05.2011р.

28.09.2012р. з посиланням на даний акт ДПІ були винесені податкові повідомлення - рішення №0002451500 про нарахування штрафу 26.902,31грн. (20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання), №0002461500 про нарахування штрафу 846,59грн. (10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання), №0002471500 про нарахування штрафу 11.961,27грн. (20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для винесення спірних рішень суб"єктом владних повноважень обрано положення ст.126 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугувало відображене в акті від від 14.09.2012р. №176/15-130 судження суб'єкта владних повноважень про здійснення платником податків 12.05.2011р. оплати податкових зобов'язань з земельного податку за листопад-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-березень 2011р.

Перевіряючи відповідність спірних рішень вимогам ч.З ст.2 КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд відмічає, що у спірних правовідносинах порядок виконання податкового обов'язку з податку на землю до 31.12.2010р. був визначений Законом України «Про систему оподаткування», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Законом України «Про плату за землю», а з 01.01.2011р. - Податковим кодексом України, норми яких містили аналогічне правило щодо сплати самостійно задекларованого платником податку на землю - щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З 01.01.2011р. відповідальність за несвоєчасне виконання податкового обов'язку передбачена ст.126 Податкового кодексу України, відповідно до якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З положень наведеної норми кодексу вбачається, що склад протиправного діяння (правопорушення), котре наведено у ст.126 Податкового кодексу України, включає 1) юридичний факт узгодження суми грошового зобов'язання (настання дати виконання обов'язку сплатити авансовий платіж), 2) юридичний факт погашення суми податкового боргу.

Відсутність будь-якого із згаданих юридичних фактів об"єктивно унеможливлює застосування до платника податків відповідальності згідно з ст.126 Податкового кодексу України.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.і ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.З ст.86).

Частиною 1 ст.69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Керуючись приписами ст. 11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, перевіривши обгрунтованість доводів сторін добутими доказами та змістом належних норм права, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах податковий орган ототожнив факт погашення податкового боргу ПАТ «Лозівський завод металоконструкцій» з фактом винесення Господарським судом Харківської області ухвали від 06.05.2011р. по справі №5023/3374/11 про порушення за заявою Лозівської ОДШ провадження у справі про банкрутство ВАТ «Лозівський завод металоконструкцій».

З цього приводу суд зазначає, що за змістом п. 14.1.152 ст. 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

За правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких

здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом - Інструкція №276) належним та допустимим доказом стану виконання платником податків податкового обов'язку є роздруківка картки особового рахунку платника податків.

З витребуваної судом на виконання вимог ст.П КАС України, наданої відповідачем та приєднаної до справи роздруківки картки особового рахунку ПАТ вбачається, що ані станом на 06.05.2011р. (дата винесення Господарським судом Харківської області ухвали від 06.05.2011р. по справі №5023/3374/11 про порушення за заявою Лозівської ОДШ провадження у справі про банкрутство ВАТ «Лозівський завод металоконструкцій»), ані станом на 12.05.2011р. не відбулось зменшення абсолютного значення суми податкового боргу ПАТ з податку на землю.

Відтак, у спірних правовідносинах податковий орган помилково вважав 12.05.2011р. моментом погашення ПАТ податкового боргу з земельного податку за листопад-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-березень 2011р., адже в силу ст.ст.36-38 Податкового кодексу України сам лише факт винесення господарським судом в порядку Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків не свідчить про припинення податкового обов'язку такого платника, а лише змінює порядок виконання податкового обов'язку за зобов'язаннями, що належить до кола конкурсних.

Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд приходить до висновку, що у спірних правовідносианх податковий орган не мав законодавчих підстав для кваліфікації факту винесення Господарським судом Харківської області ухвали від 06.05.2011р. по справі №5023/3374/11 про порушення за заявою Лозівської ОДШ провадження у справі про банкрутство ВАТ «Лозівський завод металоконструкцій» моментом погашення податкового боргу позивача з земельного податку за листопад-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-березень 2011р.

Фактична оплата з боку ПАТ 12.05.2011р. земельного податку за листопад-грудень 2009р., січень-грудень 2010р., січень-березень 2011р. не проводилась, що визнано представниками сторін, підтверджено матеріалами справи.

За таких обставин, в діях ПАТ станом на 12.05.2011р. був відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.126 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Незважаючи на імперативні приписи процитованої норми процесуального закону, відповідач в ході розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів та не навів достатніх доводів обгрунтованості і правомірності мотивів, покладених в основу спірних рішень.

Згідно з ч.і ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Лозівський завод металоконструкцій" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 28 вересня 2012 року №0002451500, №0002461500, №0002471500.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Лозівський завод металоконструкцій" (64600, Харківська обл., м. Лозова, вул. Чехова, 61, код ЄДРПОУ 00860174) витрати зі сплати судового збору у розмірі 389,41 грн. (триста вісімдесят дев'ять гивень 41 коп.).

4. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 05.03.2013 року.

Суддя Старосєльцева О.В.