Рішення № 29683222, 26.02.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2013 р. Справа № 923/114/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз", м. Херсон,

про стягнення 419 579 грн. 56 коп.,

за участю представників сторін:

позивача - Сидоренко А.С., представник, дов. № 14-1 від 08.01.13 р.;

відповідача - Руденко І.С., представник, дов. № 4938/08 від 25.12.12 р.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача 110171грн.34коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 63418грн.88коп. з урахуванням 3% річних, 245989грн.34коп. пені, відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 року № 14/2105/11. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, а також звернувся до суду із заявою, яка прийнята судом до уваги, про виправлення описки, у якій просить вважати вірним прізвище уповноваженої особи, що підписала позовну заяву, Куницький Вадим Васильович, відповідні повноваження якого підтверджуються довіреністю від 16.03.2012 р. № 14-335.

Представник відповідача в ході судового розгляду справи заперечував проти позовних вимог щодо стягнення 3% річних, просив врахувати розрахунок відповідача при обрахуванні інфляційних втрат, а також зменшити розмір пені, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини. На думку відповідача, підписаний сторонами 30 листопада 2011 року акт приймання-передачі природного газу за жовтень того ж року (а. с. 18), не свідчить про отримання відповідачем газу саме у жовтні, що, на думку останнього, впливає на строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті зазначеного природного газу та на виникнення у позивача права застосовувати відповідні санкції. А відтак, на думку відповідача, нарахування 4 135,73 грн. 3% річних та 3 717,25 грн. індексу інфляції, за прострочені зобов'язання за жовтень 2011 р., є безпідставним. На думку відповідача, позивачем пропущений річний строк позовної давності щодо вимог про стягнення частини суми пені. Як зазначає відповідач у позоовній заяві, систематична заборгованість Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" по розрахункам за послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами значно ускладнює можливість Відповідача проводити розрахунки за отриманий газ по договору № 14/2105/11 від 30.09.2011. Крім того, як стверджує відповідач, він являється постачальником природного газу населенню, а кінцеві споживачі не понесуть витрати за штрафними санкціями, що стягуються з відповідача. Тому, з урахуванням інтересів сторін, ступеню виконання зобовязань (з 98 831 448,47 грн. (вартість поставленого газу) оплачено 98 831 448,47 грн., що дорівнює 100 %), а також враховуючи, що причиною неналежного виконання зобовязання відповідачем є наявність заборгованості населення за спожитий природний газ, на думку відповідача, є підстави для зменшення розміру пені судом, відповідно до приписів частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, п. 1 статті 233 Господарського кодексу України. Як стверджує відповідач, ПАТ "Херсонгаз" не має можливості користуватися грошовими коштами Позивача, що надходять від споживачів на банківський рахунок зі спеціальним режимом використання, і тому не повинно сплачувати нараховані позивачем 3% річних, які нараховуються за користування чужими грошовими коштами. На думку відповідача, положення ст. 625 ЦК України про індексацію заборгованості по грошовому зобов'язанню і нарахування відсотків є правовим наслідком порушення зобов'язань і на ці відносини розповсюджується ст. 614 ЦК України, яка передбачає, що відповідальність за порушення зобов'язання настає у разі наявності вини (умислу або необережності) з боку особи, яка його порушила. Розрахунок інфляційних втрат всередині місяця відповідач вважає доцільним здійснити за методикою Держкомстату (лист від 13.02.09р. №11/1-5/73), за допомогою формули середньоденної геометричної незваженої. Згідно наведених формул відповідачем здійснено розрахунок, згідно якого втрати від інфляції складають 56 861,28 грн., а не 110 171,34 грн., як розраховано Позивачем.

У судовому засіданні 26.02.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі за текстом рішення - Позивач, Компанія, Продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Херсонгаз» (надалі за текстом рішення - Відповідач, Покупець) був укладений договір № 14/2105/11 купівлі-продажу природного газу (надалі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов'язався передати Покупцеві у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (надалі за текстом рішення - газ) для подальшої реалізації населенню, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору.

На виконання умов договору № 14/2105/11 від 30.09.11 Позивач поставив протягом листопада 2011 року - грудня 2011 року, січня 2012 року - лютого 2012 року, а Відповідач прийняв природний газ в обсязі 262 025,903 тис. куб. м. на загальну суму 98 831 448,47 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу: акт приймання - передачі природного газу № б/н від 30 листопада 2011 року (обсяг - 24 291,862 тис. куб.м. на суму 9 213 237,04 грн.); акт приймання - передачі природного газу № б/н від 30 листопада 2011 року (обсяг-48 106,233 тис. куб.м. на суму 18 241 984,82 грн.); акт приймання - передачі природного газу № б/н від 31 грудня 2011 року (обсяг - 49 746,574 тис. куб.м. на суму 18 868 962,89 грн.); акт приймання - передачі природного газу № б/н від 31 січня 2012 року (обсяг- 63 959,671 тис. куб.м. на суму 24 009 210,10 грн.); акт приймання - передачі природного газу № б/н від 29 лютого 2012 року (обсяг - 75 921,563 тис. куб.м. на суму 28 498 053,62 грн.).

Відповідно до п. 6.1 та п. 6.2 Договору Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст. 611 Цивільного кодексу України, є сплата неустойки. Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Відповідач, в порушення умов п. 6.2 Договору № 14/2105/11 від 30.09.11, не здійснив оплату за спожитий природний газ у встановлені строки.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. (Стаття 3 Закону, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002 ).

За поданим позивачем розрахунком розмір пені становить 245989,34грн.

Статтею 232 (ч. 6) Господарського кодексу України (436-4) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 258 Цивільного кодексу України (435-4) для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність в один рік.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до положень частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України (436-4) позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Сторони у Договорі не передбачили збільшення річного строку позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки. Заява відповідача про застосування річного строку позовної давності щодо вказаних позовних вимог викладена у відзиві на позовну заяву.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Виходячи з аналізу вищевказаних норм матеріального права, нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом (як це передбачено п. 7.2. Договору), можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто сторони у договорі можуть визначити початок нарахування пені інакше, ніж від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах одного року від цього дня.

Строк виконання грощового зобов'язання відповідача за природний газ, отриманий у грудні 2011 року сплинув десятого числа наступного за вказаним місяця - 10.01.2012 р., відповідно пеня у розмірі 35905,97грн. за частину вказаного періоду розрахована позивачем за межами річного строку позовної давності, за виключенням суми пені у розмірі 372,67грн. нарахованої на суму невиконаного грошового зобов'язання за грудень 2011 року. Отже, розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 210083,36грн. (372,67 + 87731,09 + 121979,60).

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 110171,34грн. та 63418,88грн.

Судом не приймається до уваги здійснений відповідачем щоденний розрахунок суми з урахуванням встановленого індексу інфляції, оскільки останній розраховується (встановлюється) на відповідний місяць.

Безпідставним є також посилання відповідача на неможливість користування ним коштами, що надходять від споживачів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання як на підставу звільнення від нарахування сум інфляційних та 3% річних, оскільки відповідно до положень ст. 625 ЦК України для її застосування достатньо факту прострочення виконання грошового зобов'язання.

Не приймається судом також до уваги і посилання відповідача на неналежність, як письмового доказу отримання природного газу у жовтні 2001 року, акту прийому-передачі природного газу за жовтень 2011 року, скалденого сторонами 30.11.2011 року, оскільки оформлення зазначеної події (факту) вказаним чином не протирічить діючому цивільному та господарському законодавству України.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 110171грн.34коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 63418грн.88коп. з урахуванням 3% річних, 210083грн.37коп. пені, а заперечення відповідача проти зазначеної частини позову не приймаються судом до уваги. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення пені у розмірі 35905грн.97коп., нарахованої позивачем за межами річного строку позовної давності.

Клопотання відповідача про зменшення розміру пені не підлягає задоволенню, оскільки застосування п. 3 ст. 83 ГПК України передбачає наявність виняткових обставин. Відповідачем не представлено суду доказів наявності виняткових обставин для зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" (ідентифікаційний код - 03355353, адреса - 73036, місто Херсон, вул. Поповича, 3) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код - 20077720, адреса - 01001, місто Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) 110171грн.34коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 63418грн.88коп. з урахуванням 3% річних, 210083грн.37коп. пені, 7673грн.48коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено "04" березня 2013 р.

Суддя Ю.В. Гридасов