Постанова № 29682609, 22.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" лютого 2013 р. Справа № 809/174/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Кічури Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

до відповідача: ПП "Акме-ІФ"

про накладення арешту на кошти,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до ПП "Акме-ІФ" про накладення арешту на кошти.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, будучи платником податків та зборів, допустив податкову заборгованість в сумі 57964,51 грн. Оскільки у відповідача відсутні достатні кошти на рахунках у банках, які його обслуговують, а балансова вартість майна, щодо якого може бути застосовано право податкової застави становить 100 гривень, що не покриває наявної заборгованості перед бюджетом, позивач просив суд, у відповідності до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках у банківських установах, що належать відповідачу.

Представник позивача вимоги, викладені в позовній заяві підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, проте поштові відправлення повернулися на адресу суду із зазначенням причини невручення (а.с.42,54,62).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.05.2012 року, юридична особа - ПП «Акме-ІФ» зареєстрована виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 26.09.2007 року (а. с. 7 - 8), згідно із ст. 15 Податкового кодексу України відповідач є платником податків та зборів.

Згідно з довідкою про борг за платежами по ПП «Акме-ІФ», за відповідачем обліковується заборгованість в загальному розмірі 57964,51 грн., а саме, з податку на прибуток в сумі 33825,61 грн., з податку на додану вартість 14952,00 грн., з єдиного податку 2435,48 грн., та з податку на доходи найманих працівників в сумі 6751,42 грн., (а.с. 89).

На підтвердження заборгованості, що обліковується за відповідачем, представником позивача подано суду наступні документи: з податку на прибуток - податкові декларації з податку на прибуток підприємства (а.с.29-37) та виписки з облікової картки платника даного податку (а.с.97-98); з податку на додану вартість - податкові декларації з податку на додану вартість (а.с.9-20,67-72) та виписки з облікової картки платника даного податку (а.с.95-96); з єдиного податку - акт камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку №12921/15-1/35277290 від 13.12.2011 року, податкове повідомлення-рішення №0024121501 від 13.12.2011 року та поштове підтвердження його вручення відповідачу (а.с.23,24), розрахунки податкового зобов'язання та штрафних санкцій (а.с.26), а також виписки з облікової картки платника даного податку (а.с.101-104); з податку на доходи найманих працівників - податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб (а.с.27-28), виписки з облікової картки платника цього податку (а.с.99,100).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем вживалися заходи щодо погашення податкового боргу платника податку шляхом стягнення грошових коштів, які знаходяться на його рахунках у банківських установах, за рішенням суду в порядку, передбаченому п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України.

Так, згідно з виконавчим листом по справі №2а-2980/12/0970 від 01.11.2012 року з відповідача стягується податкових борг в розмірі 48762,12 грн., проте постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду по даній справі не виконана, а інкасові доручення щодо ПП «Акме-ІФ» повернені без виконання, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунках відповідача (а.с.79-88).

Станом на момент звернення до суду відповідач не сплатив податкову заборгованість, а його майно, щодо якого може застосовуватися право податкової застави, відповідно до фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва (а.с.6) є недостатнім для погашення боргу, оскільки вартість основних засобів, що відображена в балансі відповідача становить 0,1 тис. грн. (тобто 100 грн.).

Станом на 21.02.2013 року, згідно з інформацією про подану платником звітність, 08.02.2012 року відбулася остання подача звітності відповідача за 2011 рік (а.с.107).

З метою розшуку майна відповідача, позивачем надсилався запит до Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, на який надана відповідь листом за №1550/01-21 від 06.04.2012 року. Так, згідно з даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, за відповідачем право власності на нерухоме майно не зареєстровано (а.с.21,22).

Також, позивачем вживалися заходи, з метою встановлення місцезнаходження відповідача, у відповідності до Запиту №15011/14/19-150/5653 від 29.10.2012 року складено Довідку про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків №735/07-09 від 18.12.2012 року по ПП «Акме-ІФ», в якій зазначено, що місцезнаходження платника податків не встановлено. Додатково позивачем складено Акт обстеження від 15.10.2012 року в якому зазначається: «вийшовши на юридичну адресу, підприємство не розшукано, жодної вивіски не знайдено» (а.с.74).

У зв'язку із прийняттям всіх заходів щодо погашення податкової заборгованості, враховуючи, що балансова вартість майна відповідача менша суми його податкового боргу, позивачем складено службову записку №12770/14/19-150/4774, про необхідність передачі матеріалів по ПП «Акме-ІФ», код 35277290, в суд для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться в банку, відповідно до пп. 20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах, встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Згідно з пунктом 3 частини 3 Положення «Про Державну податкову службу України» затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 584/2011 (надалі також - Положення), до основних завдань ДПС України відносяться, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на органи державної податкової служби, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законодавством.

У відповідності до пункту 1 частини 4 Положення ДПС України відповідно до покладених на неї завдань, також виконує роботу, пов'язану із здійсненням контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупиненням видаткових операцій на його рахунках у банку.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби наділені правом звернення до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ, арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Згідно із приписами статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

На виконання норм статті 94 Податкового кодексу України, Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р., за № 1398, зареєстрованим в МЮУ 04.01.2012 року №9/20322 затверджено "Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків" (надалі також - Порядок).

Так, у відповідності до частини 7.4 розділу 7 Порядку, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

З огляду на вищенаведене, право звернення до суду з адміністративним позовом законодавець пов'язує із прийняттям керівником органу державної податкової служби (його заступником) рішення про арешт майна платника податків, як виняткового способу забезпечення погашення заборгованості.

Перелік обставин, які зумовлюють право застосовувати адміністративний арешт майна, передбачений статтею 94 ПК України. Вказаний перелік є вичерпний і здебільшого стосується виявлених фактів порушень з боку платника в сфері операцій із заставленим майном, порушень, пов'язаних з допуском до перевірки, становленням на облік в органах податкової служби, виготовленням дозвільної документації тощо.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у відповідача відсутні кошти на розрахункових рахунках у банках, достатні для примусового виконання рішення суду, також за відповідачем не обліковується жодного майна, яке могло б слугувати об'єктом податкової застави, а також документально підтверджені обставини щодо неможливості встановлення фактичного місцезнаходження відповідача.

Все вищеперераховане виключає можливість та наявність правових підстав для винесення податковим органом рішення про накладення адміністративного арешту майна як передумови накладення арешту на рахунки відповідача.

З врахуванням приписів абзацу другого підпункту 94.6.2 статті 94 Податкового кодексу України слід зазначити, що застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду, при цьому рішення керівника податкового органу або його заступника щодо цього питання не приймається. Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунки платника податків.

За наведених підстав та вказаних правових норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Приватного підприємства "Акме-ІФ" (ідентифікаційний код 35277290), що знаходяться на рахунках у банківських установах: № 26048110250001, №26004110250001 МФО 328384 АТ «ІМЕКСБАНК»; №26000160279800 МФО 351005 АТ "УкрСиббанк".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 27.02.2013 року.