Постанова № 29682600, 18.02.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. Справа № 809/215/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.,

при секретарі Маковійчук С.М.,

за участю:

представника відповідача - Козлана В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття"

про стягнення заборгованості в сумі 4677,62 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі (надалі також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4677,62 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Публічне акціонерне товариство "Прикарпаття" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за Списками №1 та №2, призначених відповідно до пункту "а", пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону. Згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Підприємство щомісяця до 25-го числа зобов'язане вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно із розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "а", "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списками №1 та №2 за грудень 2012 року платник повинен відшкодувати виплачені пільгові пенсії у загальному розмірі 4677,62 грн. Оскільки дані суми відповідачем добровільно не відшкодовано, просив стягнути їх з відповідача в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.21). Також, додатково направив обґрунтування адміністративного позову, вказуючи, що відповідач заперечує проти відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, мотивуючи це тим, що дані особи працювали в Ковалівському філіалі орендного товариства «Прикарпаття», а в подальшому були переведені і продовжували працювати в Коваліському КП «Меткабель», яке утворилось шляхом виділення в окрему юридичну особу. Позивач вважає дані твердження безпідставними, оскільки, в період діяльності Коваліський філіал не мав статусу юридичної особи, а був структурним підрозділом відповідача, а тому колишнім працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що здобули необхідний стаж на двох підприємствах, відшкодування пільгових пенсій повинно проводитися пропорційно до частки відпрацьованого часу, що передбачено п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р., № 21-1.

Представник відповідача проти позову заперечив, в частині відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій колишнім працівникам Ковалівської філії, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що згідно акту приймання-передачі майна від 31 травня 1994 року, Коломийським ЗАТ «Прикарпаття» передано Ковалівському КП «Меткабель» все майно, яким користувалася Ковалівська філія. Таким чином, у відповідності до ч. 4 статті 59 Господарського кодексу України, всі права і обов'язки, в тому числі зобов'язання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, переходять Ковалівському КП «Меткабель», як правонаступнику Ковалівської філії.

Розглянувши адміністративний позов, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державну реєстрацію юридичної особи, публічного акціонерного товариства «Прикарпаття» проведено виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області 20.04.1994 року (а.с.13-14).

Відповідач взятий на облік управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі та є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за Списками №1 та №2, призначених відповідно до пунктів "а", "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 вказаного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача, призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах за Списками №1, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та за Списком №2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", проте по колишнім працівникам підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нараховується частка за відпрацьований період 84,13% та 42,98% відповідно, з чим відповідач не погоджується.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України", затвердженої Постановою правління ПФ України №21-1 від 19.12.2003 року (надалі також - Інструкція).

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Також, підлягають відшкодуванню фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Пунктом 6.4. Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

За змістом пункту 6.5. Інструкції, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списками №1 та №2 в період з 01.12.2012 року по 25.12.2012 (а.с.11,12), за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за Списком №1, за грудень 2012 року в сумі 2485,76 грн., та за Списком №2, за грудень 2012 року в сумі 2191,86 грн., що в загальному розмірі становить 4677,62 грн.

Дані обставини підтверджуються розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.7,8). Розрахунок вручався наручно, у відповідності до пункту 6.4 розділу 6 Інструкції про що свідчить особистий підпис головного бухгалтера відповідача на самому розрахунку.

Аналогічно відповідачу вручалися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 (а.с.9,10), та на момент судового розгляду даної справи останнім не оскаржувалися.

Що стосується заперечень відповідача в частині відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_2, з даного приводу судом встановлено наступне.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом вже розглядалися аналогічні позови, за наслідками розгляду яких, в рішеннях суду при встановленні тих ж обставин, суд застосовуючи різні норми матеріального права, дійшов різних висновків, відтак вказані рішення набрали чинності і, в свою чергу, використовуються обома сторонами при правовому обгрунтуванні своїх доводів (а.с. 30-35; 55,56).

Так, 25.12.1991 року завод "Прикарпаття" набув статусу орендного підприємства та перейменований в Коломийське орендне підприємство "Прикарпаття".

Судом встановлено, що закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" є власником майна, набутого в процесі приватизації державного майна - цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", шляхом викупу державного майна зданого в оренду, на підставі Законів України "Про приватизацію майна державних підприємств", "Про оренду майна державних підприємств та організацій". Тобто, закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" стало правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", про що свідчить той же ідентифікаційний код підприємства 02970197.

Водночас в структуру цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" входило ряд орендарів (філій), однією з яких була Ковалівська філія.

Судом встановлено, що дана філія не мала статусу юридичної особи, і вказана обставина не заперечувалася представником відповідача.

11 березня 1994 року на конференції орендарів Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" прийнято рішення про від'єднання Ковалівської філії в окреме підприємство та розподіл майна.

В подальшому, закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" зареєстроване як підприємство 20.04.1994 року та згідно пункту 3 підпункту 3.3 Статуту є правонаступником Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття".

Згідно акту прийому-передачі майна між Коломийським закритим акціонерним товариством "Прикарпаття" від 31.05.1994 року, на підставі наказу № 12 від 27.04.1994 року, закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" передало, а Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію на загальну суму 2 119 207 400,00 (два мільярди сто дев'ятнадцять мільйонів двісті сім тисяч чотириста) карбованців та статутний фонд на загальну суму 1 127 350,00 (один мільярд сто двадцять сім мільйонів триста п'ятдесят тисяч) карбованців (а.с.51-52).

В пункті 3.3 статуту Ковалівського колективного підприємства "Меткабель", зазначено, що воно не являється правонаступником Коломийського орендного підприємства і не несе відповідальності по його зобов'язаннях (а.с.29).

Суд вважає, що приписи частини 4 статті 59 Господарського кодексу України та пункту 6.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, на які в своїх доводах посилався представник відповідача, не можуть застосовуватися до даних спірних правовідносин, виходячи із наступних підстав.

Згідно з пунктом 6.3. Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Виходячи із змісту даної норми інструкції і встановлених у судовому засіданні фактичних обставин суд зазначає, що мова йде виключно про ''ліквідацію'' або ''зміну власника підприємства''.

В даному випадку Коломийське закрите акціонерне товариство "Прикарпаття", а в подальшому ЗАТ "Прикарпаття", а на даний час ПАТ "Прикарпаття", створено шляхом перетворення з Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття", в свою чергу Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" створено в процесі реорганізації, шляхом виділення з Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" - Ковалівської філії орендного підприємства "Прикарпаття" без статусу юридичної особи, в окрему юридичну особу.

У даних спірних відносинах ні завод "Прикарпаття", ні Коломийське орендне підприємства "Прикарпаття", ні закрите акціонерне товариство "Прикарпаття" не ліквідовувалося. Правонаступником таких підприємств є публічне акціонерне товариство "Прикарпаття".

Ковалівська філія у свою чергу не мала статусу юридичної особи і факту її ліквідації не було. А за умови, що Ковалівська філія не мала статусу юридичної особи, не могла і відбутися зміна власника підприємства, на визнання цієї події й наполягав представник відповідача.

У спірних відносинах не відбулося зміни власника Ковалівської філії орендного підприємства "Прикарпаття", а проведено реорганізацію юридичної особи - Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" шляхом виділення із нього структурного підрозділу із відповідною реєстрацією такого виділення у юридичну особу та одночасним перетворенням Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" в закрите акціонерне товариство "Прикарпаття".

Хронологія вищенавдених подій виглядає наступним чином:

- 25.12.1991 року - завод "Прикарпаття" перейменовано в Коломийське орендне підприємство "Прикарпаття";

- 11.03.1994 року - прийнято рішення про від'єднання Ковалівської філії в окреме підприємство ;

- 20.04.1994 року - проведена реорганізація Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" в Закрите акціонерне товариство "Прикарпаття";

- 27.04.1994 року - проведена реєстрація Ковалівського колективного підприємства "Меткабель" створеного шляхом виділення з Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" згідно з рішенням від 11.03.1994 року;

- 31.05.1994 року затверджено розподільчий акт між Закритим акціонерним товариством "Прикарпаття" та Ковалівським колективним підприємством "Меткабель".

Відповідно до частини 4 статті 59 Господарського кодексу України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Водночас, зідно з приписами частини п'ятої статті 59 Господарського кодексу України у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

За наведених правових норм та з врахуванням обставин, встановлених рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2008 року у справі №14/30 та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2013 року у справі №9104/107275/11 щодо набуття Ковалівським колективним підприємством "Меткабель" прав правонаступника в частині отриманого внаслідок реорганізації майна за розподільчим балансом, не можна й не враховувати те, що у відповідності до приписів частини 5 тієї ж статті 59 Господарського кодексу України, внаслідок, так званого в цивільному законодавстві "універсального правонаступництва", - реорганізації шляхом перетворення, до публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" перейшли усі майнові права й обов'язки Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття".

Відповідно до пункту 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

За наведених підстав суд дійшов висновку, що в даних спірних правовідносинах слід застосовувати приписи пункту 6.2. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 як спеціальної норми права.

Відтак, Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" повинно відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_3 та ОСОБА_2, у повному розмірі, пропорційно відпрацьованому ними стажу роботи на цьому підприємстві, решту витрат в частці відпрацьованого часу 84,13% та 42,98% відповідно, повинен відшкодовувати відповідач (а.с. 15).

Враховуючи вищенаведене та відсутність доказів про сплату відповідачем заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 за грудень 2012 року, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Прикарпаття" (ідентифікаційний код 02970197) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2 за грудень 2012 року в розмірі 4677 (Чотири тисячі шістсот сімдесят сім гривень) 62 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 22.02.2013 року.