Рішення № 29682014, 26.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.13 р. Справа № 905/385/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання Павленко М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства «Маріупольгаз» про стягнення 6728 грн. 87 коп.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Халіна А.О. за довір.;

від відповідача: Сивоконь О.В. за довір.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області звернулось Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» із позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольгаз» про стягнення 6728 грн. 87 коп., з яких 4331,48 грн. - сума пені, 1378,96 грн. - сума інфляційних нарахувань, 1018,42 грн. - сума 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2638/11 від 31.09.2011р., приписи ст.ст.525,526,611,625 Цивільного кодексу України та статті 22, 193, 231 Господарського кодексу України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що розрахунок за вказаним договором здійснювався ПАТ «Маріупольгаз» частками у зв'язку із затримкою Позивача (ненаданням) повернення ПАТ «Маріупольгаз» належним чином оформлених відповідних актів приймання-передачі газу. Крім того, зазначили, що у позовній заяві та доданому до неї розрахунку сум інфляційних, 3% річних, пені Позивач вказує період, за який він має намір здійснити стягнення за Договором №14/2638/11 починається з листопада 2011 року, але згідно відбитку штемпеля на описі поштового відправлення, доданому Позивачем до позовної заяви від 10.01.2013 р. № 14/2-710, зазначена позовна заява відправлена 11.01.2013 року. Вважають, що строк позовної давності у частині стягнення сум за Договором № 14/2638/11: за листопад 2011 року та грудень 2011 року сплинув, тому у цій частині позову «НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Маріупольгаз» просили суд застосувати положення ЦК України про сплив позовної давності та відмовити Позивачу у її стягненні.

Заявою від 29.01.2013р. відповідач просив суд зменшити розмір позовних вимог, зменшуючи розмір належних до сплати штрафних санкцій (пені) на 100 %, посилаючись на причинно-наслідковий зв'язок між діями Позивача (затримка у поверненні належним чином оформлених відповідних актів приймання-передачі газу) та несвоєчасним виконанням зобов'язання Відповідачем.

Заявою від 11.02.2013р. просили суд відстрочити виконання рішення на 3 місяці, враховуючи матеріальне становище ПАТ «Маріупольгаз» та дебіторську заборгованість споживачів за природний газ, зокрема заборгованість населення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

30 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (продавець) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (покупець), був укладений договір на купівлю-продаж природного газу №14/2638/11, згідно п.1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця у четвертому кварталі 2011 року та у 2012 року імпортований природний газ, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Згідно п.2.1. договору продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ в обсязі до 515 тис.м.куб.

Додатковою угодою №1 від 14.10.2011р. до договору №14/2638/11 від 30.09.2011р. було внесено зміни у п.5.2. договору та викладено його наступним чином: «Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість».

Додатковою угодою №2 від 31.01.2012р. до договору №14/2638/11 від 30.09.2011р. було внесено зміни у п.5.2. договору та викладено його наступним чином: «Ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того ПДВ-0%, всього з ПДВ - 3509,00 грн.».

Порядок та умови передачі газу передбачені третім розділом договору. Так, кількість газу, поставленого покупцю, закріплюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються продавцем і покупцем. Не пізніше п'ятого числа місяця наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати продавцю підписані та скріплені печаткою покупця два примірники акту приймання-передачі газу, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна та вартість. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (п.3.3, 3.4 договору).

Порядок обліку газу визначений сторонами у четвертому розділі договору.

Ціна газу визначена сторонами у п'ятому розділі договору та додаткових угодах №1 від 14.10.2011р., №2 від 31.01.2012р. до цього договору. Відповідно до п. 5.5. договору, загальна сума цього договору складається з вартості фактично переданого за цим договором газу та фактично наданих послуг з його транспортування.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати протягом місяця поставки газу (п.6.1 договору)

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.2 договору).

У разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п.7.2. договору).

Згідно п.7.2. договору неустойка нараховується продавцем протягом шести місяців, що передують моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

Відповідно до п.11.1. договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.10.2011р. і діє у частині поставки газу до 31.12.2012р., а у частині розрахунків -до їх повного здійснення.

У період протягом 4 кварталу 2011 року та у 2012 році позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 373 658 тис.куб.м. на загальну суму 1440089,37 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема, відповідними актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2011р., 31.12.2011р., 31.01.2012р., 29.02.2012р., 31.03.2012р., 30.04.2012р., 31.05.2012р., 30.06.2012р., 31.07.2012р., 31.08.2012р., 30.09.2012р. підписаних повноважними представниками обох сторін.

За приписами ст.11 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків. Таким чином, відповідно до умов договору №14/2638/11 від 30.09.2011р., між сторонами у справі виникли певні взаємні зобов'язання.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про виконання позивачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки газу. Разом з цим, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого природного газу належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся із позовом про стягнення інфляційних в сумі 1378,96грн., 3% річних в сумі 1018,42грн., пені в сумі 4331,48грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі вищезазначеної норми права, посилаючись на порушення строків оплати основного грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 4331,48 грн., 3% річних у сумі 1018,42 грн. та інфляційні у сумі 1378,96 грн., зокрема:

- за зобов'язаннями листопада 2011 року за період з 10.12.2011р. по 28.12.2011р. пеню в сумі 676,64 грн., 3% річних в сумі 311,04 грн., інфляційні в сумі 398,35грн.;

- за зобов'язаннями грудня 2011 року за період з 10.01.2012р. по 26.01.2012р. пеню в сумі 1559,06 грн., 3% річних в сумі 301,75 грн., інфляційні в сумі 433,10 грн.;

- за зобов'язаннями січня 2012 року за період з 10.02.2012р. по 26.02.2012р. пеню в сумі 1970,91 грн., 3% річних в сумі 381,47 грн., інфляційні в сумі 547,52 грн., а також за період з 27.02.2012р. по 01.03.2012р. пеню в сумі 124,88 грн., 3% річних в сумі 24,17 грн.

У судовому засіданні представник відповідач підтвердив, що відповідач несвоєчасно проводив розрахунки за поставлений газ у спірному періоді, проте, зазначив, що позивач звернувся до суду за стягненням пені після спливу строку позовної давності та відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення нарахувань за листопад 2011 року.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 258 ЦК України встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (ч. 1,5 ст. 261 ЦК України).

Оскільки строк виконання зобов'язання за договором №14/2638/11 за листопад 2011 року було порушено товариством по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» 11.12.2011 року (на наступний день після невиконання умов п.6.2 договору щодо остаточного розрахунку до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу) та 28.12.2011 року проведено оплату боргу, то згідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України перебіг строку позовної давності щодо стягнення пені за цей період закінчився 29.12.2012 року.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).

Приймаючи до уваги, що згідно квитанції про поштове відправлення (а.с.6) позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені за порушення зобов'язань листопада 2011 року лише 11 січня 2013 року, тобто після спливу строку позовної давності і про застосування позовної давності заявлено відповідачем, а також відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску строку позовної давності, суд дійшов висновку, що сплив позовної давності, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови у позові в цій частині.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 676,64 грн., нарахованої за порушення зобов'язань за листопад 2011 року

Судом перевірено розрахунок сум пені та 3% річних за вищезазначені періоди, та встановлено, що моментом виникнення заборгованості за зобов'язаннями, згідно пункту 6.2 Договору є 11 число кожного календарного місяця, за який необхідно обчислювати санкції, а не 10 число як помилково визначено позивачем.

Враховуючи приписи ч.2 ст. 625 ЦК України, а також те, що відповідач належним чином не виконав свої грошові зобов`язання по договору №14/2638/11 від 30.09.2011р., суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 3447,20 грн. та 3% річних у сумі 963,70 грн.:

- за зобов'язаннями листопада 2011 року за період з 11.12.2011р. по 28.12.2011р. 3% річних в сумі 294,67 грн.

- за зобов'язаннями грудня 2011 року за період з 11.01.2012р. по 26.01.2012р. пеню в сумі 1467,35 грн., 3% річних в сумі 284,78 грн.;

- за зобов'язаннями січня 2012 року за період з 11.02.2012р. по 26.02.2012р. пеню в сумі 1854,97 грн., 3% річних в сумі 360,01 грн., а також за період з 27.02.2012р. по 01.03.2012р. пеню в сумі 124,88 грн., 3% річних в сумі 24,24 грн.

Решта позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних задоволенню не підлягає.

Крім того, суд не може погодитись з розрахунком інфляційних втрат, зроблених позивачем, враховуючи наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007р. №265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Позивач при здійсненні розрахунку інфляційних втрат не врахував вищезазначених вимог.

Суд перевіривши розрахунки інфляційних втрат здійснені на суми основного боргу, дійшов висновку що у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних у сумі 1378,96 грн., обчислених за листопад, грудень 2011 року та січень 2012 року слід відмовити за необґрунтованістю, оскільки в кожному із зазначених періодів прострочка платежу складала менше одного місяця, а таке порушення не тягне за собою нарахування інфляційних втрат.

З урахуванням вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» пені у сумі 3447,20 грн. та 3% річних у сумі 963,70 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми пені на 100% та надання відстрочки виконання рішення на 3 місяці суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення пені та надання відстрочки виконання рішення на 3 місяців відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства.

На підтвердження таких обставин відповідач надав суду довідки станом на 01.10.2013 року про наявність заборгованості населення за природний газ та НАК «Нафтогаз України» за послуги з транспортування газу на суму 1617390,76грн.

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені та надання відстрочки виконання рішення заперечив, посилаючись також на скрутне фінансове становище ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що, відповідач не довів суду, що через 3 місяці він буде в змозі виконати рішення суду в повному обсязі самостійно і тому, суд відмовляє у задоволенні клопотання в цій частині, пороте суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача в іншій частині, та зменшує розмір пені на 20%. Таким чином, сума пені, що підлягає стягненню з відповідача складає 2757,76 грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін. За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивач не довів у повному обсязі заявлену до стягнення суму, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» про стягнення заборгованості у розмірі 6728 грн. 87 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (87515, Донецька обл, м.Маріуполь, вул.Миколаївськ, б.16, код ЄДРПОУ 03361135) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, б.6, ЄДРПОУ 20077720) суму у розмірі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одну) грн. 46 коп., що виникла внаслідок порушення зобов'язань по договору від 30.09.2011 року №14/2638/11 за період поставки природного газу у листопаді-грудні 2011 року та січні 2012 року, яка складається із пені у розмірі 2757 грн. 76 коп. та 3% річних у розмірі 963 грн. 70 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» (87515, Донецька обл, м.Маріуполь, вул.Миколаївськ, б.16, код ЄДРПОУ 03361135) на користь публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, б.6, ЄДРПОУ 20077720) судовий збір у сумі 951 (дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 61 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 26 лютого 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 01 березня 2013 року

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.