Рішення № 29679000, 25.02.2013, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/453/13- ц

2/405/97/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2013 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі: Фришко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору та його розірвання ,

В с т а н о в и в:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України» в особі якого діє філія Кіровоградське обласне управління на підставі Статуту та Положення про філію, звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по кредитному договору, мотивуючи свій позов тим, що 03.10.2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 526, згідно якого останньому було надано кредит в сумі 25 200,00 доларів США на строк 84 місяці, термін остаточного погашення не пізніше 03.10.2013 року з відсотковою ставкою 11,5% річних відповідно до п.п. 1.1, 1.2 даного договору.

Кредит був наданий готівкою на придбання автомобіля Грейдвул Ховер.

Відповідно до п. 3.3.3 договору позичальник зобов»язався повернути кредит в сумі 25 200,00 доларів США, здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним щомісячно згідно кредитного договору, не пізніше 3 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами та сплачувати відсотки, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, а пунктом 3.3.4 визначено, що позичальник зобов»язаний точно в строки, обумовлені цим договором погашати кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов»язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено у договорі.

Відповідно до пункту 4.1.1 за порушення взятих на себе зобов»язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежі за цим договором, позичальник зобов»язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5% від суми не сплаченого платежу за кожен день прострочення.

В забезпечення зобов»язань по кредитному договору було укладено договір застави автомобіля від 03.10.2006 року № 526.

В зв»язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов»язань позивач звертався в суд і рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.11.2010 року було стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 164 336,33 грн.

В ході виконавчого провадження заставний автомобіль було реалізовано з прилюдних торгів, кошти направлені на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 526 від 03.10.2006 року, але борг не погашено у зв»язку з чим збільшилась заборгованість від дати ухвалення рішення по нарахованим відсоткам, нарахованої пені на прострочений борг, яка станом на 10.01.2013 року складає 89 089,82 грн., з яких: нараховані відсотки 41 412,05 грн. та нарахована пеня на прострочений борг та на прострочені відсотки 47 677,77 грн.

Посилаючись на норми діючого законодавства просить задовольнити позов та стягнути з відповідача зазначену вище суму заборгованості і судові витрати по справі.

Крім того, посилаючись на вимоги Податкового кодексу України зазначає, що вказаними вимогами визначено обов»язок банку сплачувати податок на прибуток в розмірі 23%, а тому позивач вважає, що кредитний договір має бути розірвано, оскільки майно за рахунок якого можливо погасити заборгованість у позичальника відсутнє, подальше нарахування відсотків та пені є недоцільним. Посилаючись на вимоги статті 651 ЦК України просить розірвати вищезазначений кредитний договір.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві і просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не сповістив, заяви про розгляд справи у його відсутності суду не подавав.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача за наявними матеріалами справи та ухвалив розглядати справу заочно, про що представник позивача не заперечувала.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача. вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 03.10.2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 526, згідно якого останньому було надано кредит в сумі 25 200,00 доларів США на строк 84 місяці, термін остаточного погашення не пізніше 03.10.2013 року з відсотковою ставкою 11,5% річних відповідно до п.п. 1.1, 1.2 даного договору.

Кредит був наданий готівкою на придбання автомобіля Грейдвул Ховер.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Факт отримання відповідачем зазначених підтверджується в судовому засіданні копією квитанції. Грошові кошти видано в сумі 25 200,00 доларів США.

В забезпечення зобов»язань по кредитному договору було укладено договір застави автомобіля від 03.10.2006 року № 526.

За статтями 526, 612 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.3.3 договору позичальник зобов»язався повернути кредит в сумі 25 200,00 доларів США, здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним щомісячно згідно кредитного договору, не пізніше 3 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами та сплачувати відсотки, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, а пунктом 3.3.4 визначено, що позичальник зобов»язаний точно в строки, обумовлені цим договором погашати кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов»язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено у договорі.

Ст. 611 ЦК України передбачає, що в разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені Договором або Законом.

Нормами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити борг, а також відсотки.

Відповідно до пункту 4.1.1 за порушення взятих на себе зобов»язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежі за цим договором, позичальник зобов»язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5% від суми не сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання грошового зобовязання і рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.11.2010 року було стягнуто з відповідача заборгованість в сумі 164 336,33 грн.

В ході виконавчого провадження заставний автомобіль було реалізовано з прилюдних торгів, кошти направлені на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 526 від 03.10.2006 року, але борг не погашено у зв»язку з чим збільшилась заборгованість від дати ухвалення рішення по нарахованим відсоткам, нарахованої пені на прострочений борг, яка станом на 10.01.2013 року складає 89 089,82 грн., з яких: нараховані відсотки 41 412,05 грн. та нарахована пеня на прострочений борг та на прострочені відсотки 47 677,77 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України, якщо після набрання рішення суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, змінюються обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред»явлення нового позову вимагати зміни розміру платежів.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов»язальних правовідносин сторін договору і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов»язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених нормами чинного законодавства та умовами договору.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов»язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідач попереджався про необхідність погашення вказаної заборгованості, що підтверджується наданою суду копією вимоги про усунення порушень від 28.11.2012 року, але на момент розгляду справи заборгованість ним не погашена.

За ст. ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та ц порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Не виконання відповідачем умов кредитного договору завдає шкоду позивачу, тобто позбавляє банк права на отримання доходу на який банк розраховував при укладенні кредитного договору. Від сплати позичальником відсотків за користування кредитом банк зобов»язаний нараховувати щомісячно відсотки, збільшувати валові доходи та сплачувати податок на прибуток з отриманих відсотків.

Відповідно до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих витрат за активними банківськими операціями, затверджених Постановою Правління Національного бланку України № 23 від 25.01.2012 року за несвоєчасну сплату кредиту банком нараховується резерв та сплачується податок. Податковим кодексом України визначено обов»язок банку сплати податку на прибуток в розмірі 23%.

Крім того, майно за рахунок якого можливо погасити заборгованість у позичальника відсутнє, подальше нарахування відсотків та пені є недоцільним, а відтак позовна вимога про розірвання кредитного договору підлягає задоволенню.

Таким чином, суд встановив, що позов Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі якого діє філія - Кіровоградське обласне управління доведений в судовому засіданні, вимоги базуються на нормах чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають понесені та підтверджені наданою суду квитанцією про сплату судових витрат в сумі в сумі 890,89 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 599, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213 215, 223, 224-226 ЦПК України, суд ,-

В и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору та його розірвання задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" ( код 09323408, р/р НОМЕР_2 в ОПЕРВ в філії - Кіровоградське облуправління АТ "Ощадбанк" МФО 323475) заборгованість по кредитному договору № 526 від 03.10.2006 року в сумі 89 089,82 грн.

Розірвати кредитний договір № 526 від 03.10.2006 року укладений між Публічний акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" та ОСОБА_2 і визначити кінцевий строк дії даного договору з моменту набрання цього рішення законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" від імені якого діє філія - Кіровоградське обласне управління АТ "Ощадбанк" ( код 09323408, р/р НОМЕР_2 в ОПЕРВ в філії - Кіровоградське облуправління АТ "Ощадбанк" МФО 323475) судові витрати по справі в сумі 890,89 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.

Суддя Ленінського районного

суду м. КіровоградаШевченко