Ухвала суду № 29678157, 25.02.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

25.02.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797\356\2013р. Головуючий у першій

інстанції Лемешко А. С.

Категорія 41 Доповідач апеляційної

інстанції Моцний М.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Саліхова В.В.,

за участю секретаря: - Лашкевич Н.О.,

представника позивача - ОСОБА_4,

відповідача - ОСОБА_5,

представника відповідача - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визначення порядку користування будинком та зобов'язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2012 року позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 у якому просив визнати порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1, виділивши у користування позивачу жилу кімнату площею 11,5 кв.м., коридор площею 4,7 кв.м., а відповідачу жилу кімнату 16,7 кв.м., залишити у спільній частковій власності приміщення кухні, стягнути з відповідача судові витрати та витрати на проведення експертизи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що сторонам на праві спільної часткової власності належить будинок АДРЕСА_1 відповідач та члени його сім'ї чинять перешкоди у користуванні спільним будинком ОСОБА_7, тому він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08 листопада 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, зазначає, що докази на підставі яких ухвалене рішення не стосуються предмету спору, тому не можуть бути покладені у основу рішення, також пояснює, що факти встановлені судом не відповідають фактичним обставини справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з конструктивних особливостей житлового будинку, який належить сторонам, вставити порядок користування ним не можливо.

З таким висновком погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по 1/2 частці кожному на праві на праві спільної часткової власності.

Відповідно до технічного паспорту будинок складається з житлової кімнати, площею 11,5 кв.м., житлової кімнати - 16.7 кв.м., коридору - 4,7 кв.м., кухні 6,7 кв.м.. Причому житлові кімнати не є ізольованими, прохід в житлову кімнату площею 16,7 кв.м. здійснюється через житлову кімнату площею 11,5 кв.м.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна у натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

За положеннями п. 14 постанови Пленуму ВС України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах про захист права приватної власності» об'єкт нерухомості, що перебуває у спільній частковій чи сумісній власності, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити стороні ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися, як окремі квартири або які можливо переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування жилими приміщеннями, якщо про це заявлено позов.

Сторонами не заперечується, що поділ житлового будинку з технічної точки зору є не можливим, про що існують судові рішення, які набрали законної сили.

В обґрунтування свого позову про встановлення порядку користування житловим приміщенням ОСОБА_7 послався на висновок спеціаліста від 18.07.2012 року. На думку колегії суддів апеляційного суду, даний висновок не може слугувати належним доказом можливості встановлення порядку користування, оскільки фактично в ньому містяться відомості про можливість виділу в натурі часток спірного домоволодіння, при якому мають бути проведена перебудова приміщень будинку, що не являється предметом дослідження по заявленим вимогам позивача, та є недопустимим при встановленні порядку користування житловими приміщеннями.

Отже, враховуючи конструктивні особливості будинку та розміщення жилих кімнат у ньому, встановити порядок користування ним, який дозволяє самостійно сторонам використовувати їх за призначенням, у запропонований позивачем спосіб не представляється можливим.

Доводи апеляційної скарги таких висновків суду не спростовують.

Посилання в апеляційній скарзі про порушення судом процесуального закону, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України не є підставою для скасування ухваленого у справі рішення, оскільки не призвели до неправильного вирішення справи.

Порушень чи неправильного застосування норм матеріального закону в ході перегляду справи в апеляційному порядку не встановлено.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухваленого у справі рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, ст. ст. 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.В.Моцний

Судді: Н.Г.Алєєва

В.В.Саліхов

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797\356\2013р. Головуючий у першій

ынстанції Лемешко А. С.

Категорія 41 Доповідач апеляційної

інстанції Моцний М.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

25 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Саліхова В.В.,

за участю секретаря: - Лашкевич Н.О.,

представника позивача - ОСОБА_4,

відповідача - ОСОБА_5,

представника відповідача - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про визначення порядку користування будинком та зобов'язання вчинення певних дій.

Керуючись ст.ст. 303, 304, ст. ст. 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.В.Моцний

Судді: Н.Г.Алєєва

В.В.Саліхов