Справа № 583/301/13- ц
2-о/583/14/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2013 року Охтирський міськрайоний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Ільченко В.М.,
при секретарі Вербі Н.О.
за участю представника заявника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа Вязівська сільська рада Охтирського району Сумської області про встановлення факту, що має юридичне значення -
ВСТАНОВИВ:
30.01.2013 року відкрито провадження у справі. Свої вимоги заявниця мотивує тим, що 05.12.2001 року помер її брат, ОСОБА_3, якому вона допомагала за життя та якого поховала. Після смерті брата залишився земельний пай, площею 2,59 га, розташований на території Вязівської сільради Охтирського району Сумської області. Хоча вона є єдиною спадкоємицею, однак після смерті брата не звернулася в установлений строк до нотаріальної контори, оскільки були втрачені документи, що підтверджували їх з братом родинні стосунки. Факт родинних стосунків вона встановлювала в судовому порядку. Однак вона фактично прийняла спадщину після померлого брата, так як державний акт про право власності на земельну ділянку, належну братові, зберігався у неї, тому просить встановити факт прийняття нею спадщини.
В судовому засіданні представник заявниці вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник Вязівської сільської ради Охтирського району Сумської області в судове засідання не зявився, від сільської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника та відсутність заперечень з приводу заявлених вимог.
Суд проаналізував матеріали справи, вислухав пояснення представника заявниці, покази свідків, дослідив письмові докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Як вбачається з свідоцтва про смерть І-БП № 129141, виданого 08.12.2001 року Вязівською сільською радою Охтирського району Сумської області, ОСОБА_3 помер 05.12.2001 року у віці 61 рік, актовий запис № 25.
ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,59 га, розташована на території Вязівської сільради Охтирського району Сумської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю ІІ-СМ № 041699, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 899.
Рішенням Охтирського міськрайсуду Сумської області від 12.11.2012 року встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сестрою ОСОБА_3, померлого 05.12.2001 року.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 посвідчила, що проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, на даний час в селі залишився проживати її батько, до якого вона постійно навідується. По сусідству з ними проживала сімя Кулик. Останнім часом в будинку до своєї смерті залишався проживати ОСОБА_3, який власної сімї не мав та якому за його життя ОСОБА_2 постійно допомагала, поховала його та після того навідувалася на батьківщину.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в с. Шаболтаєве Охтирського району Сумської області проживали його дідусь та бабуся і в період часу з 1995 по 2005 роки він постійно до них навідувався, деякий час там проживав. По-сусідству проживав ОСОБА_3, до якого постійно навідувалася його сестра ОСОБА_2, допомагала йому як по господарству, так і в інших питаннях, оскільки ОСОБА_3 хворів. Коли ОСОБА_3 помер, ОСОБА_2 його поховала. ОСОБА_3 власної сімї не мав.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що являється онукою ОСОБА_2 З 5 років вона постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, підтримувала родинні стосунки з ОСОБА_3, який власної сімї не мав та проживав сам. Бабуся постійно допомагала братові як матеріально так і по господарству, вони вирішували питання оформлення ОСОБА_3 пенсії. В 2001 році ОСОБА_3 помер. Інших спадкоємців у нього не залишилося. Йому належав земельний пай, який бабуся фактично прийняла, так як державний акт знаходився у неї, однак тривалий час вони не могли оформити спадщину через втрату документів, що підтверджують родинні стосунки ОСОБА_3 та бабусі.
З відповіді Охтирської райдержнотконтори та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 33327026 від 21.02.2013 року вбачається, що після померлого ОСОБА_3 спадкоємці не зверталися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, спадкова справа не відкривалася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Статтею 548 ЦК України в редакції 1963 року визначено, що для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Таким чином, сукупність досліджених доказів дає підстави для задоволення заявлених вимог в частині встановлення факту прийняття заявницею спадщини після померлого брата, оскільки цей факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 10, 11, 58, 59, 215-218, 235, 256-259 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після померлого 05.12.2001 року ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайсуд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Охтирського міськрайсуду
Сумської області ОСОБА_7
Судове рішення № 29678048, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 25.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 583/301/13- ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: