Ухвала суду № 29675908, 27.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року Справа № 9943/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Савицької Н.В. та Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської обл. на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. у адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Ліга-2» до Державної податкової адміністрації в Тернопільській обл., Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської обл. про визнання дій протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги),-

В С Т А Н О В И Л А:

26.11.2010р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Ліга-2» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача Державної податкової адміністрації /ДПА/ в Тернопільській обл. при призначенні 29.09.2010р. та проведенні упродовж 29.09.2010р.-05.10.2010р. планової перевірки ПП «Ліга-2»; визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Підволочиському районі Тернопільської обл. № 0000652308 від 26.10.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги) (а.с.3-13).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. заявлений позов задоволено частково; визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської обл. № 0000652308 від 26.10.2010р.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.60-62).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської обл., яка покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.65-67).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки належної позивачу автозаправної станції /АЗС/ виявлено розбіжність між обсягами реалізації нафтопродуктів, які визначені лічильником сумарного обліку паливно-роздавальними колонками, та звітними документами реєстратора розрахункових операцій /РРО/; твердження про неналежне ведення обліку товарів на АЗС підтверджується проведеними замірами в ємкостях, що здійснювалися за допомогою градуювальних таблиць та засобу вимірювальної техніки рівня нафтопродуктів у резервуарах (метроштоком).

Таким чином, облік товарних запасів за місцем їх реалізації не вівся позивачем у порядку, визначеному законодавством, а саме був проведений продаж нафтопродуктів на суму 5939 грн., що не відображалися в обліку; розрахункові операції на суму 516 грн. 18 коп. не проведені через РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Окрім цього, директора та оператора позивача притягнуто за вчинення розглядуваних дій до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП відповідно до постанов Підволочиського районного суду від 25.11.2010р. по справам №№ 3-938/10 та 939/10.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, 29.09.2010р. працівниками ДПА в Тернопільській обл. проведено перевірку магазину автозаправної станції /АЗС/ по вул.Незалежності, 19 в смт.Підволочиськ, яка належить ПП «Ліга-2», щодо дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, по результатам якої складено Акт перевірки № 00077/19/12/23/25349880 від 05.10.2010р. (а.с.21-23).

Наведеним Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог пп.1, 2, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», які полягають у непроведенні через РРО розрахункової операції на повну суму покупки в розмірі 1885 грн. 58 коп., із роздрукуванням відповідного розрахункового документа, або із застосуванням зареєстрованої у встановленому порядку розрахункової книжки, а також в незабезпеченні ведення у встановленому порядку обліку товарних запасів на складах за місцем їх реалізації в загальній сумі 5938 грн. 98 коп.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської обл. винесено рішення № 0000652308 від 26.10.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 21305 грн. 86 коп. (а.с.16).

Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що дійсними обставинами та матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача про порушення податковим органом порядку проведення перевірки. Разом з тим, порушення обліку товарних запасів на складах за місцем їх реалізації та порядку проведення розрахункових операцій через РРО документально не підтверджено; також постанови суду про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності в силу приписів ч.4 ст.72 КАС України мають значення лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою, а тому не є підставою для звільнення відповідача від доказування.

Колегія суддів вважає, що наведені висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки ґрунтуються на фактичних обставинах справи та відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Функції органів державної податкової служби визначені ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до яких також належить здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним, такий не стосується відносин нарахування та сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, а безпосередньо регулює правовідносини суб'єктів господарювання, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування послуг.

Згідно вимог ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Наведений Закон не визначає періодичності проведення вказаних перевірок та обов'язку податкового органу завчасно повідомляти про проведення перевірки.

Звідси, Закон України «Про державну податкову службу в Україні» застосовується до розглядуваних відносин лише в частині, яка не врегульована Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно наказу ДПА України № 441 від 11.10.2005р. передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.

Таким чином, у межах повноважень, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», органи державної податкової служби проводять планові перевірки стосовно дотримання порядку проведення розрахункових операцій згідно із затвердженими керівництвом податкових органів планами проведення перевірок. При цьому не вимагається направлення повідомлення про проведення перевірки не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки.

Перевірки, які не передбачені в планах проведення перевірок, але виникають за інших обставин, вважаються позаплановими.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи позивача про протиправність проведеної перевірки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, через що працівниками податкового органу перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу проведена правомірно і в межах компетенції суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, проведеною перевіркою з'ясовано, що 29.09.2010р. обсяг реалізації нафтопродуктів, який фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальними колонками за даний проміжок часу не збігається з обсягом реалізації, що відображений у звітних документах РРО за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.

Так, показники лічильників сумарного обліку паливно-роздавальних колонок на початку робочого дня згідно журналу обліку ПММ, який пред'явлено оператором АЗС, становили: бензин А-80(76) - 4841652; бензин А-95 - 787389; бензин А-92 - 2527502; дизельне паливо - 3084229.

Станом на 11 год. 49 хв. 29.09.2010р. фактичні показники лічильників сумарного обліку паливно-роздавальних колонок становили: бензин А-80(76) - 4841951; бензин А-95 - 787456; бензин А-92 - 2527620; дизельне паливо - 3084413.

Дані показники знято з паливно-роздавальних колонок оператором АЗС ОСОБА_4 та підтверджено відповідною розпискою.

Згідно даних показників лічильників сумарного обліку паливно-роздавальних колонок з початку робочого дня 29.09.2010р. до 11 год. 49 хв. 29.09.2010р. реалізовано за всіма формами оплати нафтопродуктів в кількості 668 л, в тому числі: бензин А-80(76) - 299 л; бензин А- 95 - 67 л; бензин А-92 - 118 л; дизельне паливо - 184 л.

По даних звіту, який роздруковано на РРО 29.09.2010р. в 11 год. 49 хв. продаж пального за всіма формами оплати становить 465 л, в тому числі: бензин А-80(76) - 167 л.; бензин А-95 - 55 л; бензин А-92 - 98 л; дизельне паливо - 145 л.

Таким чином, на думку податкового органу, станом на 11 год. 49 хв. 29.09.2010р. реалізовано пальне за всіма формами оплати в кількості 203 л на загальну суму 1369 грн. 40 коп., в тому числі: бензин А-80(76) - 132 л на суму 884 грн. 40 коп.; бензин А-95 - 12 л на суму 87 грн. 60 коп.; бензин А-92 - 20 л на суму 140 грн.; дизельне паливо - 39 л на суму 257 грн. 40 коп., та не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (а.с.26, 46-51).

При цьому, працівниками податкового органу 30.09.2010р. проводилися заміри в ємкостях, що розташовані на території АЗС позивача. Останні проведені оператором АЗС та в присутності директора підприємства за допомогою градуювальних таблиць та засобу вимірювальної техніки рівня нафтопродуктів у резервуарах (метроштоком). За результатами вимірювань встановлено розбіжність між даними, які отримано під час замірів, та відомостями денного звіту РРО.

В результаті співвставлення розрахункового залишку нафтопродуктів з фактичними податковий орган прийшов до висновку про те, що облік товарних запасів за місцем їх реалізації не ведеться у порядку, передбаченому законодавством, а саме здійснюється продаж нафтопродуктів, які не відображені в обліку, на суму 5939 грн.; розрахункові операції на суму 516 грн. 18 коп. не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у. фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (а.с.44).

Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи позивачем долучено до матеріалів справи лист Відділу внутрішньої безпеки при ДПА в Тернопільській обл. Управління внутрішньої безпеки ДПА України № 46/5/27-006 від 19.01.2011р., з якого слідує, що за результатами скарг ПП «Ліга-2» встановлено, що при проведенні перевірки належної позивачу автозаправної станції працівники ДПА в Тернопільській обл. необґрунтовано внесено до акту перевірки не перевірені належним чином дані, які призвели до сумнівних висновків про виявлені в ході перевірки порушення чинного законодавства, виходячи з цього, безпідставного нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 21305 грн. 86 коп. (а.с.85)

За фактом прокурорської перевірки винесено слідчим прокуратури Підволочиського району Тернопільської обл. постанову від 31.01.2011р., згідно якої в порушенні кримінальної справи стосовно СДПІ відділу контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі ДПА в Тернопільській обл. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за фактом службового підроблення та службової недбалості за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.1 ст.367 КК України, відмовлено на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутності в їх діях складу вказаних злочинів (а.с.82-84).

Також з наведеної постанови слідує, що ревізори податкового органу не усвідомлювали, що вносять до акту перевірки неперевірені належним чином дані, оскільки їм не було відомо, що метршток, який знаходиться на АЗС ПП «Ліга-2», не був повірений органами Держспоживстандарту.

Доводи апелянта про притягнення директора ПП «Ліга-2» ОСОБА_7 та оператора ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення ними вимог ч.1 ст.155-1 КУпАП згідно постанов Підволочиського районного суду Тернопільської обл. від 25.11.2010р. у справах № 3-938/10 та № 939/10 (а.с.52-53), не заслуговують на увагу, оскільки в силу ч.4 ст.72 КАС України правова кваліфікація діяння особи, наведена у вироку в кримінальній справі або постанові про адміністративний проступок (тобто застосування тих чи інших правових норм до відповідної поведінки), не є обов'язковою для адміністративного суду. Відповідно висновки інших судів щодо правомірності чи протиправності дій особи, поведінка якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду, який таку справу розглядає. Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють адміністративний суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Таким чином, з огляду на наявні обставини, підтвердження податковим органом та проведеною прокуратурою перевіркою факту здійснення замірів на належній позивачу АЗС під час проведення спірної перевірки за допомогою метрштоку, який не був повірений органами Держспоживстандарту, правильність та дійсність зафіксованих в Акті перевірки результатів замірів викликає обґрунтований сумнів.

У зв'язку з викладеними, представлений Акт перевірки № 00077/19/12/23/25349880 від 05.10.2010р. не може вважатися належним доказом по справі.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткову підставність та обґрунтованість заявленого позову, а тому останній підлягає до часткового задоволення, з вищевказаних мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської обл. на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.01.2011р. у адміністративній справі № 2а-9943/11/1970 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: Н.В.Савицька

А.М.Ліщинський