Рішення № 29672250, 01.02.2013, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 0602/1632/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

01 лютого 2013 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю. А. секретаря судових засідань ОСОБА_1 за участю предствника позивача - відповідача ОСОБА_2, відповідача - позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання недійсними окремих положень кредитного договору та додаткової угоди,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, всього в сумі 3 414 246,31 доларів США та понесених судових витрат.

В обґрунтування якого вказано, що 01.02.2008 року між позивачем ПАТ «Родовід Банк» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 77.2/СЗ-014.08.2, за умовами якого позивач відкриває ОСОБА_3 (далі відповідач 1) відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 295 000 доларів США, строком по 01.02.2011 року, в розмірі 15 процентів річних за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобовязання, 01.02.2008 року між позивачем ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 (далі відповідач 2) укладено договір поруки № 77.2/СЗ-014.08.2, за яким відповідач 2 виступив поручителем відповідача 1 за кредитним договором від 01.02.2008 року. Окрім того, в забезпечення виконання зобовязань, 01.02.2008 року між позивачем та відповідачем 1 укладено договір іпотеки.

09.10.2008 року між позивачем та відповідачем 1 укладено додаткову угоду до кредитного договору № 77.2/СЗ-014.08.2 від 01.02.2008 року, за умовами якої процентна ставка встановлюється в розмірі 17 процентів річних.

У зв'язку з порушенням відповідачем обумовленого сторонами графіку погашення кредиту та сплати відсотків, станом на січень 2012 року утворилась заборгованість в сумі 3414246,31 доларів США з них: заборгованість по кредиту в сумі 295 000 доларів США, по процентах 113055,55 доларів США, пені 2990827,38 доларів США, три відсотки річних 15363,81 доларів США, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за даним кредитним договором.

18.01.2013 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Родовід Банк» про визнання недійсним положення п. 4.5. кредитного договору № 77.2/СЗ-014.08.2 від 01.02.2008 року, що викладений в редакції: «за порушення строків (термінів)

повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, сплачувати Банку пеню за кожний день прострочки у розмірі 1,6 % від суми простроченої заборгованості» та визнання недійсним положення п. 1 Додаткової угоди від 09.10.2008 року до Кредитного договору в наступній редакції: «1.3. Процентна ставка за цим Договором встановлюється в розмірі 17 % (сімнадцять) процентів річних», який ухвалою суду від 18.01.2013 року обєднаний в одне провадження з первісним позовом.

Обгрунтовуючи вимоги зустрічного позову, ОСОБА_3 зазначив, що спірний договір споживчого кредиту містить чисельні несправедливі з точки зору закону умови по відношенню до споживача, а саме в порушення норми 3.4. Постанови Правління НБУ «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» № 168 від 10.05.2007 року в договорі не зазначено того правила, за яким було проведено зміну процентної ставки. Відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача, що є порушенням п. 2 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 3.1. Постанови Правління НБУ № 168. Несправедливий розмір штрафних санкцій, свідчить про встановлення дискримінаційних умов правочину, що є підставою для визнання їх недійсними, згідно п. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

В судовому засіданні представник позивача - відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві. Зустрічного позову не визнав внаслідок його необгрунтованості та безпідставності.

Відповідач - позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення первісного позову, зустрічний позов підтримав в повному обсязі. Просив зменшити розмір пені відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, внаслідок скрутного матеріального становища та значного перевищення пені основної суми боргу.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_4 заперечила проти первісного позову та підтримала зустрічний позов. Окрім того, просила застосувати позовну давність щодо вимоги про стягнення з відповідачів пені.

Оцінивши зібрані по справі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а зустрічний позов є безпідставним, тому у його задоволенні необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між сторонами діють цивільні правовідносини, основані на договорі. Так, 01.02.2008 року між позивачем, який є правонаступником по усіх правах та обовязках ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем 1 укладено кредитний договір № 77.2/СЗ-014.08.2, за умовами якого позивач (кредитор) відкриває відповідачу 1 (позичальнику) відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 295 000 доларів США строком по 01.02.2011 року, за умовами щомісячного часткового погашення кредиту та відсотків за користування ним у розмірі 15 процентів річних (а.с. 10-12).

Згідно виписки по особовому рахунку позичальника, позивачем перераховані відповідачу 1 кошти в сумі 295 000 доларів США (а.с. 22).

01.02.2008 року між позивачем та відповідачем 2 (поручитель) укладено договір поруки за № 77.2/СЗ-014.08.2 (а.с. 14), за умовами якого поручитель зобовязується солідарно відповідати перед Банком (позивачем) у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобовязань ОСОБА_3 (відповідач 1) за кредитним договором № 77.2/СЗ-014.08.2 від 01.02.2008 року, а також усіх додаткових угод, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, що укладені між Банком (позивач) та Позичальником (відповідач 1).

01.02.2008 року між позивачем та відповідачем 1 укладено договір іпотеки для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобовязань за кредитним договором № 77.2/СЗ-014.08.2 від 01.02.2008 року та можливих змін та доповнень до нього (а.с. 15-17).

09.10.2008 року між позивачем та відповідачем 1 укладено додаткову угоду до кредитного договору № 77.2/СЗ-014.08.2 від 01.02.2008 року, за умовами якої процентна ставка за кредитним договором встановлюється в розмірі 17 % річних (а.с. 13).

Внаслідок порушення зобовязань за кредитним договором від 01.02.2008 року, станом на січень 2012 року, утворилася заборгованість в розмірі 3 414 246 доларів США 31 центів, яка складається з заборгованості за кредитом 295 000 доларів США; заборгованості за процентами 113 055 доларів США 55 центів; пені 2 990 827 доларів США 38 центів; 3 відсотки річних 15 363 доларів США 81 центів (а.с. 32-33).

Відповідно до ч. 1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статі 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до розяснень, які містяться в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Враховуючи, що розмір пені перевищує заборгованість за тілом кредиту більше ніж у десять разів, суд приходить до висновку про необхідність зменшення за заявою відповідача 1 неустойки (пені) до розміру загальної заборгованості за кредитним договором (сума заборгованості за кредитним договором (295 000) + проценти за кредитом (113 055,12) + 3 % річних (15 363,81), а саме до 423 418 доларів США 93 центів.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

За умовами кредитного договору від 01.02.2008 року та договору поруки від 01.02.2008 року, кінцевий термін погашення кредиту визначений сторонами 01.02.2011 року.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи кінцевий термін погашення кредиту (01.02.2011 року) та дату звернення позивача до суду з позовом до відповідачів (31.08.2012 року, відмітка на конверті), договір поруки від 01.02.2008 року між позивачем ПАТ «Родовід Банк» та відповідачем 2 ОСОБА_5 є припиненими в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України, що виключає майнову відповідальність поручителя (відповідача 2) перед позивачем за невиконання відповідачем 1 ОСОБА_3 як боржником умов кредитного договору.

Посилання представника Банку на ту обставину, що договір поруки припиняється з моменту повного виконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором є безпідставними, оскільки протирічать положенням ст. 559 ЦК України та роз'ясненням, що містяться у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

У відповідності до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» у разі предявлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунок з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення.

Курс долара США до гривні станом на 01 лютого 2013 року за курсом НБУ становить 7,993 грн. за 1 долар США. Загальна сума заборгованості 846 837 доларів США 86 центів - 6768775 грн. 01 коп., з них основна сума боргу 295 000 доларів США - 2357935 грн., проценти за користування кредитом 113 055 доларів США 12 центів - 903649 грн. 57 коп., пеня 423 418 доларів США 93 центів - 3384387 грн. 50 коп., три проценти річних 15 363 доларів США 81 центів - 122802 грн. 93 коп.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача 1 на користь позивача понесені документально підтверджені судові витрати в пропорційному порядку.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_3 до ПАТ «Родовід Банк» про визнання недійсними окремих положень кредитного договору та додаткової угоди, суд вважає його безпідставним, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У даному випадку, наявність підписаних договорів свідчить про те, що його сторони бажали укласти правочин, що зовнішній вираз волі відповідає внутрішньому. Крім того, із матеріалів справи вбачається, що спірні договори укладено 01.02.2008 року, а до суду ОСОБА_3 звернувся в січні 2013 року. Доказів тому, що позивач намагався змінити умови договору, його розірвати відразу після його укладення, суду не надано.

Банк є комерційною установою, та має на меті отримання прибутку від своєї діяльності, тому відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банки самостійно встановлюють проценти та винагороди по своїх операціях. Таким чином, встановлення в кредитному договорі вищевказаних умов не суперечить чинному законодавству, особливо з огляду на те, що ці умови договору обумовлені сторонами на момент укладання договору.

Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу суд вважає, що позивачем за зустрічним позовом не доведена невідповідність та порушення вимог чинного законодавства положень кредитного договору, що є підставою для визнання їх недійсними, а тому в задоволенні зустрічних позовних вимог повинно бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", ідентифікаційний код 14349442, заборгованість за кредитним договором № 77.2/СЗ-014.08.2 від 01.02.2008 року на загальну суму 846 837 (вісімсот сорок шість тисяч вісімсот тридцять сім) доларів США 86 центів, з них основна сума боргу 295 000 (двісті дев'яносто п'ять тисяч) доларів США, проценти за користування кредитом 113 055 (сто тринадцять тисяч п'ятдесят п'ять) доларів США 12 центів, пеня за прострочення 423 418 (чотириста двадцять три тисячі чотириста вісімнадцять) доларів США 93 центи, три проценти річних 15 363 (п'ятнадцять тисяч триста шістдесят три) доларів США 81 центи, крім того судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 804 гривень 75 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про визнання недійсними окремих положень кредитного договору та додаткової угоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Баранівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, в той же строк з часу отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

ОСОБА_6