Вирок № 29670698, 01.03.2013, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 1513/3804/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.03.2013 м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді: Масленикова О.А.,

суддів: Бошкова М.І., Балана М.В.

при секретарі: Д'яченко М.В.

за участю:

прокурора: Полтавець В.М.

потерпілих: ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника обвинуваченого: адвоката ОСОБА_3

в присутності обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судимості не маючого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень,

передбачених ч. 1 ст.115, ч.1 ст.289 КК України

В С Т А Н О В И В:

23.06.2012 року приблизно о 14-ій годині 30 хвилин /більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду не встановлено/ ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, шляхом вільного доступу, через незамкнені ліві передні двері, проник до салону автомобіля марки «Москвич-2140», номерний знак 41-66 ОДШ, що належить ОСОБА_2 та знаходився на стоянці по вул. Жовтневій біля вїзду на територію Центрального ринку м. Кілія, Кілійського району Одеської області, після чого шляхом зламу замка запалювання запустив двигун автомобіля та привів його в рух, зникнувши з місця стоянки. В подальшому вказаний автомобіль ОСОБА_4 покинув в несправному стані на узбіччі дороги біля будинку № 123 по вул. Перемоги в м. Кілія.

Своїми діями ОСОБА_4 незаконно заволодів транспортним засобом.

Крім того, 10.10.2012 року приблизно о 22-ій годині, ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, в будинку № 99 по вул. Першотравнева, в м. Кілія, Одеської область, в процесі сварки з потерпілою ОСОБА_5, з метою заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень, завдав їй одного удару ножем в область задньої поверхні правої половини грудей, заподіявши згідно висновку судово-медичної експертизи № 122э від 07.11.2012 року, тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні правої половини грудей з пошкодженням долі правої легені, внаслідок чого в результаті гострої крововтрати в проміжок часу між 00 годин та 02 годиною 11.10.2012 року настала смерть ОСОБА_5, після чого впевнившись, що ОСОБА_5 померла, ОСОБА_4, з метою приховування своєї причетності до злочину завдав їй ще 4 удари тим самим ножем.

Своїми діями ОСОБА_4В, заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.

Обвинувачений ОСОБА_4 в ході судового розгляду свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав та в ході допиту зазначив, що не бажає давати показання по епізоду незаконного заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_2, оскільки на той час перебував у стані алкогольного спяніння, в звязку з чим не памятає подій, які відбувалися у той день. Не заперечував, що до нього приходив потерпілий ОСОБА_2 зі своїм сином та він пропонував йому гроші на відшкодування збитків, однак жодних речей не повертав.

Стосовно епізоду щодо умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_5, обвинувачений дав показання, що 10 жовтня 2012 року у вечірній час він знаходячись в будинку своєї співмешканки ОСОБА_6 разом з нею та зі своїми знайомими ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, який проживав в одній з кімнат вказаного будинку, розпивали вино. Через деякий час до них приєднались знайома ОСОБА_6 ОСОБА_5, у якої на обличчі ОСОБА_4 помітив садно. Через деякий час ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вийшли до іншої кімнати і ОСОБА_4, обурившись подібною поведінкою, увійшов до них та попросив залишити будинок. Після цього Тихонов залишив будинок, а слідом за ним з будинку вийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_9, а також і сам ОСОБА_4, який пішов до своєї матері додому, де залишився ночувати. В будинку на той момент залишались ОСОБА_11 та ОСОБА_5. Посеред ночі ОСОБА_4 прокинувся та вирішив повернутися до будинку ОСОБА_6. Зайшовши в одну з кімнат будинку, він побачив ОСОБА_5, яка лежала на дивані обличчям догори без ознак життя. ОСОБА_4 знав, що в будинку залишався ночувати ОСОБА_10, до кімнати якого він увійшов, після того, як виявив тіло ОСОБА_5. Він попросив у ОСОБА_10 телефон щоб подзвонити в міліцію, але той відмовив. Разом з ОСОБА_11 вони вийшли з будинку та пішли до будинку матері ОСОБА_4. Що він казав ОСОБА_11, ОСОБА_4 не памятає, оскільки перебував у стані стресу від побаченого. Про те, що він виявив труп ОСОБА_5, ОСОБА_4 вранці повідомив своїх знайомих ОСОБА_8 і його співмешканку ОСОБА_12, після чого зателефонував до міліції. В подальшому під диктовку працівників міліції ОСОБА_4 написав заяву про вчинення ним вбивства ОСОБА_5. Стосовно незаконного тиску, який чинився на нього з боку працівників міліції під час досудового розслідування, він нікуди зі скаргами не звертався.

Відповідаючи на запитання захисника ОСОБА_4 пояснив, що в день коли в будинку ОСОБА_6 ним було знайдено тіло ОСОБА_13, він був одягнений в шорти світлого кольору.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в ході судового розгляду доказами, які надані стороною обвинувачення:

По епізоду незаконного заволодіння транспортним засобом

потерпілого ОСОБА_2:

Показаннями потерпілого:

Допитаний в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 показав, що він є власником автомобіля «Москвич-2140», червоного кольору, номерний знак 41-66 ОДШ. В червні місяці 2012 року приблизно о 14-ій годині 30 хвилин він на вказаному автомобілі підїхав до воріт Центрального ринку м. Кілія, де залишив його з незамкненими передніми дверцятами з боку місця водія, а сам пішов на ринок за дружиною. Коли він через деякий час повернувся, автомобіля на місці не було і незнайома жінка повідомила йому, що бачила, як якийсь чоловік, якого вона назвала на прізвище «Кучурка», поїхав на вказаному автомобілі. ОСОБА_2 звернувся до міліції з приводу зникнення автомобіля і в цей же день його повідомили, що автомобіль знайшли покинутим на вул. Перемоги в м. Кілія. Коли ОСОБА_2 підїхав до вказаного місця, то виявив, що в автомобілі, який був покинутий на узбіччі, було розбите бокове скло, зламаний замок запалювання, пошкоджено зчеплення. ОСОБА_2 відремонтував зчеплення та на автомобілі поїхав. Від працівників міліції ОСОБА_2 дізнався, що його автомобілем заволодів мешканець м. Кілія ОСОБА_4. В подальшому ОСОБА_2 разом з сином, який знав де живе ОСОБА_4, поїхали до нього додому і там ОСОБА_4 видав ОСОБА_2 його жилетку, яка раніше знаходилась в автомобілі, та пояснив, що нічого не памятає, оскільки був пяний. Пропонував йому гроші на погашення заподіяної шкоди, але грошей не дав.

Показаннями допитаних в ході судового розгляду свідків сторони обвинувачення,

а саме:

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_14 показав, що від свого батька ОСОБА_2 він дізнався, що мешканець м. Кілія ОСОБА_4 угнав його автомобіль «Москвич-2140», державний номер 41-66 ОДШ. Разом з батьком вони стали шукати його автомобіль. Крім цього, батько зателефонував до міліції і в цей же день автомобіль був знайдений покинутим на одній з вулиць міста. З автомобіля зникли належні батькові речі, зокрема, каністра з бензином та жилетка сірого кольору. Наступного дня свідок разом з батьком прийшли до ОСОБА_4 додому, оскільки свідок знав, де він проживає, та стали зясовувати в нього, чому він угнав автомобіль. ОСОБА_4 відповів, що був пяний та нічого не памятає. Після цього ОСОБА_4 виніс їм з будинку жилетку сірого кольору, яка належала батькові свідка та була в його автомобілі під час угону, і просив забрати заяву з міліції, а він за це відшкодує завдані збитки. Під час розмови з ОСОБА_4 був присутній також ОСОБА_8, який знаходився на подвірї його будинку і бачив, як ОСОБА_4 повертав його батькові жилетку.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_8, ОСОБА_4 та його матірю 23.06.2012 року відпочивали на пляжі м. Кілія. Після цього Тихонов та ОСОБА_4 захотіли ще вжити алкогольні напої в звязку з чим вони разом пішли на Центральний ринок в м. Кілія. Коли вони поверталися з ринку, ОСОБА_12 побачила, як на перехресті зупинився автомобіль червоного кольору. ОСОБА_4 запропонував їм покататись на вказаній машині. ОСОБА_12 з ОСОБА_8 відмовились та пішли далі, оскільки зрозуміли, що ОСОБА_4 пропонує покататись на автомобілі який йому не належить.

Повторно допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що він був присутній під час розмови ОСОБА_4 та ОСОБА_2 стосовно повернення куртки, яка знаходилась в автомобілі ОСОБА_2, який угнав ОСОБА_4 та останній пропонував відшкодувати ОСОБА_2 завдані збитки.

Зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими судом документами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, долученого до матеріалів справи, зокрема:

23.06.2012 року ОСОБА_2 звернувся до Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області з заявою, яка зареєстрована в ЖРЗПЗ за № 1721 від 23.06.2012 р., про надання допомоги в розшуку автомобіля марки «Москвич-2140» д/н 41-66 ОДШ, червоного кольору, який 23.06.2012 року о 14-й годині 30 хвилин було угнано невідомою особою на вулиці Соловйова м. Кілія /а.п. 2-3/.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 23.06.2012 року, а також з протоколу огляду транспорту, складеного 23.06.2012 року, - навпроти будинку № 123 по вул. Перемоги в м. Кілія на проїзній частині знаходився автомобіль «Москвич-2140», номерний знак 41-66 ОДШ. На момент огляду передні водійські дверцята закриті, але на замок не замкнені. Інші дверцята замкнені. Вікна в задніх дверцятах відчинені. Дзеркало заднього виду з лівого боку автомобіля тріснуте, фрагмент дзеркала розміром 8?2,5 сантиметрів відсутній. На лобовому склі в лівій частині посередині мається тріщина від якої в різні сторони відходять промені максимальними розмірами 21?26 сантиметрів. В салоні машині біля рульової колонки з під панелі стирчать дроти у кількості 5 штук /а.п. 4, 14/.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 23.06.2012 року о 21 годині 20 хвилин черговим лікарем Кілійської ЦРЛ, на момент огляду ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, знаходився у стані алкогольного спяніння. /а.п. 13/.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АД № 862514, виданого 3 вересня 1990 року Ізмаїльським МРЕВ Одеської області, транспортний засіб М-2140, 1980 року випуску, двигун № НОМЕР_1, шасі № 656690, кузов № НОМЕР_2, колір «матадор», номерний знак 41-66 ОДШ, - зареєстровано на ОСОБА_2 /а.п. 16/.

На очній ставці, проведеній 29 вересня 2012 року з 13-ї по 14-ту годину 40 хвилин слідчим СВ Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області між підозрюваним ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_8, свідок ОСОБА_8 дав показання при яких обставинах він бачив як ОСОБА_4, знаходячись біля Центрального ринку м. Кілія заволодів автомобілем «Москвич» червоного кольору /а.п. 40-41/.

На очній ставці, проведеній 1 жовтня 2012 року з 13-ї години 5 хвилин по 13-ту годину 55 хвилин слідчим СВ Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області між підозрюваним ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_12, свідок ОСОБА_12П, дала показання аналогічні показанням свідка ОСОБА_8, даними ним на очній ставці з ОСОБА_4 29 вересня 2012 року /а.п. 55-56/.

Як вбачається з протоколу огляду від 7 листопада 2012 року ОСОБА_2 добровільно видав співробітникам міліції чоловічу жилетку сірого кольору з чотирма накладними карманами в передній частині, які застібаються на металічний замок-«молнію»; при видачі ОСОБА_2 пояснив, що вказану жилетку йому повернув мешканець м. Кілія ОСОБА_4, який 23.06.2012 року з вулиці Жовтневій в м. Кілія угнав належний ОСОБА_2 автомобіль марки «Москвич», в якому знаходилась оглянута жилетка /а.п. 60-62/.

По епізоду завдання тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5,

яке спричинило її смерть:

Показаннями потерпілої:

Допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше зустрічався та співмешкав з її донькою, ОСОБА_5 і постійно зловживає алкогольними напоями. Від доньки ОСОБА_1 відомо, що під час її проживання з ОСОБА_4 останній неодноразово вчиняв щодо неї насильницькі дії. В минулому році ОСОБА_4 закривав доньку з грудною дитиною в будинку та не дозволяв вийти.

Показаннями допитаних в ході судового розгляду свідків сторони обвинувачення, а саме:

Допитана в ході судового розгляду свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є подругою матері співмешканки обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_6. Вона зустріла ОСОБА_6, після чого вони пішли до неї додому забрати квіти. Коли вона була вдома у ОСОБА_6, прийшов ОСОБА_4, вони разом випили вина. Під вечір, коли ОСОБА_7 зібралася йти, до ОСОБА_6 додому прийшла ОСОБА_5, у якої було садно на обличчі. ОСОБА_7 запропонувала їй піти разом з нею додому, оскільки ОСОБА_5 була співмешканкою її сина та раніше жила у неї вдома, однак вона відмовилась. Коли ОСОБА_7 вийшла на двір з будинку, щоб віднести додому квіти, то почула через незачинене вікно, як ОСОБА_6 та ОСОБА_4 розмовляли на підвищених тонах. Наступного дня вона дізналась, що ОСОБА_5 було вбито. За життя ОСОБА_5 розказувала ОСОБА_7, що коли вона жила з ОСОБА_4, він привязував її до батареї опалення та тушив об неї цигарки.

Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_10 показав, що він знає ОСОБА_15, оскільки ходив з ним до однієї школи. 10 жовтня 2012 року близько 19-ї години ОСОБА_11 прийшов до будинку ОСОБА_6, де він проживав. В будинку на веранді знаходились ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_10 попросив їх залишити приміщення та перейти до іншої кімнати, оскільки збирався лягти спати. Приблизно о 1-ій годині 30 хвилин його розбудив ОСОБА_4 та сказав йому, що в когось ножове поранення і попросив телефон, на що ОСОБА_11 порадив йому йти спати. Через деякий час ОСОБА_4 знову повернувся та сказав що він «завалив Тоню», однак ОСОБА_11 йому не повірив. Вони підійшли до дверей кімнати, в якій знаходилась ОСОБА_5, але він не бачив нічого, так як в кімнаті не було світла. Після цього ОСОБА_11 разом з ОСОБА_4 пішли до будинку матері ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_11 не хотів залишатися в будинку один. Вдома ОСОБА_4 вголос виказував думки стосовно того, що ОСОБА_5 можливо залишилась жива. ОСОБА_11 з ОСОБА_4 пішли купити вина, яке випили, після чого ОСОБА_4 пішов до будинку ОСОБА_6, а ОСОБА_11 повернувся до ОСОБА_4 додому. Після цього до будинку ОСОБА_4 приїхали співробітники міліції. Крім того, свідок пояснив, що напередодні судового засідання, приблизно о третій годині ночі на його мобільний телефон зателефонував обвинувачений ОСОБА_4, який вимагав, щоб він під час допиту в суді дав суду показання, які виправдовують ОСОБА_4 і суперечить фактичним обставинам, які мале місце в будинку ОСОБА_6

Допитана в ході судового розгляду свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона останні три роки є співмешканкою ОСОБА_4. Разом вони проживали в будинку по вул. Першотравневій, 99 в м. Кілія, який належить її матері. В місті вона зустріла свою знайому ОСОБА_7 з якою прийшли до ОСОБА_6 додому, де вже знаходився ОСОБА_4, з яким вони випили вина. Близько третьої години дня до неї додому прийшла ОСОБА_5. Вони всі разом сиділи на веранді будинку та спілкуючись пили вино. Близько шостої години до будинку прийшов ОСОБА_8. А ще через годину до них зайшов ОСОБА_9, який приніс пляшку вина, яку вони разом розпивали. При цьому в будинку був присутній також квартирант ОСОБА_10. ОСОБА_5 вийшла з ОСОБА_8 до іншої кімнати, щоб поговорити. ОСОБА_4 з цього приводу висловлював своє незадоволення та сказав ОСОБА_8, щоб він пішов. Після того, як ОСОБА_8 пішов, ОСОБА_5 попросила дозволу залишитись ночувати. Близько 22-ї години ОСОБА_6 посварилась з ОСОБА_4 через те, що вона дозволила ОСОБА_8 та ОСОБА_5 піти до іншої кімнати, після чого разом з ОСОБА_9 пішла з будинку до себе на квартиру, а ОСОБА_4, як вона зрозуміла, також пішов до будинку своєї матері. ОСОБА_11 від сусідки ОСОБА_6 дізналася, що ОСОБА_5 вбито.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що він перебуває у дружніх стосунках з обвинуваченим ОСОБА_4. Одного дня увечері він зайшов до ОСОБА_4 та попросив цигарок. В будинку була присутня ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10 та пізніше підійшов ОСОБА_9 і вони разом стали розпивати вино. ОСОБА_5 стала до нього чіплятись, вони вийшли до іншої кімнати, після чого в нього з ОСОБА_4, який раніше співмешкав з ОСОБА_5, виникла сварка і він за проханням ОСОБА_4 пішов до себе додому. ОСОБА_11 до нього прийшов ОСОБА_4 та попросив телефон, повідомивши їм, що вбито ОСОБА_5.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показала, що знає обвинуваченого ОСОБА_4, який мешкав з її сусідкою ОСОБА_6. ОСОБА_11 до неї прийшов ОСОБА_4 та сказав, що в будинку ОСОБА_6 знаходиться труп. ОСОБА_16 зайшла до будинку ОСОБА_6, де виявила тіло ОСОБА_5, яке лежало на спині і на дотик було холодним. Свідок бачила, що раніше ОСОБА_5 приходила до будинку ОСОБА_6. Після цього ОСОБА_16 повернулась додому та викликала міліцію. ОСОБА_16 неодноразово чула з будинку ОСОБА_6 крики, їй відомо, що сусідка та її знайомі ведуть аморальний спосіб життя, влаштовують скандали за місцем проживання, в звязку з чим вона неодноразово викликала міліцію.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що вранці приблизно о 9-ій годині до неї додому прийшов її знайомий ОСОБА_4 та сказав, що на вулиці лежить труп та треба викликати міліцію. Вона вийшла на вулицю і сказала, що трупа немає. ОСОБА_4 пояснив, що труп знаходиться в будинку її сусідки. Коли вона з ОСОБА_4 та своїм співмешканцем ОСОБА_8 зайшла в будинок, то побачила на дивані тіло дівчини, після чого вийшла на вулицю та зателефонувала до міліції. Безпосередньо по телефону з працівниками міліції спілкувався ОСОБА_4.

Речовим доказом, оглянутим в судовому засіданні:

Ножем з пластмасовою ручкою коричневого кольору, який було вилучено в ході проведення відтворення обстановки та обставин вчинення події злочину від 12.10.2012 року на печі в кухні будинку № 63 по вул. Суворова в м. Кілія і який, як пояснив ОСОБА_4 в ході проведення відповідної слідчої дії, він вирвав з руки ОСОБА_5 та завдавав ним їй удар в спину.

Зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими судом документами, які містяться в матеріалах кримінального провадження, долученого до матеріалів справи, зокрема:

З протоколу огляду місця події від 11 жовтня 2012 року вбачається, що в ході проведення огляду в будинку № 99 по вул. Першотравневій в м. Кілія співробітниками міліції в одній з кімнат будинку на ліжку було виявлено труп ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6. На правій половині задньої поверхні грудей ОСОБА_5 на відстані 2 см від хребта на ділянці 7?6 см було виявлено 5 ран веретеновидних форм. В верхньому відділі даної ділянки на відстані 5 см від лопатки розміщена рана № 1 довжиною 1,5 см, з якої текла кров. На 4 см нижче даної рани в області хребта, строго вертикально розміщена рана № 2, довжиною 1,5 см. На відстані 5 см від краю правої лопатки зсередини, поруч розміщені вертикально на ділянці довжиною 3 см 3 овальні рани довжиною по 0,5 см. Під час проведення огляду було виявлено та вилучено куртку жіночу з плямами бурого кольору, москітну сітку, простирадло, покривало, виявлені відбитки, які перекопійовані на клейку стрічку, а також 6 кухонних ножів /а.п. 85-101/.

В своїй явці з повинною від 11 жовтня 2012 року ОСОБА_4 власноручно написав, при яких обставинах він скоїв вбивство потерпілої ОСОБА_5 та які дії вчинив, щоб приховати свою причетність до злочину. Свої пояснення він надав добровільно, без якого-небудь примушування /а.п. 112-113/.

В процесі відтворення обстановки та обставин події злочину, проведеного 12 жовтня 2012 року, ОСОБА_4, в присутності понятих та захисника, розповів і показав на місці вчинення злочину, де і за яких обставин він завдав ударів ножем ОСОБА_5, після чого розповів і показав, куди він заховав вказаний ніж, який було вилучено в ході відповідної слідчої дії /а.п. 139-144/.

Хід проведення відтворення обстановки та обставин події злочину фіксувався на цифрову відеокамеру «Соні».

З відеозапису відповідної слідчої дії вбачається, що ОСОБА_4 самостійно без сторонньої допомоги та примусу розповів і показав на місці вчинення злочину, де і за яких обставин він вчинив навмисне вбивство ОСОБА_5

В протоколі демонстрації відеозапису слідчої дії від 12 жовтня 2012 року вказано, що при проведенні відтворення відеозапису обстановки та обставин події злочину, проведеному 12.10.2012 р. за участю ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 за фактом вбивства ОСОБА_5, від учасників слідчої дії зауважень та заяв не надішло, відеозапис слідчої дії проведений у повному обсязі, хід слідчої дії зафіксовано вірно. /а.п. 145/.

З висновку судово-медичної експертизи № 122э від 07.11.2012 року вбачається що:

1. На трупі ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, виявлено наступні тілесні ушкодження садно підборіддя, садно верхньої губи справа, садно правого скату носа. Осередкові крововиливи слизової оболонки нижньої губи, осередкові крововиливи слизової оболонки верхньої губи, синці на задній поверхні стегон, які спричини від дії яких-небудь тупих твердих предметів, обмежених форм та розмірів, за давністю спричинення можуть відповідати строкам в межах 2-х діб, відносяться до легких тілесних ушкоджень, в прямому причинному звязку з настанням смерті не знаходяться.

Також на трупі виявлене проникаюче колото-різане поранення (1) в пятому міжребер'ї з наскрізним пошкодженням нижньої долі правої легені. Проникаюче колото-різане поранення (1) в шостому міжребер'ї задньої поверхні грудей без пошкодження легені.

Крововилив в праву плевральну порожнину (1700 мл крові). Сліпі колото-різані поранення (3) задньої поверхні правої половини грудей, не проникаючі в праву плевральну порожнину. Дані пошкодження могли бути спричинені колюче-ріжучим знаряддям типу ножа, що має ширину слідоутворюючої частини клинка не більше 2,2 см и довжину клинка не менше 6-7 см.

Проникаюче колото-різане поранення (1) задньої поверхні правої половини грудей з пошкодженням нижньої долі правої легені, яке призвело до масивної кровотечі в праву плевральну порожнину, є небезпечним для життя ушкодженням, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень та знаходиться в прямому причинному звязку з настанням смерті.

2. Смерть ОСОБА_5 настала від гострої крововтрати внаслідок проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні правої половини грудей з пошкодженням нижньої долі правої легені.

3. На трупі ОСОБА_5 даних про рух чи переміщення потерпілої під час спричинення їй тілесних ушкоджень не відобразилось.

4.Тілесні ушкодження потерпілій наносились послідовно в короткий проміжок часу.

5. Смерть потерпілої могла настати в проміжок часу між 00 годин та 02 годиною 11.10.2012 року. Смерть потерпілої настала через певний проміжок часу після спричинення їй одного прижиттєвого колото-різаного поранення задньої поверхні правої половини грудей, яке може відповідати строкам часу в межах близько 1-ї години і більше, яке є причиною її смерті.

6. Виявлені на трупі ОСОБА_5 5 колото-різаних пошкоджень задньої поверхні правої половини грудей могли бути утворені клинком плаского колюче-ріжучого знаряддя типу ножа, яке має обушок з відносно гарно вираженими ребрами, гостре лезо і ширину слідоутворюючої частини клинка для пошкоджень « 1»-« 2» не більше 2,2 см, для пошкоджень « 3»-« 5» не більше 1,2 см. Вказані ушкодження володіють схожими морфологічними ознаками країв та кінців, могли бути причинені одним клинком при різній глибині його пошкодження.

7. ОСОБА_5 до настання смерті могло бути нанесене одне проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні правої половини грудей, яке виявилось причиною смерті. Після настання смерті було нанесено 4 удари колюче-ріжучим знаряддям в задню поверхню правої половини грудей, які не повязані з причиною смерті.

8. Потерпіла при нанесенні їй тілесних ушкоджень знаходилась своєю задньою поверхнею тулубу до особи, яка наносила удари колюче-ріжучим знаряддям.

9. ОСОБА_5 після спричинення їй одного проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні правої половини грудей, могла здійснювати які-небудь самостійні дії до моменту настання смерті, а також статевий акт.

10. При своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги можливо було запобігти смерті ОСОБА_5

11. ОСОБА_5 не могла відчувати особливо сильний біль після спричинення їй тілесного ушкодження.

12. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу ОСОБА_5 в крові виявлено етиловий спиртів концентрації 2,3 %, що у живих осіб може відповідати середньому ступеню алкогольного спяніння /а.п. 197-200/.

Зазначений експертний висновок підтверджує факти щодо обставин, за яких було завдано удари ножем ОСОБА_5, викладені обвинуваченим ОСОБА_4 в явці з повинною та під час відтворення обстановки та обставин події злочину.

Як зазначено у висновку експерта № 679, складеного 29.11.2012 року за наслідками судово-медичної експертизи куртки ОСОБА_5 та семи ножів, в тому числі ножа, вилученого з будинку № 63, по вул. Суворова в м. Кілія:

« - На клапті шкіри задньої поверхні грудної клітини справа, вилученому з трупа ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, розміщено пять колото-різаних пошкоджень,які могли бути утворені клинком плаского колюче-ріжучого знаряддя типу ножа, який має обушок з відносно добре вираженими ребрами, гостре лезо і ширину слідоутворюючої частини клинка для пошкоджень « 1»-« 2» не більше 2,2 см, для пошкоджень « 3»-« 5» не більше 1,2 см. Дані пошкодження володіють схожими морфологічними ознаками країв та кінців, могли бути спричинені одним клинком при різній глибині його заглиблення, є результатом 5 впливів.

- Колото-різані пошкодження на клапті шкіри, вилученому від трупа ОСОБА_5 могли бути спричинені клинком ножа « 7», виявленого та вилученого в ході відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_4 в будинку № 63 по вул. Суворова в м. Кілія.

- Результати проведеного експериментально-порівняльного дослідження дозволяють виключити можливість спричинення колото-різаних пошкоджень на клапті шкіри, вилученому з трупа ОСОБА_5 клинками ножів « 1»-« 4», « 6»; спричинення колото-різаних пошкоджень клинком ножа « 5» не виключається.

- На спинці куртки ОСОБА_5 розміщено 5 колото-різаних пошкоджень, які відповідають по кількості, локалізації та механізму утворення колото-різаним пошкодженням на клапті шкіри спини. Не виключається можливість спричинення колото-різаних пошкоджень на спинці куртки клинком ножа « 5» або « 7». Спричинення колото-різаних пошкоджень клинками ножів « 1»-« 4», « 6», виключається /а.п. 213-226/.

З висновку судово-медичної експертизи № 589 від 14.11.2012 року вбачається, що: «Кров потерпілої ОСОБА_5 з ізосерологічною системою АВО відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В з супутнім антигеном Н.

Кров підозрюваного ОСОБА_4 за ізосерологічною системою АВО відноситься д групи А з ізогемаглютинином анти-В з супутнім антигеном Н.

При визначенні групової приналежності крові та клітин виявлені антигени А та Н, властиві особі (особам) з групою крові А з ізогемаглютинином анти-В з супутнім антигеном Н, що не виключає походження клітин від жінки (жінок), а крові від будь-якої особи (осіб) з вищевказаною групою крові.

Походження виявленої крові не виключається як від потерпілої ОСОБА_5, так і від підозрюваного ОСОБА_4

При визначенні групової приналежності крові, яка була виявлена під нігтями правої руки ОСОБА_4, виявлені антигени А та Н ізосерологічної системи АВО, притаманні групі крові А з ізогемаглютинином анти-В з супутнім антигеном Н, що не виключає походження виявленої крові від особи (осіб) з вищевказаною групою крові, в тому числі, як від самого ОСОБА_4, так і від потерпілої ОСОБА_5Ю.» /а.п. 231-236/.

З висновку судово-медичної експертизи № 885 від 27.11.2012 року вбачається, що: «Кров потерпілої ОСОБА_5 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В по ізосерологічній системі АВО.

Кров підозрюваного ОСОБА_4 відноситься до групи А з ізогемаглютинином анти-В по ізосерологічній еритроцитарній системі АВО.

На москітній сітці, простирадлі, покривалі, вилучених з місця події, на джинсах, шортах, чоловічих трусах підозрюваного ОСОБА_4, наданих на дослідження, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютинином анти-В по ізосерологічній системі АВО, що не виключає походження крові від потерпілої ОСОБА_5, за умов відсутності ушкоджень з зовнішньою кровотечею на момент пригоди у підозрюваного ОСОБА_4 /а.п. 241-246/.

З висновку судової експертизи холодної зброї від 25.10.2012 р. за № 52 вбачається, що наданий для дослідження ніж, вилучений при проведенні відтворення обстановки та обставин вчинення вбивства за участю підозрюваного ОСОБА_4 в кухні на печі в будинку № 63 по вул. Суворова в м. Кілія, холодною зброєю не є та відноситься до кухонних ножів господарсько-побутового призначення. Даний ніж виготовлено заводським способом /а.п. 250-255/.

Положеннями ст. 17 КПК України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно положень ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування та досліджені судом докази по епізоду незаконного заволодіння ОСОБА_4 транспортним засобом, належним ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведена, оскільки беззаперечно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів з точки зору їх достатності та взаємозвязку для підтвердження вини обвинуваченого.

З огляду на наведене суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за вказаним епізодом за ч. 1 ст. 289 КК України, оскільки він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом.

В ході досудового розслідування по епізоду спричинення смерті ОСОБА_5, органом досудового розслідування ОСОБА_4В предявлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Суд не погоджується з відповідною правовою кваліфікацією вчиненого обвинуваченим діяння з наступних підстав:

З досліджених в судовому засіданні доказів достовірно встановлено, що смерть ОСОБА_5 настала внаслідок завдання їй обвинуваченим проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні правої половини грудей з пошкодженням нижньої долі правої легені, яке призвело до масивної кровотечі в праву плевральну порожнину. При цьому: ОСОБА_5 після спричинення їй одного проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні правої половини грудей, могла здійснювати які-небудь самостійні дії до моменту настання смерті, а також статевий акт. При своєчасному наданні кваліфікованої медичної допомоги можливо було запобігти смерті ОСОБА_5 ОСОБА_5 не могла відчувати особливо сильний біль після спричинення їй тілесного ушкодження.

Враховуючи сукупність усіх обставин вчиненого ОСОБА_4 діяння, що встановлені судом з його явки з повинною та протоколу відтворення обстановки та обставин події злочину від 12.10.2012 року, беручи до уваги спосіб завдання, кількість тілесних ушкоджень, завданих потерпілій за життя та їх локалізацію, поведінку потерпілої, що передувала події злочину, що виразилась в намаганні завдати удару ножем обвинуваченому, який вирвав вказаний ніж з її руки та завдав ним удару ОСОБА_5, суд вважає недоведеним і таким, що не знайшов свого підтвердження факт наявності у обвинуваченого прямого умислу на заподіяння смерті ОСОБА_5 Субєктивне ставлення обвинуваченого до наслідків своїх дій на момент вчинення протиправного діяння характеризується умислом на спричинення невизначеної шкоди здоровю ОСОБА_5 з фактичним заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої. При цьому суд враховує, що між заподіянням тяжкого тілесного ушкодження потерпілій та її смертю пройшло не менше 2-ох годин, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6, про те, що вона після сварки з ОСОБА_4 разом з ОСОБА_9 пішла до себе додому близько 22-ї години, а ОСОБА_4 пішов до себе додому, після чого, як слідує з явки з повинною, написаною обвинуваченим та його показань, даних в ході проведення відтворення обстановки та обставин події злочину, він повернувся до будинку, побачив ОСОБА_5, яка намагалася його вдарити ножем, після чого з її рук він вирвав ніж та ним завдав їй удару в спину, а згідно висновку судово-медичної експертизи смерть потерпілої наступила в проміжок часу між 00 годин та 02 годинами 11.10.2012 року і це узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_10, щодо того, що ОСОБА_4В повідомив його про смерть ОСОБА_5 близько 1-і години 30 хвилин 11.10.2012 року. З часу завдання удару ножем до настання смерті потерпілої, ОСОБА_4 жодних інших насильницьких дій відносно ОСОБА_5 не вчиняв, вони вступили в статевий зв'язок, і після того, як потерпіла відчула себе погано, він запропонував викликати їй швидку допомогу, на що вона відмовилась. Інші тілесні ушкодження, як встановлено судом, були нанесені обвинуваченим після настання смерті ОСОБА_5 з метою приховування злочину та, відповідно, не знаходиться в причинному звязку з настанням її смерті.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відношення обвинуваченого до настання смерті ОСОБА_5 характеризується необережністю, в звязку з чим суд визнає, що в діях ОСОБА_4 мав місце прямий умисел на спричинення потерпілій тяжких тілесних ушкоджень і необережність до настання наслідків у вигляді її смерті. На підставі викладеного суд, враховуючи також відповідні положення викладені в п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику у справах про злочини проти життя та здоровя особи», відповідно до положень ч. 3 ст. 337 КПК України змінює правову кваліфікацію вчиненого обвинуваченим діяння, визначену стороною обвинувачення з ч. 1 ст.115 КК України / Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині/ - на ч. 2 ст. 121 КК України / Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого/.

За сукупністю злочинів суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України.

Даючи аналіз показанням свідка ОСОБА_8 по епізоду незаконного заволодіння ОСОБА_4 автомобілем ОСОБА_2 в частині того, що він повертаючись додому з Центрального ринку м. Кілія не бачив як ОСОБА_4 заводив автомобіль та на ньому запропонував їм з ОСОБА_12 проїхатись, а свідчення щодо того, що він обмовив ОСОБА_4 він дав в звязку з психічним примусом з боку співробітників міліції та перебуваючи у стані алкогольного спяніння, суд вважає їх надуманими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки вони суперечать іншим доказам по справі, зокрема показанням свідка ОСОБА_12 та протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_4.

Крім того, за ініціативою захисника обвинуваченого в судовому засіданні були оголошено отримані під час досудового розслідування висновки експертизи, зокрема:

-Дактилоскопічної експертизи від 26.10.2012 року № 53, відповідно до висновків якої: «На поверхні ножа, виявленого та вилученого при проведенні відтворення обстановки та обставин вчинення вбивства ОСОБА_5 за участю підозрюваного ОСОБА_4 в кухні на печі будинку № 63 по вул. Суворова в м. Кілія Одеської області маються сліди рук, однак для ідентифікації особи дані сліди непридатні. Відповісти на питання чи належить слід папілярного узору руки ОСОБА_4 не вбачається за можливе з огляду на непридатність даних слідів для ідентифікації» /а.п. 259-264/.

-Дактилоскопічної експертизи № 69 від 07.12.2012 р. відповідно до висновків якої: «1. Сліди рук, що надійшли на дослідження за фактом протиправного спричинення смерті людині у кількості 22 штук для ідентифікації особи, яка їх залишила придатні, а сліди рук на відрізках розмірами 67?43 мм, 49? 52 мм, 71? 48 мм, 111? 51 мм, 49?5 0 мм, 48? 81 мм, 47? 43 мм, 86? 48 мм, для ідентифікації особи, яка їх залишила, непридатні. 2. Одинадцять слідів залишені ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, чотири сліди залишені ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, три сліди залишені ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, а саме сліди на поверхні фрагмента стільця з перемичкою ніжки, на склянці і на поверхні рами дверей в кімнаті, як були перекопійовані на відрізки клейкої стрічки і в подальшому наклеєні на відрізки білого паперу розмірами 48?53, 49? 42, 48? 92 мм, залишені, відповідно, безіменним пальцем лівої руки, вказівним пальцем правої руки і долонею правої руки,експериментальні відбитки яких знаходяться в дактилоскопічній карті, заповненій на імя ОСОБА_4, 28.076.1975 р.н. Три сліди залишені особою (або особами), чия дактилокарта не була надана на дослідження /а.п. 271-294/.

В судових дебатах захисником обвинуваченого було наголошено, що вказані висновки експертиз підтверджують факт того, що обвинувачений ОСОБА_4 не міг бути причетний до завдання ОСОБА_5 тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило її смерть.

Аналізуючи висновки зазначених експертиз, суд вважає, що вони не спростовують обставин, встановлених з досліджених в ході судового розгляду доказів на підтвердження факту умисного заподіяння ОСОБА_4 тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_5, яке спричинило її смерть. До того ж, висновки експертизи № 69 від 07.12.2012 р. підтверджують встановлені судом обставини щодо кола осіб, які знаходились в будинку ОСОБА_6 перед тим як обвинуваченим було завдано тяжке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_5, яке спричинило її смерть.

Крім того, посилання захисника обвинуваченого в судових дебатах на те, що з відеозапису до протоколу відтворення обстановки та обставин події злочину від 12.10.2012 року не вбачається, яким чином було вилучено та упаковано ніж, на який обвинувачений вказав як на знаряддя злочину, в звязку з чим він не може вважатися належним доказом, не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на те, що вказана слідча дія проводилась в присутності захисника обвинуваченого і протокол відповідної слідчої дії всіма її учасниками, в тому числі захисником, підписано без будь-яких зауважень.

З акту комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 621 від 13.11.2012 р. вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, яким-небудь хронічним психічним захворюванням, недоумством іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав і не страждає. ОСОБА_4 в момент інкримінуємого йому діяння ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв, знаходився у стані простого (непатологічного) алкогольного спяніння, міг в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 психічних розладів не виявляє, здатен розуміти зміст предявленого йому обвинувачення, показання свідків, усвідомлювати необхідність відповідальності, приймати участь в слідчих діях та постати перед судом. ОСОБА_4 за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує /а.п. 205-208/.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує:

Обставину, яка обтяжує покарання, /ст. 67 КК України/: вчинення злочинів особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Обставину, яка помішує покарання /ст. 66 КК України/: явку з повинною.

Крім цього, суд враховує обставини та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані, що характеризують особу та стан здоровя обвинуваченого /а.п. 310-321/, його ставлення до скоєного, яке, зокрема, відобразилось у спробі ухилитись від відповідальності за вчинений відносно ОСОБА_5 злочин шляхом тиску на свідка ОСОБА_10 з метою зміни останнім показань під час судового розгляду, позицію потерпілої ОСОБА_1 про вид і розмір покарання, які вона вважає за необхідне призначити обвинуваченому, незворотність наслідків скоєного злочину /смерть потерпілої ОСОБА_5Ю./.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що обвинуваченому має бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі в межах, визначених відповідними санкціями ч. 1 ст. 289 та ч. 2 ст. 121 КК України, оскільки інше більш мяке покарання не справить належного виховного впливу на обвинуваченого для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також у відповідності з положеннями ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, оскільки обвинуваченим вчинено кримінальні правопорушення, які передбачені різними статтями КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази надані стороною кримінального провадження та досліджені в ході судового розгляду суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України

Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, обраний обвинуваченому відповідно до положень КПК 1960 року, до набрання вироком суду законної сили підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 289 КК України у вигляді позбавлення волі строком 3 /три/ роки;

- за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі строком 8 /вісім/ років.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 шляхом часткового складання призначених покарань визначити у вигляді 9 /девяти/ років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 11.10.2012 року, тобто дня його фактичного затримання.

Зарахувати в строк відбування покарання час утримання ОСОБА_4 в ІТТ Кілійського РВ ГУМВС України в Одеській області з 28.09.2012. р. по 01.10.2012 р.

Запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, обраний ОСОБА_4 під час досудового розслідування відповідно до положень КПК 1960 року, до набрання вироком суду законної сили - залишити без змін.

Речові докази, оглянуті в ході судового розгляду ніж, вилучений в ході проведення відтворення обстановки та обставин події злочину за участю ОСОБА_4, а також ножі, вилучені при огляді місця події в будинку № 99 по вул. Першотравневій в м. Кілія, - після набрання вироком суду законної сили - знищити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області на розрахунковий рахунок 31250272210015 в УДК в Одеській області, МФО

828011, код ЄДРПОУ 25574222, призначення платежу за експертизу ФО2 КПК 1001050 судові витрати в розмірі 6362,4 гривні за залучення експерта.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: О.А. Маслеников

Судді: М.І. Бошков

ОСОБА_17