Рішення № 29669842, 19.02.2013, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 0552/4561/2012

Провадження № 2/270/78/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі: головуючогосудді Андрюшиної Л.А., при секретарі Свіягіній О.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк»

до ОСОБА_1

ОСОБА_2

про стягнення суми заборгованості за кредитним

договором, -

В С ТА Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Альфа Банк» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між ЗАТ «Альфа Банк», правонаступником якого з 19.08.2009 року є ПАТ «Альфа Банк», та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 700006720 від 15.05.2008 року, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у розмірі 13397,94 доларів США. Відповідно до умов зазначеного договору, відповідач зобов»язався в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші, передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком №1 до нього графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачеві, кредит у сумі 13397,94 дол. США., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача. В порушення умов договору, відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 16.07.2012 року має прострочену заборгованість за кредитом - 8509,89 дол. США, що за курсом НБУ на 16.07.2012 року складає - 68019,53 грн., за відсотками - 3501,88 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 27990,49 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок заборгованості та розрахунком заборгованості. У зв'язку з систематичним порушенням боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому була нарахована неустойка, яка станом на 16.07.2012 року становить - 47615,73 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає - 380592,55 грн. Проте, з огляду на принцип розумності та справедливості, ПАТ «Альфа-Банк» як клієнто-орієнтовний банк, користуючись своїми процесуальними правами, дбаючи про виконання відповідачем своїх зобов'язань зменшує суму нарахованої неустойки до 11%, що відображено в прохальній частині позовної заяви. В забезпечення виконання зобов»язань позичальника ОСОБА_3, що випливають з основного договору, відповідно до ст. 553 ЦК України, 15.05.2008 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки №700006720-11, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2, як поручитель, поручається за виконання відповідачем ОСОБА_3 обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Відповідно до умов договору поруки, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідають перед позивачем за порушення обов'язків за кредитним договором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник. Відповідно до умов кредитного договору у разі невиконання чи неналежного виконання позичальником будь-яких обов'язків, встановлених договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за кредитним договором. На виконання умов договору відповідачам була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана, в зв»язку з чим просять стягнути з відповідачів солідарно на користь ПАТ «Альфа Банк» заборгованість за вищевказаним кредитним договором у загальному розмірі 137875,20грн., яка складається з заборгованості по кредиту у розмірі 68019,53грн., заборгованості по відсоткам у розмірі 27990,49грн., пені у розмірі 41865,18грн., а також стягнути з відповідачів судовий збір, сплачений при зверненні до суду у розмірі 1378,75грн..

Представник позивача ПАТ «Альфа Банк» - ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог надала суду пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надав заяву з проханням справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився. Про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Суду надав заяву з проханням справу розглянути без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5, який діє на підставі угоди про надання правової допомоги, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі, та суду пояснив, що вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя не може розглядатися як законна і обґрунтована, оскільки суперечить нормам матеріального права. У позовних вимогах до відповідача ОСОБА_2, як поручителя за кредитним договором належить відмовити в повному обсязі з огляду на те, що на час звернення позивача до суду правовідносини за договором поруки були припинені, оскільки як вбачається з вимог ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Також, слід зазначити, що згідно із п. 6.4. договору поруки встановлено, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення. Слід відзначити, що з 01.09.2008 року позивачем було в односторонньому порядку змінено відсоткову ставку за кредитом до рівня 16,5%, що підтверджується листом банку від 08.08.2008 року № 24994-24-6/6. Поручитель на зміну основного зобов'язання згоди не давав, таким чином, порука є припиненою з 01.09.2008 року. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Згідно з п. 6.3 договору поруки - цей договір діє до повного виконання зобов'язань боржника за основним договором. Таким чином, з кредитного договору (який обумовлює існування основного зобов'язання) прямо вбачається, що строк цього зобов'язання встановлений моментом пред'явлення вимоги. Умова договору поруки про строк зобов'язання та його дію до повного виконання позичальником зобов'язань перед банком або до виконання зобов'язань поручителем не може розглядатися як встановлення строку зобов'язання, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України. Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, дням, або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати, що в кредитному договорі не встановлено. Зазначена правова позиція збігається із позицією Верховного суду України, висловленою в ухвалі від 07 жовтня 2009 року, постановленій у справі № 6-6486св09. Таким чином, можна категорично стверджувати, що строк договору поруки не встановлений. Листом від 06.07.2009 року № 04050971116 9-24.1-6/6 позивач повідомив відповідача про те, що він скористався правом вимоги дострокового повернення кредиту, таким чином позивач визначив, що строк основного зобов'язання настав з 06.08.2009 року, оскільки ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачений 30-денний строк для виконання такої вимоги. Позивач не пред'являв жодних вимог до поручителя протягом шести місяців починаючи з 06.08.2009 року, що є додатковою підставою стверджувати, що договір поруки на момент звернення до суду був припиненим. За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань. Крім того, згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Як було зазначено вище, позивач скористався своїм правом вимагати дострокового повернення кредиту і визначив, що строк виконання зобов'язань за кредитним договором спливає 06.08.2009 року, що підтверджується листом від 06.07.2009 року № 04050971116 9-24.1-6/6. Таким чином, строк позовної давності почав свій перебіг 07.08.2009 року і сплинув 08.08.2012 року. З матеріалів справи вбачається, що позовна заява була подана 21.08.2012 року, тобто після спливу строку позовної давності. Згідно із ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Крім зазначеного, згідно із п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, в зв»язку з чим просив відмовити позивачу ПАТ «Альфа Банк» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача і дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З анкети заяви на отримання кредиту вбачається, що відповідач ОСОБА_3 звернувся до ЗАТ «Альфа Банк» із заявою на отримання кредиту/а.с.12/.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до кредитного договору №700006720 від 15 травня 2008 року, укладеного між ЗАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_3, між сторонами був укладений договір, відповідно до умов якого вони прийняли на себе взаємні зобов»язання, а саме: кредитор надав позичальнику кредит для придбання транспортного засобу (згідно з договором купівлі продажу, укладеним між позичальником та АТ «Українська Автомобільна Корпорація» №5025 від 08.05.2008 року DAEWOO FSO LANOS TF69Y, 2008 року випуску, колір чорний, державний номер НОМЕР_1, № кузову SUPTF69YD8W408512, тип легковий сєдан), який він передає, а банк приймає в заставу в якості забезпечення виконання зобов»язань за договором, в сумі 13397,94 доларів США з кінцевим терміном погашення 16.05.2013 року, зі сплатою 14,50% відсотків річних, а останній зобов»язався повертати наданий кредит та сплачувати проценти за його користування щомісячно рівними частинами відповідно до графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням всіх супутніх послуг, у відповідності з Додатком №1 до кредитного договору, який є його невід»ємною частиною, в порядку та на умовах, визначених договором/а.с.5,6-9,10-11/.

Згідно свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи, Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 24.03.1993 року та у зв»язку зі зміною найменування юридичної особи проведена заміна свідоцтва про держану реєстрацію 19.08.2009 року. З виписки зі статуту ПАТ «Альфа-Банк» вбачається, що банк створений у формі Публічного акціонерного товариства та є правонаступником усіх прав і зобовязань Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»/а.с.24,25/.

Згідно до вимог ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Судом встановлено, що кредитний договір укладений сторонами в письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою позивача та відповідачем ОСОБА_3.

Згідно ст. 526 ЦК України , зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається.

На виконання умов вище зазначеного кредитного договору банком були перераховані грошові кошти у загальній сумі 13397,94доларів США, що підтверджено наданою позивачем випискою по особовим рахункам з 15.05.2008 року по 16.07.2012 року/а.с.22-23/. Але, відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконував своїх обовязків за кредитним договором, чим порушив його умови, в зв»язку з чим банк надсилав на адресу відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення кредиту за № 51778-102-б/б від 27.07.2012 року, з яких вбачається, що останнім пропонувалося погасити заборгованість, що виникла у добровільному порядку та вони попереджені про наявність у банка права вимагати дострокового погашення кредиту в судовому порядку/а.с.17,18,19/.

Відповідно до довідки, наданої позивачем, заборгованість за кредитним договором укладеним з відповідачем ОСОБА_3 станом на 16.07.2012 року, складає 59627,50доларів США, що згідно курсу НБУ становить 476602,57грн., з яких: заборгованість за кредитом 8509,89дол. США, що еквівалентно 68019,53грн., по відсоткам 3501,88дол.США, що еквівалентно 27990,49грн., пеня-380592,55грн./а.с.20/.

З розрахунку заборгованості за вищевказаним кредитним договором встановлено, що з 01.09.2008 року відсоткова ставка за користування кредитом була змінена банком, та стала складати 16,50% відсотків річних/а.с.21/.

З договору поруки №700006720-П від 15 травня 2008 року вбачається, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки. Згідно п.2.1, 3.1 вказаного договору, поручитель поручається за виконання боржником обов»язків, що виникли на підставі основного договору №700006720 від 15.05.2008 року, укладеного між ЗАТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_3, або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. Боржник і поручитель відповідають перед банком за порушення обов»язків, перелічених у статті 2 цього договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі що і боржник./а.с.14/.

Відповідальність поручителя також передбачена ст. ст. 553,554 ЦК України. Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно п.6.4 договору поруки, укладеного з відповідачем ОСОБА_2, у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Відповідно до розяснень, що містяться у п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено наданими по справі доказами 15.05.2008 року між позивачем ЗАТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого було встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 14,50% річних, та в забезпечення зобов»язання за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки, відповідно до якого останній зобов»язався відповідати перед банком в повному обсязі по зобовязанням відповідача ОСОБА_3 за основним договором, яким не була передбачена зміна банком процентної ставки, а відповідно до п. 6.4 договору поруки у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки у випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення, та як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, процентна ставка за користування кредитом з 01.09.2008 року була змінена з 14,50% відсотків на 16,50% відсотків річних. Відповідач ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не був повідомлений про таке збільшення процентної ставки та не давав свою згоду на зміну розміру процентної ставки за користування кредитом, як це передбачено договором поруки, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог банку в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, укладеним між ЗАТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_3 в солідарному порядку, слід відмовити, оскільки у разі зміни основного зобов»язання без згоди поручителя, порука вважається припиненою, в зв»язку з чим вимоги банку до поручителя ОСОБА_2 є безпідставними.

З вимоги надісланої позивачем на адресу відповідачів вбачається, що банк вимагав від них виконання зобов»язань взятих на себе відповідно до кредитного договору та договору поруки/а.с.17,18,19/.

У відповідності до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо за договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами/з простроченням/, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги банку в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №700006720 від 15.05.2008 року, укладеного між ним та ЗАТ «Альфа Банк»(правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк» в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 137875,20грн., в межах заявлених вимог, відповідно до ст. 11 ЦПК України. При цьому суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_5 в тій частині, що при вирішенні спору слід застосувати вимоги закону щодо спливу строку позовної давності, оскільки умовами кредитного договору № 700006720 від 15.05.2008 року укладеного між банком та відповідачем ОСОБА_3 була визначена дата остаточного повернення кредиту 16.05.2013 року, але у звязку з тим, що позичальник своєчасно не виконував умови укладеного договору, банк скористався своїм правом вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Таким чином, строк позовної давності не сплинув на час подачі позовної заяви до суду.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Отже, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача також підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1378,75грн. сплачена при подачі позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст. 525,526,549,553,554,559,610,638,1050,1054 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст.10, 11, 60, 88, 209,212,213- 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» суму заборгованості за кредитним договором №700006720 від 15.05.2008 року у загальному розмірі 137875,20грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» судовий збір у розмірі 1378,75грн..

В задоволенні іншої частини позовних вимог публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Андрюшина Л.А.