Постанова № 29666419, 12.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 рокуСправа №2а-2918/12/277016 год. 08 хв.

м. Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Мінько О.В.;

при секретарі - Бойко М.С.,

за участю: представника відповідача, Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, Летючої Діани Геннадіївни, довіреність № 30/9/10-039 від 14.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Олеандр" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Олеандр" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000210222 від 06.07.2012 р. про сплату податку на додану вартість у розмірі 58 333 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1 грн.;

- визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000220222 від 06.07.2012 р. про сплату податку на прибуток у розмірі 39 365 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства України та на підставі висновків акту перевірки, підстави яких не відповідають дійсності, упереджені та надумані.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 06.12.2012 р. адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.12.2012 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у запереченнях, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Приймав участь у розгляді справи надавав пояснення. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, заслухавши представника відповідача, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Приватне підприємство "Олеандр" зареєстроване у Ленінській районній державній адміністрації у м. Севастополі з 22.11.2002 р., як юридична особа, під № 10001481381 та перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя з 04.12.2002 року.

Встановлено, що з 11.05.2012 по 08.06.2012 співробітником Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя державної податкової служби (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС) було проведено позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства "Олеандр" (далі - ПП "Олеандр"), з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по господарським операціям придбання від постачальників TOB "Компанія "Квік Дан", за періоди травень 2011 р., червень 2011 р., серпень 2011 р., TOB "Науково-Консалтингова фірма "Антаго", за період травень 2011 р., ПП "Оріон +", за період червень 2010 р. та подальшому ланцюгу постачання до покупців.

За результатами перевірки складено акт № 41/22-2/32265811/3902/10 від 15.06.2012 року.

Перевіркою встановлені порушення ПП "Олеандр" пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України в частині віднесення до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 58333,33 грн. від постачальника TOB "НКФ "Антаго" за консалтингові послуги, які не пов'язані із господарською діяльністю підприємства. Порушення вимог пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України в частині завищення валових витрат за 2 квартал 2011 р. на 291666,67 грн., у результаті віднесення до адміністративних витрат вартості консалтингових послуг, які не пов'язані з господарською діяльністю платника. Порушення вимог пункту 152.1 статті 152 Податкового Кодексу України в частині заниження податку на прибуток, що підлягав сплаті в бюджет за 2 квартал 2011 року на 67083 грн., за звітний період 2-4 квартали 2011 року у сумі 39365 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ у Ленінського району м. Севастополя ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000210222 від 06.07.2012 р. про збільшення ПП "Олеандр" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 58 333 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000220222 від 06.07.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплату податку на прибуток у розмірі 39 365 грн.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 75.1.2 статті 75 Податкового кодексу України 75.1.2. документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Не погодившись з висновками, вказаними у акті перевірки від 15.06.2012 № 41/22-2/32265811/3902/10, ПП "Олеандр" звернулося до ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС із запереченнями (вх. № 57/10 від 25.06.2012 року).

ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС на заперечення надала відповідь вих. № 78/10/22-2 від 03.07.2012 року в якому визнала висновки акта перевірки правомірними й заснованими на законі, не виявила підстав для скасування акту перевірки.

Відповідно до пункту 56.2 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

ПП "Олеандр" скористалося правом на адміністративне оскарження, та, не погоджуюсь з отриманими повідомленнями-рішеннями, звернулося до ДПС у м. Севастополі зі скаргою від 18.07.2012р. № 37 на оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

14.09.2012 р. позивачем отримано рішення ДПС у м. Севастополі № 1991/10/10-225 від 12.09.2012 р. про результати розгляду скарги на податкові повідомлення-рішення № 0000210222 від 06.07.2012 р. та № 0000220222 від 06.07.2012 р., яким відмовлено у задоволенні скарги та залишено без змін вищевказані повідомлення-рішення.

Не погодившись з рішенням ДПС у м. Севастополі № 1991/10/10-225 від 12.09.2012 р. позивач звернувся до ДПС України зі скаргою від 24.09.2012 р. вих. № 53 на оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення, прийняте за розглядом скарги.

В судовому засіданні представником позивача зазначено, що рішення ДПС України № 3648/0161-12/10-2115 від 16.10.2012 р. про результати розгляду скарги на оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, яким залишено без змін вищевказані повідомлення-рішення та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а саму скаргу - без задоволення, ПП "Олеандр" отримало в листопаді 2012 року, але не підтвердив документально факту отримання зазначеного рішення.

На думку позивача, висновки, викладені в акті податкової позапланової перевірки від 15.06.2012 р. № 41/22-2/32265811/3902/10 упереджені, надумані та не відповідають дійсності.

З акту перевірки від 15.06.2012 р. № 41/22-2/32265811/3902/10 вбачається, що підставою для нарахування податкових зобов'язань платнику став висновок ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС , викладений в акті перевірки, про не підтвердження реальності господарських операцій з контрагентом TOB "НКФ "Антаго" з надання послуг, а також відсутність зв'язку відображених у податковому обліку послуг з господарською діяльністю позивача.

Отже, зазначеному висновку ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя ДПС передували обставини, якими було підтверджено або спростовано факт існування та виконання сторонами правочинів господарських зобов'язань, наслідки яких було відображено у податковому обліку ПП "Олеандр".

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно пункту 187.1 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто для визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість продавця та нарахування податкового кредиту покупцем обов'язковою умовою є наявність (підтвердження) факту придбання (виготовлення) товару або послуги.

Пунктом 14.1.36 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і приводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентським договорами.

Відповідно до пункту 14.1.27 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Таким чином, формування валових витрат покупця та валового доходу продавця може здійснюватися за умови підтвердження їх здійснення при здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 4 Закону № 996-XIV закріплені основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, одним з яких є превалювання сутності над формою, що означає облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частиною першою статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена й підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, відповідно до норм якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Як вбачається з акту перевірки від 15.06.2012 року № 41/22-2/32265811/3902/10 ПП "Олеандр" на підтвердження існування правовідносин з контрагентом TOB "НКФ" Антаго" до перевірки було надано: копію договору про надання консалтингових послуг № Ол-26-0010 від 01.03.2011 р., копію акту виконаних послуг № 200506 від 20.05.2011 р., копію податкової накладної від 20.05.2011 р. № 160.

Встановлено, що 01.03.2011 р. між ПП "Олеандр" та TOB "Науково - Консалтингова фірма "Антаго" було укладено договір про надання консалтингових послуг № Ол-26-0010, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - консалтингова фірма "Антаго", зобов'язується надати за плату послуги з проведення консалтингу за напрямками, що цікавлять замовника.

Консалтингові послуги здійснюються виконавцем за наступними напрямками: консультування по ключовим питанням управління, консультування по ключовим питанням закупівель, вивчення та аналіз новітніх технологій, що сприяють збільшенню ефективності продажу, проектне дослідження логістики підприємства, розробка системи управління логістикою, консультування з приводу оптимізації бізнес-процесів логістики, аудит логістичних затрат, аудит інформаційних систем підтримки прийняття логістичних рішень, консультування з питань зберігання товару.

На підтвердження виконання робіт ПП "Олеандр" надано акт № 200506 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 20.05.2011 р., відповідно до якого TOB "Науково - Консалтингова фірма "Антаго" надано логістичні послуги у кількості 1 послуга на суму 350000 грн., у тому числі ПДВ 58 333,33 грн.

Також слід зазначити, що актом визначено, що сторони не мають претензій одна до одної. У той же час, вказаний акт не містить конкретного переліку наданих послуг, обсягу, не визначає у чому виражений результат цих послуг.

Серед багатьох напрямків, консалтингових послуг, зазначених у договорі, встановити про надання якої саме послуги чи сукупності послуги домовилися сторони, неможливо. Будь-яких додатків до договору не надано.

З наданого позивачем акту здачі-приймання робіт неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, і як результат, виявити зв'язок цих послуг з господарською діяльністю позивача, тому що вони містять загальні вказівки про надані послуги.

Первинні документи, в даному випадку акт приймання-передачі робіт, повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги перераховано гроші. Відсутність у документах інформації про суть операції не дає змоги встановити зв'язок даних витрат та господарської діяльності.

Крім того, предметом договору № Ол-26-0010 від 01.03.2011 р. є надання послуг за плату з проведення консалтингових послуг за напрямками, що цікавлять замовника, але, як вбачається, у податковій накладній, у графі "номенклатура постачання товарів/послуг продавця", вказується, що надані були логістичні послуги.

Законодавством України не визначено терміну консалтингових послуг, але з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції консалтинг (англ. consulting, від лат. consulto - раджусь) - це консультування виробників, продавців і покупців з питань управління й організації економічної діяльності підприємств, фірм та організацій. Здійснюється консалтинговими фірмами, які надають послуги в дослідженні і прогнозуванні ринку, оцінці експортно-імпортних операцій, розробці техніко-економічних обґрунтувань щодо об'єктів міжнародного співробітництва та створення спільних підприємств, у проведенні маркетингових досліджень і розробці маркетингових програм, експортної стратегії на конкретних ринках тощо.

Логістика - це організація раціонального процесу руху товарів та послуг від постачальників сировини до споживачів, функціонування сфери спрямування продукції, товарів, послуг, управління товарними запасами, створення інфраструктури руху товарів.

Виходячи з визначення термінів "консалтинг" та "логістика", суд дійшов до висновку, що це зовсім різні за своїм змістом поняття, а отже, різні види послуг.

Надання послуг передбачає наявність у виконавця необхідної освіти, кваліфікації, досвіду та засобів.

Як встановлено, в ході перевірки було використано інформацію щодо виконавця консультаційних або логістичних послуг, отриману із зовнішніх джерел.

Згідно з актом камеральної перевірки ДПІ у Ленінській МДПІ у м. Луганську від 11.08.2011 р. № 1500/16/36638401 перевіркою TOB "НКФ "АНТАГО" встановлено, що підприємство не має власного персоналу ( за даними форм 1-ДФ, - чисельність 1 людина), що унеможливлює фактичне здійснення операцій у значному обсязі з урахуванням реального часу, віддаленість контрагентів один від одного.

Крім того, співробітниками податкового органу за результатами вивчення додатку № 5 до декларації з ПДВ за травень 2011 року TOB "НКФ "Антаго" встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 в адресу контрагентів.

Також встановлено, що термін дії договору закінчився 31.05.2011 року, додаткових угод надано не було, пунктом 6.2 договору передбачено, що сплата за ним повинна бути здійснена не пізніше 30 днів з моменту підписання акту приймання-передачі (тобто не пізніше 20.06.2011 року), станом на момент проведення податкової перевірки позивачем кошти за отримані послуги на адресу TOB "НКФ "Антаго" перераховано не було.

Аналізом господарської діяльності ПП "Олеандр" не встановлено, що в результаті придбання консалтингових послуг підприємством було розпочато будь-який новий вид діяльності, розширено ринок збуту, збільшено обсяги реалізації, також не встановлено фактів залучення нових покупців або нових постачальників, чи придбання засобів захисту рослин за більш низькими цінами, що дало б можливість підприємству отримати більш високу рентабельність.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для відображення будь-яких даних в бухгалтерському обліку підприємства, що буде мати наслідком зміни в структурі активів та зобов'язань, необхідно здійснення певної господарської операції, тобто конкретної дії чи події.

Тобто дослідженню підлягає конкретна господарська операція.

Якщо господарська операція не відбулася, або відбулася з іншим змістом, ніж тим, що відображений платником податків, вказане повинно підтверджуватися усіма необхідними документами бухгалтерського обліку.

Таким чином, враховуючи суперечливість відомостей у первинних документах, які було надано для проведення перевірки, висновок податкового органу про те, що TOB "Науково-Консалтингова фірма "Антаго" не могло приймати участі в операціях з надання послуг на адресу ПП "Олеандр" є цілком обґрунтованим.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному процесі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показів свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано належним чином підстави покладені у висновки акту перевірки на підставі яких прийняті правомірно податкові повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем у відповідності до норм діючого законодавства, а тому скасуванню не підлягають.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 18.02.2013 р.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.В. Мінько