Рішення № 29665249, 28.02.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0301/3151/2012 провадження № 22-ц/773/333/13 Головуючий у 1 інстанції:Сеник Р.П. Категорія: 30 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Веремчук Л.М..,

суддів - Лівандовської-Кочури Т.В., Антонюк К.І..,

при секретарі - Масляній С.В.,

з участю: - представника позивача ОСОБА_1

- представника відповідача Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» - Грома Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки», приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, спричиненої під час дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою відповідача Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 22 січня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Володимир-Волинського міського суду від 22 січня 2012 року позов ОСОБА_4 до Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки», ПАТ «Страхова компанія «Провідна», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, спричиненої під час дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.

Стягнуто з Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернат І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» на користь ОСОБА_4 13544 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 65 коп. матеріальної шкоди, витрати за проведення експертизи в сумі 750 ( сімсот п'ятдесят) грн., за надання юридичної допомоги в сумі 300 (триста) грн., а всього підлягає до стягнення 14594 (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 65 коп.

Стягнуто з Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернат І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки»на користь ОСОБА_4 500 (п'ятсот) гривень у якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернат І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» в користь держави судовий збір в розмірі в розмірі 145 (сто сорок п'ять) гривень 65 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Володимир-Волинська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позовну заяву позивача ОСОБА_4 залишити без розгляду. Покликається на те, що судом були порушені норми процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлені обставини, які мають значення для справи. Зазначає, що суд першої інстанції повинен був залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, але повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернат І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» - Гром Б.М. апеляційну скаргу підтримав, покликаючись на доводи, викладені в ній.

Позивач апеляційну скаргу заперечив, оскільки вважає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, в частині стягнення моральної шкоди рішення суду необхідно скасувати з ухваленням нового рішення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до постанови Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 16.10.2009 року ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке відбулось 28 вересня 2009 року близько 09 год. 45 хв. в м. Луцьку по вул. Володимирській, за участю автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля «Фольксваген» під керуванням ОСОБА_5, що належить Володимир-Волинській спеціалізованій школі-інтернат І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки», який не врахував дорожньої обстановки та скоїв наїзд на автомобіль під керуванням позивача ( а.с.4).

Як вбачається з висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 271 від 15 жовтня 2009 року, спеціалістом товарознавцем визначені пошкодження автомобіля НОМЕР_1 внаслідок ДТП з урахуванням товарної вартості транспортного засобу, яка складає 39044, 65 грн.

На даний час відповідач страхова компанія «Провідна» в добровільному порядку відшкодувала 25500 грн.

Відповідно ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику по справах про відшкодування моральної шкоди» за таку шкоду, яка заподіяна працівником під час виконання трудових обов'язків відповідальність несе організація, з якою працівник знаходиться у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Згідно ст. 1187 ЦК України передбачено відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки. Отже, відшкодування шкоди слід покласти на Володимир-Волинську спеціалізовану школу-інтернат І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки».

Оскільки, страхова компанія не відшкодувала позивачу в повному обсязі шкоду, спричинену пошкодженням автомобіля винними діями водія ОСОБА_5, тому суд правильно стягнув різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 13544,65 грн. матеріальної шкоди, 750,00 грн. витрат за проведення експертизи, 300,00 грн. за надання юридичної допомоги відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України, яка покладає на юридичну або фізичну особу обов'язок відшкодувати шкоду, спричинену працівником під час виконання своїх трудових обов'язків.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції у порушення ст. 207 ЦПК України не залишив позовну заяву без розгляду, оскільки позивач був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, але повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надходило заяви про розгляд справи у його відсутності не заслуговують на увагу, оскільки як під час попереднього судового засідання 26 жовтня 2012 року (а.с. 38), так і у судових засіданнях 11 грудня 2012 року (а.с. 53), 16 січня 2013 року (а.с. 87) приймав участь представник позивача ОСОБА_1, повноваження якого підтверджуються довіреністю (а.с. 18).

Звертаючись до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди позивач зазначав, що моральна шкода полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодженого майна, неможливістю його використання, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Стягуючи з Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» в користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 500 грн. суд не з'ясував чи спричинена ця шкода, не обґрунтував в чому вона полягає, якими доказами підтверджено ці обставини.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З наданих сторонами доказів, які були досліджені в судовому засіданні не вбачається, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5, а саме пошкодження автомобіля, позивачу спричинена моральна шкода і у зв'язку з пошкодженням цього майна у позивача виникли душевні страждання.

Обґрунтування в позовній заяві позивача ОСОБА_4 про спричинення йому моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не наведено доводів про душевні страждання у зв'язку з пошкодженням майна. Виникнення у позивача негативних емоцій, а також переживання з цього приводу не є душевними стражданнями, а отже не свідчать про наявність моральної шкоди.

Отже, у зв'язку з відсутністю доказів, які б підтверджували факт заподіяння позивачу моральних страждань у зв'язку з пошкодженням майна, підстави передбачені ст. ст. 23, 1167 ЦК України для відшкодування моральної шкоди відсутні.

За таких обставин, у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції в частині відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в позові.

Таким чином, виходячи із визначених ст. 303 ЦПК України меж розгляду справи апеляційним судом колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні даної справи суд на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами, вірно визначив характер спірних правовідносин між сторонами і правові норми, що їх регулюють, та прийшов до правильного висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову в стягненні моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» задовольнити частково.

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 22 січня 2012 року в частині стягнення моральної шкоди скасувати з ухваленням нового рішення.

В позові ОСОБА_4 до Володимир-Волинської спеціалізованої школи-інтернату І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» про стягнення моральної шкоди відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: