Рішення № 29662689, 18.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-20/18790-2012 18.02.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ"

до Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 345,00 грн..

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Голоднюк О.Г. (дов. № 1256 від 21.12.2012)

від відповідача : не з'явився

В судовому засіданні 18.02.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

19.12.2012 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (відповідач) заборгованості в порядку регресу в розмірі 5 345 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АА/5859841.

Ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-20/18790-2012 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.01.2013.

Представник відповідача в судове засідання 14.01.2013 не з'явився, однак через канцелярію Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 14.01.2013 прибув представник позивача дав пояснення по суті справи та надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Розгляд справи відкладено на 04.02.2013.

21.01.2013, через канцелярію Господарського суду міста Києва, від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання призначене на 04.02.2013 з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання призначене на 04.02.2013 з'явився представник відповідача та подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив.

Розгляд справи відкладено на 18.02.2013.

18.02.2013, через канцелярію Господарського суду міста Києва, від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

В судове засідання призначене на 18.02.2013 з'явився представник позивача та надав пояснення щодо відзиву відповідача на позовну заяву. Позивач також подав заяву про виправлення описки в позовній заяви, в якій вказав , що сума страхового відшкодування становить 4 695,40 грн.

В судове засідання призначене на 18.02.2013 з'явився представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав додаткові пояснення в яких проти задоволення позову заперечив.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2011 між позивачем (надалі - Страховик) та Ян Світланою Олександрівною (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.0295205.063 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту -Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "ЗАЗ", державний реєстраційний номер АН 8916 НК.

14.07.2011 в м. Маріуполі по вул. Блажевича відбулося зіткнення автомобіля "ЗАЗ", державний реєстраційний номер АН 8916 НК., що знаходився під керуванням Яна Романа Євгеновича та автомобіля "ВАЗ 21063", державний реєстраційний номер 62617 ЕН, що знаходився під керуванням Бабенко Дениса Олеговича.

В результаті ДТП автомобіль "ЗАЗ", державний реєстраційний номер АН 8916 НК, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 17.07.2011, виданою Відділом ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Маріуполя та автомобільно-технічної інспекції при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 4 695,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5839 від 19.10.2011 та №7982 від 14.04.2012 (копії розрахункових документів містяться в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявними в матеріалах справи страховими актами № 2615.206.11.01.01 від 29.09.11 та № 2615.206.11.01.02 від 02.04.2011 (належним чином засвідченні копії актів містяться в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 16.08.2011 (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Бабенко Денисом Олеговичем п.п. 12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ-21063", державний реєстраційний номер 62617 ЕН, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5859841 (належним чином засвідчена копія полісу містяться в матеріалах справи) застрахована відповідачем.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АА/5859841, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ-21063", державний реєстраційний номер 62617 ЕН.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "ВАЗ-21063", державний реєстраційний номер 62617 ЕН.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до звіту №2809/37 від 02.09.2011 про визначення вартості (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля внаслідок ДТП, що відбулося 14.07.2011, становить: 6 517,19 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 08.11.2011 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 5632 про відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою на суму 3 359,15 грн. та лист № 02256 від 04.12.2012 про доплату грошового відшкодування в порядку регресу (копія міститься в матеріалах справи).

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовано відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суда України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "ЗАЗ", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 6 517,19 грн., а тому до позивача перейшло право на відшкодування у розмірі 6 517,19 грн.

В свою чергу , позивач фактично сплатив Страхувальнику 4 659,40 грн. за ремонт автомобіля на підставі рахунку ФОП Бутенко Я.В.

У відзиві відповідач зазначає ,що позивачем не надано належних доказів того, що ФОП Бутенко Я.В. має право проводити ремонт автомобіля.

Однак судом встановлено, що в п. 3 Свідоцтва про сплату єдиного податку ФОП Бутенко Я.В., зазначається «ремонтування та продаж автомобільних деталів» отже припущення відповідача, щодо неналежних доказів виду діяльності ФОП Бутенко Я.В., є безпідставними. Також слід зазначити, що перелік обов'язкових документів, які необхідно подати Страховику (в даному випадку відповідачу) для отримання страхового відшкодування, міститься у статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Як вбачається зі змісту вказаної статті, не є обов'язковими для надання Страховику таких документів, як докази того що Фізична особа підприємець в якій ремонтується транспортний засіб має право проводити ремонт автомобіля.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 4 659,40 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" ( адреса: 04080, м. Київ, вул.. Фрунзе, буд.40; ідентифікаційний код: 20602681) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АЛЬФА СТРАХУВАННЯ" (адреса: 01025, м. Київ, Десятинна, буд.4/6; ідентифікаційний код: 30968986;) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: страхове відшкодування в сумі - 4 659 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) 40 коп. та судовий збір в сумі 1 609 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять.) 50 коп.

3.Видати наказ.

4. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 25.02.2013

Суддя Ю.В.Цюкало