Рішення № 29662676, 26.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 1/3/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/Шаумяна, 4, тел. 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.13 Справа № 908/587/13-г

За позовом: Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (69107, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 164)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» (70600, м. Пологи, вул. Східна, 15)

про стягнення штрафу та пені

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Рєзнік В.А. - довіреність № 31 від 18.02.2013 р.;

від відповідача - Кошова В.І. - довіреність № 30/3 від 18.02.2013 р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Запорізьким обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було подано позов до господарського суду Запорізької області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» 15 000 штрафу та 13 605 грн. 00 коп. пені.

Позов подано на підставі ст. 56 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 р. № 58-рш (справа № 02/49-12), яким до позивача застосовано штраф у розмірі 15 000 грн. 00 коп. за порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

12.02.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 26.02.2013 р.

26.02.2013 р. до господарського суду Запорізької області від позивача у справі надійшла заява про уточнення позовних вимог, в яких позивач, фактично підтвердив сплату відповідачем станом на 13.02.2013 р. суми штрафу у повному обсязі. В уточненнях позивач збільшив період нарахування пені до 13.02.2013 р. та просив суд стягнути з відповідача 15 000 грн. 00 коп. пені.

Відповідач у відзиві на позов просить в задоволенні позову відмовити. Посилається на те, що штраф було сплачено частками і погашений у повному обсязі у найкоротші строки. Вважає, що пеня нарахована позивачем в порушення ч.5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Вважає, що виходячи із норми ст. 250 Господарського кодексу України, застосування позивачем санкцій за період 2010-2011 р.р. є неправомірним. На думку відповідача, перевіркою дотримання законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «Газсервіс» від 29.09.2012 р. не здійснено аналізу витрат підприємства на реалізацію скрапленого палива в їх динаміці за перевірений період, не надано аналізу прибутковості операцій з реалізації скрапленого газу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Адміністративною колегією Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 31.10.2012 р. прийнято рішення № 58-рш за результатами розгляду справи № 02/49-12.

Згідно з вказаним рішенням, визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» протягом січня 2010 року - вересня 2012 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного палива через автоматичні газоправні станції в територіальних межах м. Пологи як таке, що не має жодного конкурента. Визнані дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс», які полягають у встановленні в окремі періоди діяльності протягом 2010-2011 років необґрунтованих роздрібних цін на скраплений газ в якості моторного палива, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», шляхом зловживання якості моторного палива у вигляді встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» накладено штраф 15 000 грн. 00 коп.

Рішення № 58-рш від 31.10.2012 р. мотивовано тим, що дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» по встановленню в окремі періоди 2010-2011 років роздрібних цін на скраплений газ, темпи зниження яких були нижче за темпи зниження закупівельних цін, або рівень яких мав тенденцію залишатися незмінними чи підвищуватись при зниженні закупівельних цін, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», шляхом зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку роздрібної реалізації скрапленого газу в якості моторного палива у вигляді встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

На подання з попередніми висновками від 10.10.2012 р. № 02-261-спр по справі № 02/49-12 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» листом від 22.10.2012 р. № 144 повідомило, що воно заперечень не має та звернулося з клопотанням не приймати жорстокі заходи щодо відповідальності у вигляді накладання штрафу у розмірі 10% від суми доходу підприємства від реалізації товарів (робіт та послуг) за 2011 рік.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинення вищезазначеного порушення передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Згідно зі звітом про фінансові результати за 2011 рік, дохід (виручка) Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становить 6 214 000 грн.

При визначенні розміру штрафу враховано, що:

- вчинено одне порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- порушення припинено;

- Товариство з обмеженою відповідальністю співпрацювало з територіальним відділенням під час розгляду справи.

Відповідачем рішення позивача про накладення штрафу не оскаржувалось. Штраф станом на день подання позовної заяви було сплачено частково.

Стягнення з відповідача до загального фонду держбюджету за місцем реєстрації платника податків суми штрафу та пені було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, на підставі наступного.

Пунктом 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-ХП передбачено, що одним з основних завдань Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Пунктами 1, 4, 15 ч. 1 ст. 7 вказаного закону визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: зловживання монопольним (домінуючим) становищем. ( п. 2 ст. 50 вказаного закону).

За порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом (абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Рішенням № 58-рш від 31.10.2012 р., за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», на відповідача накладено штраф 15 000 грн. 00 коп.

Згідно рекомендованого повідомлення, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідачем отримано лист позивача про рішення по справі та сплату штрафу та копію рішення - 06.11.2012 р.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Відповідачем рішення в судовому порядку оскаржено не було.

Станом на день подання позову штраф у повному обсязі сплачено не було.

У частині 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зазначено, що перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Кінцевим терміном сплати штрафу є - 08.01.2013 р.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами у справі, відповідачем суму штрафу було сплачено наступним чином:

- платіжним дорученням від 16.01.2013 р. - 1000 грн. 00 коп.;

- платіжним дорученням від 18.01.2013 р. - 1000 грн. 00 коп.;

- платіжним дорученням від 21.01.2013 р. - 1000 грн. 00 коп.;

- платіжним дорученням від 22.01.2013 р. - 2000 грн. 00 коп.;

- платіжним дорученням від 23.01.2013 р. - 2000 грн. 00 коп.;

- платіжним дорученням від 04.02.2013 р. - 1000 грн. 00 коп.;

- платіжним дорученням від 08.02.2013 р. - 1000 грн. 00 коп.;

- платіжним дорученням від 11.02.2013 р. - 1000 грн. 00 коп.;

- платіжним дорученням від 12.02.2013 р. - 1000 грн. 00 коп.;

- платіжним дорученням від 13.02.2013 р. - 4000 грн. 00 коп.

Враховуючи, що позивачем було подано позов до суду 08.02.2013 р., а заявлено до стягнення 15 000 грн. 00 коп. штрафу, 9 000 грн. 00 коп. штрафу позивачем було заявлено безпідставно, а отже у цій частині позовних вимог у задоволенні позову слід відмовити.

Беручи до уваги, що після подання позову, відповідачем було сплачено залишок суми штрафу в розмірі 6 000 грн. 00 коп., то позовні вимоги в цій частині були заявлені позивачем правомірно, однак, враховуючи погашення відповідачем цієї суми штрафу, вже після подання позову до суду, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 6 000 грн. 00 коп. штрафу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору.

Згідно із ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку ( ч.7 ст. 56 вказаного закону).

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету (ч. 9 ст. 56 вищевказаного закону).

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного:

Як встановлено судом, станом на 13.02.2013 р., відповідачем штраф було сплачено повністю, але з простроченням оплати.

Так, враховуючи заявлений позивачем період нарахування пені: з 09.01.2013 р. по 13.02.2013 р., сума пені за прострочення сплати штрафу складає 5 400 грн. 00 коп., згідно із наступним розрахунком:

З 09.01.2013 р. по 16.01.2013 р. сума несплаченого штрафу складала 15 000 грн. 00 коп.; 1,5% від суми штрафу складає 225 грн. 00 коп. (15000 * 1,5%); 225 грн. 00 коп. * 8 (кількість днів прострочення) = 1 8000 грн. 00 коп.;

З 17.01.2013 р. по 18.01.2013 р. сума несплаченого штрафу складала 14 000 грн. 00 коп.; 1,5% від суми штрафу складає 210 грн. 00 коп. (14000 * 1,5%); 210 грн. 00 коп. * 2 (кількість днів прострочення) = 420 грн. 00 коп.;

З 19.01.2013 р. по 21.01.2013 р. сума несплаченого штрафу складала 13 000 грн. 00 коп.; 1,5% від суми штрафу складає 195 грн. 00 коп. (13000 * 1,5%); 195 грн. 00 коп. * 3 (кількість днів прострочення) = 585 грн. 00 коп.;

З 22.01.2013 р. по 22.01.2013 р. сума несплаченого штрафу складала 12 000 грн. 00 коп.; 1,5% від суми штрафу складає 180 грн. 00 коп. (12000 * 1,5%); 180 грн. 00 коп. * 1 (кількість днів прострочення) = 180 грн. 00 коп.;

З 23.01.2013 р. по 23.01.2013 р. сума несплаченого штрафу складала 10 000 грн. 00 коп.; 1,5% від суми штрафу складає 150 грн. 00 коп. (10000 * 1,5%); 150 грн. 00 коп. * 1 (кількість днів прострочення) = 150 грн. 00 коп.;

З 24.01.2013 р. по 04.02.2013 р. сума несплаченого штрафу складала 8 000 грн. 00 коп.; 1,5% від суми штрафу складає 120 грн. 00 коп. (8000 * 1,5%); 120 грн. 00 коп. * 12 (кількість днів прострочення) = 1 440 грн. 00 коп.;

З 05.02.2013 р. по 08.02.2013 р. сума несплаченого штрафу складала 7 000 грн. 00 коп.; 1,5% від суми штрафу складає 105 грн. 00 коп. (7000 * 1,5%); 105 грн. 00 коп. * 4 (кількість днів прострочення) = 420 грн. 00 коп.;

З 09.02.2013 р. по 11.02.2013 р. сума несплаченого штрафу складала 6 000 грн. 00 коп.; 1,5% від суми штрафу складає 90 грн. 00 коп. (6000 * 1,5%); 90 грн. 00 коп. * 3 (кількість днів прострочення) = 270 грн. 00 коп.;

З 12.02.2013 р. по 12.02.2013 р. сума несплаченого штрафу складала 5 000 грн. 00 коп.; 1,5% від суми штрафу складає 75 грн. 00 коп. (5000 * 1,5%); 75 грн. 00 коп. * 1 (кількість днів прострочення) = 75 грн. 00 коп.;

З 13.02.2013 р. по 13.02.2013 р. сума несплаченого штрафу складала 4 000 грн. 00 коп.; 1,5% від суми штрафу складає 60 грн. 00 коп. (4 000 * 1,5%); 60 грн. 00 коп. * 1 (кількість днів прострочення) = 60 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, сума пені за період прострочення з 09.01.2013 р. по 13.02.2013 р. склала 5 400 грн. 00 коп. (1800+ 420+585+ 180+150+1440+420+270+75+60).

Слід зазначити, що позивачем помилково було розраховано суму пені. При розрахунку суми пені, з урахуванням кожної оплати частини суми штрафу, позивач, помилково кожного разу розраховував суму пені, починаючи з 09.01.2013 р.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми пені підлягають задоволенню частково, в сумі 5 400 грн. 00 коп. В решті позову щодо стягнення пені, слід відмовити, як безпідставно заявленому.

Посилання відповідача на приписи 250 Господарського кодексу України, як на підставу відмови у задоволенні позову, судом до уваги не приймаються.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій в розумінні статей 238, 239, 249 Господарського кодексу України, які застосовуються саме на підставі рішення уповноваженого на це органу. Тому під час таких нарахування та стягнення не застосовуються строки, про які йдеться у статті 250 названого Кодексу. (П. 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України» від 26.12.2011 р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»).

Також, слід зазначити, що відповідно до ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції: 1. Суб'єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п'ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. 2.Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Інші доводи відповідача щодо необґрунтованих висновків перевірки також не приймаються до уваги судом, з урахуванням вищевикладеного та наступного:

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України» від 26.12.2011 р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Судом досліджено рішення позивача на предмет його відповідності вимогам законодавства. Рішення прийнято у відповідності до повноважень та вимог законодавства.

Відповідачем в обґрунтування своїх доводів не було надано жодних доказів, в підтвердження невідповідності рішення вимогам законодавства.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, і беручи до уваги частину правомірно заявлених позовних вимог, з відповідача на користь держбюджету підлягає стягненню судовий збір у розмірі 688 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. штрафу припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» (70600, м. Пологи, вул. Східна, буд. 15, р/р 26007000006544 в ПАТ «Креді Агріколь Банк» м. Київ, МФО 300614; код ЄДРПОУ 31329486) до загального фонду Державного бюджету України за місцем реєстрації платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів - 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106, 5 400 (п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. пені за прострочення сплати штрафу. Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газсервіс» (70600, м. Пологи, вул. Східна, буд. 15, р/р 26007000006544 в ПАТ «Креді Агріколь Банк» м. Київ, МФО 300614; код ЄДРПОУ 31329486) в доход Державного бюджету України (Одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевский район), 22030001, Банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007, символ звітності 206) 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп. судового збору. Видати наказ.

5. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «01» березня 2013 року.