Ухвала суду № 29662598, 28.02.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

28.02.2013Справа № 901/267/13-г

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим , м. Керч

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ ИНК», м. Керч

( ідентифікаційний номер 19447655)

про порушення справи про банкрутство

Суддя Іллічов М.М.

Представники:

Учасники процесу не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Кримзвернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою про порушення справи про Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ ИНК»в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та визнання грошових вимог на суму 171411,39 грн.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.01.2013 порушено провадження у справі.

19 лютого 2013 року до суду від ініціюючого кредитора надійшла копія довідки ДПІ в м. Керч Автономної Республіки Крим щодо надання боржником останньої звітності.

27 лютого 2013 року до суду надійшло клопотання ініціюючого кредитора щодо доручення до матеріалів справи копій постанов щодо відкриття виконавчого провадження відносно боржника, копії корінців вимог, копії рішення від 13.12.2010 №1206, копії довідки ДПІ у м. Керч щодо надання боржником останньої звітності, копії заяв щодо відкриття виконавчих проваджень. Крім того, у своєму клопотанні кредитор зазначив про розгляд справи у відсутності представника кредитора.

Кредитор явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час т а місце розгляду справи сповіщений належним чином, рекомендованою поштою.

Боржник явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представленні докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню виходячи з наступного.

З огляду на положення п. 1-1 прикінцевих та перехідних положень закону № 4212 від 22 грудня 2011 р. суд керується попередньою редакцією закону „ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " (закон № 784 від 30.06.1999 р. із подальшими змінами).

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 5 Закону визначається, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ), іншими законодавчими актами України.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч.ч. 1, 8, ст. 7 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором неплатоспроможності боржника документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається із заяви про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ ИНК» та доданих до неї документів, ініціюючим кредитором не представлено належних доказів не здійснення боржником підприємницької діяльності.

Крім того, як на підтвердження факту відсутності підприємницької діяльності боржника, ініціюючий кредитор посилається на довідку Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим, проте, як вказано у даній довідці, боржник останню податкову звітність надав 03.05.2012 року - податкова декларація з податку на додану вартість за квітень 2012 року.

Відповідно до статті 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно пункту 104 Постанови №15 Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно зі статті 17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята).

Відповідно до частини 1 статті 17 цього ж Закону відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року "Про судову практику у справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з ч. 1 ст. 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в ст. 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

В матеріалах справи відсутній витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, в якому були б відображені будь-які відомості щодо припинення діяльності боржника за рішенням засновників, відсутності за місцезнаходженням.

При цьому суд зауважує, що згідно ч. 2 ст. 40 Закону «Про виконавче провадження», розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

В матеріалах справи відсутні докази застосування до боржника будь-яких примусових виконавчих дій, що стосуються встановлення місцезнаходження боржника, його посадових осіб, засновників, майна, грошових коштів та інше.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що факт відсутності боржника, підприємницької діяльності при подачі заяви про банкрутство не доведено.

Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору), як це передбачено п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

Аналогічна правова позиція наводиться у постановах Вищого господарського суду України від 04.12.2012 р. у справі № 5009/2384/12, 02.10.2012 у справі № 5009/1462/12, 13.12.2012 у справі № 23/5009/7857/11.

На підставі викладеного, куруючись ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 1-1 статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №901/267/13-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ ИНК», м. Керч ( ідентифікаційний номер 19447655) припинити.

Суддя М.М. Іллічов