Рішення № 29662536, 18.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-20/18784-2012 18.02.13За позовом Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 569,25 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Крашеніннікова М.І. (дов. від 10.01.2013)

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 18.02.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (надалі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (надалі -відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 569,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АВ/3234474

Ухвалою суду від 21.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-20/18790-2012 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14.01.2013.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 14.01.2013 представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 14.01.2013 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали.

Розгляд справи відкладено на 04.02.2013

21.01.2013 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду з повідомленням про відсутність у ЦБ відомостей, щодо договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного по відношенню до транспортного засобу д.н. АА 7691 ІО.

В судове засідання, призначене на 04.02.2013 з'явився представник позивача, підтримав та надав свої пояснення по суті спору.

В судове засідання, призначене на 04.02.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розгляд справи відкладено на 18.02.2013

18.02.2013 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду з інформацією щодо особи-страховика обов'язкової цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу - автомобіля "Деу Ланос", державний номер АА 1691 ІО, та умови страхування (строк, франшиза, тощо) станом на 28.05.2012.

В судове засідання призначене на 18.02.2013 з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання призначене на 18.02.2013 представник відповідача не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.02.2012 між позивачем (надалі - Страховик) та Бойко Павлом Петровичем (далі по тексту - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 214016 (належним чином засвідчена копія Договору міститься в матеріалах справи, далі по тексту -або Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування визначено транспортний засіб "Хундай", державний реєстраційний номер СВ 8614 АЕ.

Передбачений договором страховий випадок настав 28.05.2012 на просп. Перемоги в м. Києві, а саме: відбулося зіткнення автомобіля "Хундай", державний реєстраційний номер СВ 8614 АЕ., що знаходився під керуванням Бойко Павла Петровича та автомобіля "Деу Ланос", державний реєстраційний номер АА 1691 ІО, що знаходився під керуванням Бойка Миколи Васильовича.

В результаті ДТП автомобіль "Хундай", державний реєстраційний номер СВ 8614 АЕ, було пошкоджено, що підтверджується довідкою від 28.05.2012, виданою на ім'я Бойко Павла Петровича (копія довідки міститься в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 13 329,25 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 18465 від 21.06.2012 та 240 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 22710 від 26.07.2012 (копії розрахункових документів міститься в справі). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом від 15.06.2012 (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2012 (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Бойко Миколою Васильовичем п. п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останню визнано винною у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Деу Ланос", державний реєстраційний номер АА 1691 ІО, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3234474 4761925 (інформація МТСБУ від 13.02.2013 № 7/2-5/3903 наявна в матеріалах справи) застрахована відповідачем.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/3234474 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "Деу Ланос", державний реєстраційний номер АА 1691 ІО.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу "Деу Ланос", державний реєстраційний номер АА 1691 ІО.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до звіту № 2622/2757 з оцінки транспортного засобу від 05.06.2012 (копія висновку в справі), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Хундай", державний реєстраційний номер СВ 8614 АМ, внаслідок ДТП, що відбулося 28.05.2012, становить: 13 403,83 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2012 в порядку досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № 504-5335 про відшкодування шкоди на суму 13 569,25 грн. (копія міститься в матеріалах справи).

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовано відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів в порядку регресу не перерахував.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Хундай", з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 13 403,83 грн., а тому до позивача перейшло право на відшкодування у розмірі 13 403,83 грн. (відповідно до звіту № 2622/2757 з оцінки транспортного засобу від 05.06.2012).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 13 403,83 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 589,86 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського,9/10; ідентифікаційний код: 25005889) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ" (04050, м. Київ, Герцена, буд.10; ідентифікаційний код: 24745673) на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: страхове відшкодування в розмірі - 13 403 грн. (тринадцять тисяч чотириста три) 83 коп. та судовий збір в сумі 1 589 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять) 86 коп.

3.Видати наказ.

4.В іншій частині позову відмовити.

5. Копію рішення надіслати сторонам

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 20.02.2013

Суддя Ю.В.Цюкало