Постанова № 29662008, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. справа № 2а/0470/7172/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Малиш Н.І. Дурасової Ю.В.

при секретарі судового засідання: Стельмашової Я.А розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011року по справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Полімер Акація» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне науково-виробниче підприємство «Полімер Акація» звернулось з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2009 року №0000942320/0 та №0000952320/0, від 29.04.2009року №0000801710/0.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011року позов задоволено.

Суд постановив скасувати податкове повідомлення рішення Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції №000094232/0 від 27.04.2009р.

Скасувати податкове повідомлення рішення Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції №000095232/0 від 27.04.2009р.

Скасувати податкове повідомлення рішення Новомосковської об'єднаної Державної податкової інспекції №0000801710/0 від 29.04.2009р.

Постанова обґрунтована тим, що суд, з'ясувавши обставини у справі, вважає висновки податкової служби щодо операцій з закупівлі полістиролу такими, що не відповідають дійсним обставинам.

Суд першої інстанції зазначає, що договір комісії №134 від 01.06.2007 р. та договір купівлі-продажу №115 від 03.07.2007 р. є самостійними договорами, не є взаємозв'язаними і направлені на настання правових наслідків відповідно до кожного з них, а саме:

правовими наслідками за Договором комісії№134 від 01.06.2007р. є:

- для ПНВП «Полімер-Акація» отримання комісійної винагороди відповідно до п.4. Договору комісії №134 від 01.06.2007 р. (підтверджується банківськими виписками від 16.07.2007 р., 06.12.2007р., 05.05.2008 р.,)

- Для ТОВ «Константа Лайн» купівля полістиролу (згідно самого договору комісії №134 від 01.06.2007 р.);

Правовими наслідками за Договором купівлі-продажу №115 від 03.07.2007 р. є:

- Для ПНВП «Полімер-Акація» купівля полістиролу як сировини для виробництва (згідно накладних № 25-35 від 28.09.2007 р., №36-57 від 23.10.2007 р. та № 59-69 від 26.11.2007 р. та платіжних доручень,банківських виписок)

- Для ПП «ІНСОМ» отримання прибутку від продажу полістиролу.

Також, всі витрати за даними договорами відносяться до витрат на господарські потреби, оскільки були направлені на виконання господарських договорів.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

До теперішнього часу зазначені договори є чинним, перевіркою податковою службою підтверджено товарність операції (крім факту транспортування товару між трьома учасниками договорів) та використання отриманих товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності, оскільки куплений товар є основним матеріалом у виробництві позивача, а тому договори породжують і права, і обов'язки і юридичні факти для його сторін.

Таким чином, судом першої інстанції зазначено, що винесені відповідачем 27.04.2009р. податкові повідомлення рішення №0000952320/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податку на прибуток та № 0000942320/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податку на додану вартість не відповідають чинному законодавству та мають бути скасовані.

Щодо порушень, встановлених перевіркою правильності обчислення, повноти ті своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, то судом першої інстанції зазначено, що під час розгляду даної справи судом було встановлено, що за п.5.4 Контракту № JS-OS071212-12 від 28.01.08р., укладеному між Позивачем і Компанією JIN SUNG Machinery Co, LTD (Республіка Корея), житло (готель та харчування) для інженерів Продавця, які прямують к Покупцю для установки Обладнання, сплачує Покупець ( в даному випадку позивач), за яким позивачем і було виконано свої зобов'язання.

Суд дійшов висновку, що позивач у даних правовідносинах не є податковим агентом, сплачені суми не мають оподатковуватися таким податком і за цих підстав вважає податкове повідомлення рішення №0000801710/0 від 29.04.09р., яким визначено податкове зобов'язання позивача по податку з доходів найманих працівників за основним платежем у розмірі 4504,88 грн. та штрафних санкцій на суму 9009,76 грн. неправомірним.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що директор ТОВ «Константа Лайн» Середа І.В. пояснював, що а період з 2007р. по 2008р. з підприємством-позивачем його підприємство не співпрацювало.

Договір купівлі-продажу від 03.07.07 №115, укладений між позивачем та ПП «Інком» не був спрямований на реальне настання правових наслідків, без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, судову повістку отримав 29 грудня 2012р.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, на підставі акту перевірки від 16.04. 2009 за № 96/232/13447493, відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0000952320/0, яким за порушення п. 5.1. п.п. 5.3.9. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податку на прибуток у розмірі 4236683,00 грн., в тому числі: за основним платежем 1957833,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2278850,00 грн.;

- № 0000942320/0, яким за порушення п.п. 7.4.1., 7.4.4. і п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податку на додану вартість у розмірі 3368780, 00 грн., в тому числі: 2245853 грн.. за основним платежем, та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1122927 грн.;

- № 0000801710/0, яким за порушення п. 4.2.9 п. 4.2, п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8, п. 17.2 ст. 17, п. 19.2. ст. 19, п.п. 20.30.1 п. 20.3 ст. 20 з урахуванням п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб (із змінами та доповненнями) позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податку з доходів фізичних осіб та штрафна санкція згідно п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у загальній сумі 13514,64 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 27.04.2009р. №000094232/0 та №000095232/0, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

П. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як свідчать матеріали справи, ПНВП «Полімер Акація» укладено договір комісії від 01.06.07 №134 з ТОВ «Константа Лайн» на придбання полістеролу згідно специфікації.

Для виконання зобов'язань як комісіонера, ПНВП «Полімер Акація» укладено договір поставки товару №NB 001 від 11.06.2007р. з Ningbo Xinqiao Chemikal Industrial Limited (Китай).

За даним договором ПНВП «Полімер Акація» придбано полістерол, складено акти виконаних робот за договором комісії від 01.06.07 №134 на загальну суму 10 413 149, 03грн.

ТОВ «Константа Лайн» перерахував за договором комісії від 01.06.07 №134 згідно актів виконаних робот ПНВП «Полімер Акація» суму 9 918 438,98грн.

За договором купівлі-продажу від 03.07.07 №115 ПНВП «Полімер Акація» придбаває полістерол, який було придбано у виконання договору комісії 01.06.07 №134, у ПП «Інсом» на суму 12 479 360грн.

Зазначені фактичні обставини представником позивача в судовому засіданні не заперечувались.

Наявність господарської мети при вчиненні вказаних дій представник позивача пояснив тим, що підприємству-позивачу для власних потреб був необхідний полістерол, а оскільки ТОВ «Константа Лайн» продало цей полістерол ПП «Інсом», то ПНВП «Полімер Акація» було вимушено його придбати для власних виробничих потреб.

Колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про відсутність ділової мети у діях платника податку ПНВП «Полімер Акація».

Позивачем не доведена необхідність придбання полістеролу у посередника - ПП «Інсом» за наявності прямих контактів з виробником Ningbo Xinqiao Chemikal Industrial Limited (Китай).

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися ст. 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, висновки суду першої інстанції що винесені відповідачем 27.04.2009р. податкові повідомлення рішення №0000952320/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податку на прибуток та № 0000942320/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податку на додану вартість не відповідають чинному законодавству та мають бути скасовані не відповідають обставинам справи.

Оскаржена постанова в цій частині має бути скасована, в задоволенні позову відмовлено.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000801710/0 від 29.04.09р., яким визначено податкове зобов'язання позивача по податку з доходів найманих працівників, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Під час розгляду даної справи судом було встановлено, що за п.5.4 Контракту № JS-OS071212-12 від 28.01.08р., укладеному між Позивачем і Компанією JIN SUNG Machinery Co, LTD (Республіка Корея), житло (готель та харчування) для інженерів Продавця, які прямують к Покупцю для установки Обладнання, сплачує Покупець ( в даному випадку позивач), за яким позивачем і було виконано свої зобов'язання.

Підприємством-позивачем нерезидентам, що прибули з Республіки Корея для установки обладнання, - не сплачувався та не нараховувався дохід в Україні.

Сплачені суми за послуги готелю є виконанням умов контракту, тому сплачені суми не є додатковим благом і не повинні оподаткуватись позивачем за Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки зазначені нерезиденти, які є набувачем послуг надання житла, не перебували з підприємством - позивачем у трудових відносинах і тому суд дійшов вірного висновку, що позивач у даних правовідносинах не є податковим агентом, сплачені суми не мають оподатковуватися таким податком.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011року по справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Полімер Акація» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень скасувати в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 27.04.2009р. №000094232/0 та №000095232/0.

В задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011року по справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Полімер Акація» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

В повному обсязі постанова виготовлена 08 лютого 2013 року.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.В. Дурасова