Ухвала суду № 29661995, 31.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2013 р. справа № 2а-0470/5129/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крістіна» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Крістіна» звернулось до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, про визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000762306 від 07.04.2011 року.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області згідно ст.250 ГК України пропущено строк для застосування штрафних санкцій.

Відповідач проти позову заперечував. Вказує, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарськими у розумінні норм Господарського кодексу України, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин строків, передбачених ст.250 Кодексу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 07.04.2011 року №0000762306.

Не погодившись з постановою суду, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального права, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноважними особами Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на підставі наказу від 18.03.2011 року №225 та направлень від 18.03.2011 року проведено фактичну перевірку позивача щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва і обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

За наслідками перевірки складено акт від 18.03.2011р. № 054/04/17/23/19154898, в якому вказано на порушення вимог п.2, ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а, саме: проведення розрахункових операцій з застосуванням РРО без видачі відповідних розрахункових документів (касові чеки не містять обов'язкових реквізитів - адреси ГО) на суму 29800,00 грн.; п.2.6 ст.2 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», а, саме: неоприбуткування (несвоєчасне) готівкових коштів в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків від 28.11.2008 року у сумі 4000,00 грн. неоприбуткування (несвоєчасне) готівкових коштів в касовій книзі підприємства у сумі їх фактичних надходжень 18.11.2008 року у сумі 5000,00 грн.; не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства у сумі їх фактичних надходжень 02.02.2009 року у сумі 300,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.04.2011 року №0000762306, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46500 грн.

Правомірність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.04.2011 року №0000762306 на суму 46500 грн. є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Відповідно до п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо підтвердження факту неоприбуткування позивачем готівкових коштів 28.11.2008 року, 18.11.2008 року, 02.02.2009 року.

Згідно Указу Президента україни «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

За змістом ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в т.ч. і адміністративно-господарський штраф.

Як свідчить ч. 1 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

З урахуванням зазначених норм Господарського кодексу України суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що за своєю правовою природою штраф за порушення законодавства про здійснення платниками податків розрахункових операцій є адміністративно-господарською санкцією.

Статтею 250 ГК України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні були допущені 28.11.2008 року, 18.11.2008 року, 02.02.2009 року, а виявлення вказаних порушеннь здійснено під час перевірки оформленої, актом від 18.03.2011р. № 054/04/17/23/19154898, тобто більше ніж через рік після вчинення порушень.

Таким чином судом першої інстанції було правомірно задоволено позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків, зазначених в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а тому судом першої інстанції правильно встановлені всі обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення її без змін.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук