Ухвала суду № 29661877, 29.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. справа № 2а-0470/10992/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и В :

В серпні 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську та просив визнати дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з платником податків ПП Вікторія-2007», ТОВ «Аксіома», ТОВ «Брат» за період з 01.11.2010 року по 28.02.2011 року, за результатами якої було складено Акт №3644/661/17-325/НОМЕР_1 від 01.07.2011 року, дії щодо складання Акту та дії щодо встановлення в такому акті перевірки порушень з боку суб'єкта підприємницької діяльності; скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року №0001371701.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Постанова, зокрема, обґрунтована тим, що Державна податкова інспекція у м.Дніпродзержинську діяла в межах встановлених законом повноважень та з дотриманням вимог діючого законодавства.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року та задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 17.06.2011 року по 23.06.2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську проведена документальна позапланова невиїзна перевірка суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Вікторія-2007», ТОВ «Аксіома», ТОВ НПП «Брат» за період з 01.11.2010 року по 28.02.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.07.2011 року №3644/661/17-325/НОМЕР_1, в якому зафіксовано наступні порушення.

Правочини укладені між ФОП ОСОБА_1 та ПП "Вікторія-2007", TOB "Аксіома", TOB НПП "Брат" у листопаді 2010 р. - лютому 2011 р. відповідно до п.1 ст.215, п.п. 1, 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними та недійсними, так як не спричиняють реального настання правових наслідків, передбаченими ст.626, 629, 655, 662, 658, 664 ЦК України, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Порушено пп. 7.2.1, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит за листопад 2010 року - лютий 2011 року по операціях з ПП "Вікторія-2007", TOB "Аксіома", TOB НПП "Брат" (в межах нереалізованого товару, отриманого від ПП "Вікторія-2007" (код ЄДРПОУ 34974527), ТОВ "Аксіома" (код ЄДРПОУ 20251135), ТОВ НПП "Брат" (код ЄДРПОУ 34156215)), в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, у розмірі 3054,73 грн., в т.ч. за рахунок завищення податкового кредиту - 3054,73 грн.

Порушено пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податкові зобов'язання за листопад 2010 року - лютий 2011 року по операціях з покупцями, вказаними в п. 2 даного висновку.

Листом №25528/17-338 від 15.07.2011 року в акті перевірки були виправлені недоліки.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001371701 від 20.07.2011 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3766,38 грн. - за основним платежем та 274,1 грн. - за штрафними санкціями.

П.п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлює, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п. 79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Представниками відповідача доведено правомірність проведення Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Вікторія-2007», ТОВ «Аксіома», ТОВ НПП «Брат» за період з 01.11.2010 року по 28.02.2011 року.

Відповідно до ст..13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№13-92, до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно з п.п. 5.1.ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 цього Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Судом встановлено що між ФОП ОСОБА_1 та ПП «Вікторія-2007», TOB "Аксіома", TOB НПП "Брат" укладені договори поставки №11/10-10 від 11.10.2010 року, №1110 від 11.10.2010 року та №0211 від 07.02.2011 року, згідно яких поставка товару здійснюється транспортом Продавця на склад Покупця. Згідно з п.2.2 зазначених Договорів товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем в момент фактичного отримання товару на складі Покупця по вантажній накладній та підписання її матеріально-відповідальною особою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Тобто, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників юридичний документ, який призначений для списання товарно-матеріальний цінностей, обліку на шляху їх переміщення, прибуткування, прибуткування транспортних послуг та ін.

Проте, судом встановлено, що товарно-транспортні накладні під час отримання товару за договорами поставки не надавались.

За огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року №0001371701 року винесено відповідачем в межах встановлених законом повноважень та з дотриманням вимог діючого законодавства.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: Т.С. Прокопчук