Рішення № 29660733, 18.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р.Справа № 5023/5004/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Тропік", м. Львів до ФОП ОСОБА_2, м. Харків простягнення 46704, 00 грн.за участю представників сторін:

позивача - не з'явився.

відповідача - ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тропік", м. Львів, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків, 46704 грн. заборгованості, 2335,20 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 02/12 від 04.01.2012 р. не виконав свої зобов'язання щодо оплати товару.

Ухвалою суду від 08.11.12р. за позовною заявою було порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області від 17.12.2012 року "щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи", автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу призначено для розгляду судді Прохорову С.А.

Представник позивача в призначене судове засідання не з'явився, 18 лютого 2013 року надав клопотання вих. № б/н від 15.02.2012 року, в якому просив суд розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Відповідач в призначеному судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тропік", м. Львів, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків, 46704 грн. заборгованості, 2335,20 грн. штрафу та 1609,50 грн. судового збору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 02/12 від 04.01.2012 р. не виконав свої зобов'язання щодо оплати товару.

Відповідно до умов договору №02/12 від 04.01.2012 року, укладеного між сторонами, позивач (Постачальник) зобов'язався передавати у власність відповідача (Покупця) Товар, відповідно до переданої Постачальником комерційної пропозиції або замовлень Покупця окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються Сторонами в накладних та (або) специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, передбачених Договором.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що право власності на Товар переходить до Покупця з моменту підписання представниками Сторін відповідної накладної чи іншого документу, який підтверджує отримання Покупцем Товару, Постачальник передає Покупцеві усі необхідні товаросупровідні документи.

Згідно п.4.3 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем за договірною ціною за кожну отриману ним партію Товару протягом п'яти банківських днів з дати здійснення поставки.

Відповідно до п.4.4 Договору датою поставки Товару вважається дата одержання Покупцем обумовленого даним Договором Товару, згідно товарних накладних (або інших документів, які підтверджують отримання Покупцем Товару), підписаних та завірених Сторонами.

Позивачем в підтвердження факту поставки Товару за договором поставки №02/12 від 04.01.2012 року було надано до матеріалів справи копію накладної №305343 від 25.09.2012 року.

Однак, як встановлено судом, з накладної №305343 від 25.09.2012 року не вбачається, що Товар на загальну суму 46 704,00 грн. поставлений відповідачу саме згідно договору поставки №02/12 від 04.01.2012 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проаналізувавши правовідносини сторін за договором, суд приходить до висновку, що право вимоги оплати поставленого товару у позивача і відповідний обов'язок по його оплаті у відповідача виникають згідно обов'язкових для сторін п.п.4.3.,4.4 договору після поставки товару протягом 5-ти банківських днів. За відсутності доказів отримання відповідачем товару за договором №02/12 від 04.01.2012 року, суд робить висновок про неотримання товару відповідачем саме за спірним договором.

Вказане означає відсутність у позивача на час звернення з позовною заявою, що розглядається, права вимоги оплати поставленого за договором №02/12 від 04.01.2012 року товару і, відповідно, порушення його прав відповідачем.

Суд вважає належним наголосити, що поставка товару за накладною №305343 від 25.09.2012 року може свідчити про позадоговірну поставку, порядок оплати за якою визначений ч.2 ст.530 ЦК України, тобто з моменту пред"явлення вимоги.

Доказів направлення такої вимоги суду не надано.

Направлення ж позивачем в майбутньому вимоги про оплату поставленого товару не змінює правовідносин сторін в минулому і не може означати порушення права позивача за договором поставки на час звернення з позовом. Разом з тим, це є підставою для виникнення у позивача права вимоги оплати товару, яке може бути реалізовано в майбутньому, а в разі порушення - підлягатиме захисту.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку про необґрунтованість позову на вказаних у позовній заяві правових підставах.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням висновку суду щодо відмови у стягненні основного боргу не підлягає задоволенню також і вимога про стягнення пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №5023/5004/12