Рішення № 29660650, 21.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.13р. Справа № 904/442/13-г

За позовом Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м. Кривий Ріг

до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг

про стягнення 442 139,95 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі: Пономарьові Є.О.

Представники:

Від позивача: Богданова О.О. - дов. №16-04-581 від 25.02.13р.

Від відповідача: Вербицький О.В. - дов. №5313/01 від 15.10.12р.

Андрюшенко А.О. - дов. №722/01 від 13.02.13р.

СУТЬ СПОРУ:

По справі оголошувалась перерва з 26.02.13р. до 28.02.13р. на 11 год. 00 хв.

Позивач - Державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення з останнього заборгованість за спожиту питну воду в сумі 420 243,79 грн., інфляціїйні витрати в сумі 1 717,71 грн., пеню в сумі 14 980,21 грн., 3 % річних у сумі - 5 198,24 грн. та судові витрати в повному об'ємі.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином та в установлений строк.

Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі.

Представники відповідача подали відзив на позовну заяву, суму основного боргу визнають частково в розмірі 396 694,33 грн. у зв'язку із частковою сплатою, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків підписаного сторонами станом на 24.01.13р., а в частині штрафних санкцій просять відмовити, оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005р. №Б15/69/05 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів штрафні санкції не застосовуються.

Представники відповідачів у судове засідання призначене на 28.02.13р. не з'явились, про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2009 року між позивачем - Державним промисловим підприємством "Кривбаспромводопостачання" та відповідачем - Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" було укладено договір № 37 на централізоване питне водопостачання у 2010 році.

Відповідно Договору, предметом Договору є послуги з централізованого постачання питної води до мережі розподілу балансової належності мереж.

Згідно укладеного Договору Позивачем було подано Відповідачу в період з 24.09.11р. по 11.01.13р. 1 693 600 метрів кубічних питної води на суму 1 066 968,04 грн.

Об'єм централізованого питного водопостачання за зазначені місяці підтверджується актами постачання питної води між Виробником та Споживачем, на підставі яких були виставлені рахунки на оплату.

Відповідно до п.4.3 Договору, розрахунок за фактично отриману воду повинен бути здійснений Споживачем в повному обсязі до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виробника.

В порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, Відповідач частково сплачував вартість послуг з постачання питної води, таким чином станом на 14.01.13р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 420 243,79 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 24.01.13р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 396 694,33 грн., що свідчить про часткову сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 23 549,46 грн. після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до розділу 9 Договору, спори між сторонами розв'язуються шляхом переговорів, а в разі неможливості досягнення згоди, сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги з постачання питної води у розмірі 396 694,33 грн., в частині суми основного боргу у розмірі 23 549,46 грн. провадження у справі слід припинити, оскільки оплата була здійснена після 14.01.13р., тобто після звернення позивача з позовом до суду.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 1 171,71 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 5 198,24 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 171,71 грн. та 5 198,24грн. відповідно слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 8.1. договору, при несвоєчасній оплаті (порушенні п.4.3. даного Договору) за спожиту воду "Споживач" зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,8 % від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня.

На підставі вищевикладених норм, а також п.8.1. договору позивачем була нарахована пеня у розмірі 14 980,21 грн.

Відповідач в свою чергу посилається на неможливість задоволення позову в частині штрафних санкцій, оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005р. №Б15/69/05 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів штрафні санкції не застосовуються

Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.

Дослідивши матеріали справи, господарським судом встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005 року порушено провадження у справі №Б15/69/05 про банкрутство відповідача. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2011 року (справа № 5005/3893/2011) продовжено попереднє судове засідання до 01.01.2013 року на підставі того, що Відповідач включений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005р. № 2711-ІУ. Ухвалою суду від 02.01.2013р. зобов'язано боржника та розпорядника майна у строк до 28.01.2013р. направити на адресу суду інформацію щодо стану Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Ухвалою суду від 28.01.2013р. призначено судове засідання на 14ч03.2013р. Також ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005 р. по справі № Б15/69/05 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та зупинено виконання боржником грошових зобов'язань а відповідно до п.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені норми та постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" від 18.12.2009 року №15 в абзаці 4 п. 17 якої зазначено, що за змістом ст. 12 Закону про банкрутство, "мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються", господарський суд приходить до висновку, що в частині задоволення пені у розмірі 14 980,21 грн. слід відмовити, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу впродовж якого не можуть бути нараховані штрафні санкції, також дана позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 18.12.12р. по справі №5/34-09.

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині суми основного боргу у розмірі 396 694,33 грн., індексу інфляції у розмірі 1 171,71 грн. та 3 % річних у розмірі 5 198,24 грн., оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки, в частині суми основного боргу у розмірі 23 549,46 грн. провадження у справі слід припинити у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, а в частині пені у розмірі 14 980,21 грн. слід відмовити, оскільки відносно відповідача порушено справу про банкрутство та накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв'язку із чим відповідно до ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла на момент порушення справи про банкрутство.

Судові витрати слід віднести на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. п.1 ч.1 ст. 80, 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1 (р/р 26009301141268 у КФ ЦМВ "Промінвестбанк", МФО 305493, код ЄДРПОУ 00130850) на користь Державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", 50007, м. Кривий Ріг, пр. Миру, 15-а (р/р 26004300100018 в Публічному акціонерному товаристві "Банк Камбіо", м. Київ, МФО 380399, код ЄДРПОУ 00191017) суму 396 694 (триста дев'яносто шість тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 33 коп. заборгованості за спожиту питну воду; суму 1 717 (одну тисячу сімсот сімнадцять) грн. 71 коп. інфляціїйних витрат; суму 5 198 (п'ять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 24 коп. 3 % річних та суму 8 532 (вісім тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 27 коп. судового збору, про що видати наказ.

В частині основного боргу у розмірі 23 549,46 грн. провадження по справі припини.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя І.В. Петренко Повний текст складено та підписано 28.02.13р.