Постанова № 29659506, 20.02.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р. Справа№ 9/159-09/20-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник за довіреністю Кошман В.О.;

від відповідача: представник за довіреністю ОСОБА_3;

розглянувши матеріали апеляційної скарги

фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Київської області від 15.10.2012 року

у справі №9/159-09/20-12 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення 100 633,19 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 15.11.2011 року у даній справі позов задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 63 770,28 грн. основного боргу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року рішення господарського суду Київської області від 15.11.2011 року було скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові було відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року та рішення господарського суду Київської області від 15.11.2011 року у даній справі було скасовано, а матеріали справи направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.10.2012 року у справі №9/159-09/20-12 позовні вимоги задоволено частково. Вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 100 584,79 грн. основного боргу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 15.10.2012 року у справі №9/159-09/20-12 повністю та прийняти нове рішення, яким позовну заяву ПАТ «АЕС Київобленерго» залишити без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 року у справі №9/159-09/20-12 апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 17.12.2012 року за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року розгляд справи №9/159-09/20-12 відкладено на 16.01.2013 року; в судовому засіданні 16.01.2013 року оголошено перерву до 04.02.2013 року; ухвалою від 04.02.2013 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 18.02.2013 року; в судовому засіданні 18.02.2013 року оголошено перерву до 20.02.2013 року.

Представники позивача в судових засіданнях надавали пояснення, якими заперечили проти доводів викладених в скарзі та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення; представник відповідача в судових засіданнях надавав пояснення, якими підтримав доводи викладені в скарзі і просив апеляційну скаргу задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 20.02.2013 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 14.07.2004 року між ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» (далі - постачальник) та ФОП ОСОБА_4 (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №378 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами (п. 1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції споживачу в межах 40 кВт приєднаної дозволеної до використання потужності згідно з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності.

Постачання електроенергії за спірним договором здійснюється до кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, що належить відповідачу (т. 1, а.с.22).

Згідно з пп. 2.2.3. договору споживач зобов'язується оплачувати постачальникові вартість спожитої електроенергії згідно з умовами додатків 2 і 4 до договору, якими визначено порядок розрахунків між сторонами та порядок зняття показників засобів обліку електроенергії.

Відповідно до п. 1 додатку 4 до договору споживач бере на себе обов'язок знімати покази електролічильників на 24.00 останнього для розрахункового періоду. Розрахунковий період починається 24 числа кожного місяця і триває до 24 числа наступного місяця.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті неврахованої вартості спожитої електроенергії за період з 19.01.2009 року по 18.02.2009 року в сумі 100 633,19 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на звіт ФОП ОСОБА_4 за січень 2009 року (т. 1, а.с. 40), відповідно до якого споживач зафіксував останні показники лічильника - 48 384 кВт (споживання за січень 2009 року) та акт контрольного огляду засобу обліку електроенергії від 18.02.2009 року, відповідно до якого, станом на 18.02.2009 року, показники лічильника становили - 176 265 кВт. Різниця між зазначеними показниками становить - 127 881 кВт, вартість якої в сумі 99 837,53 грн. плюс заборгованість за січень в сумі 795,76 грн. (всього в сумі 100 633,19 грн.).

Місцевий господарський суд встановив, що після коригування позивачем інформації в особовому рахунку відповідача, заборгованість останньої, що виникла в 2009 році, складає 100 584,79 грн., що підтверджується матеріалами справи та наданим позивачем уточненим розрахунком заборгованості відповідача.

Зменшення суми боргу (порівняно з розрахунком, здійсненим при зверненні позивача до суду) відбулось за рахунок здійснення відповідачем наступних оплат: дебіторська заборгованість ФОП ОСОБА_4 станом на 01.01.2009 року складала 835,94 грн.; за період споживання з січня 2009 року сума до сплати за спожиту електроенергію становить 839,72 грн.; загальна сума, яка складається з дебіторської заборгованості станом на 01.01.2009 року (835,94 грн.) та вартості спожитої за січень 2009 року електроенергії (839,72 грн.) складає 1 675,66 грн., з якої було сплачено споживачем 880,00 грн.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у даній справі в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не доведено суду відсутності у ФОП ОСОБА_4 заборгованості перед позивачем в розмірі 100 584,79 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання споживачем умов договору про постачання електроенергії №378 від 14.07.2004 року.

Проте, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

З представлених в матеріалах справи доказів вбачається, що на виконання умов договору споживач щомісячно до 25 числа подавав звіти про використану електроенергію у відповідності до форми встановленої додатком №9 до договору, також, документи, що підтверджують оплату вартості використаної електроенергії у розрахунковому періоді та заявки на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді.

Так, згідно звіту за січень 2009 року електроенергії використано в кількості 1 070 кВт (останні показники лічильника - 48 384 кВт) (т. 1, а.с. 40) вартість якої оплачено споживачем попередньо, відповідно до умов п. 3.2 додатку №2 до договору №378 в сумі 880,00 грн., що підтверджується квитанцією №15 від 05.01.2009 року (т. 3, а.с. 13).

18.02.2009 року представниками позивача складено акт контрольного огляду засобів обліку електричної енергії, яким в присутності відповідача зафіксовано показники лічильника - 176 265 кВт, порушення цілісності пломб на приладі обліку не встановлено (т. 1, а.с. 36).

19.02.2009 року постачальник електроенергії виставив споживачу Рахунок №9211714762 на оплату спожитої електроенергії за період з 19.01.2009 року по 18.02.2009 року в сумі 100 633,19 грн. з визначенням кількості спожитої електроенергії - 142 316 кВт, що значно перевищує різницю між попередніми та наступними показниками зазначеними у звіті за січень 2009 року та акті зняття показників від 18.02.2009 року.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що звіт про використану електроенергію (т. 1, а.с 40), на підставі якого позивачем вирахувана сума заборгованості, не може бути належним доказом з огляду на наступне.

Із зазначеного звіту колегією суддів встановлено, що в ньому відсутній підпис ФОП ОСОБА_4 При цьому, слід зазначити, що підпис, який міститься в графі «Керівник підприємства», не відповідає підпису відповідача, що підтверджується наданими суду звітами за інші періоди (попередні та наступні, т. 2, а.с. 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92) та іншими матеріалами справи, зокрема, підписом в договорі, в рахунках.

Тобто, підпис, який міститься в звіті за використану електроенергію за січень 2009 року, здійснений не уповноваженою на те особою. Разом з тим, з наданих пояснень представника відповідача в судових засіданнях підтверджується те, що ФОП ОСОБА_4 не підписувала даний звіт.

Матеріали справи не містять жодних доказів в порядку ст. 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України на уповноваження підписання вказаного звіту іншими особами, крім ФОП ОСОБА_4

Таким чином, звіт за використану електроенергію за січень 2009 року, використаний при розрахунку суми заборгованості (показники звіту 48 384 кВт.), не є достовірним, що свідчить про необґрунтованість обрахованого позивачем розміру стягнення 100 633,19 грн.

Однак, судом першої інстанції при вирішенні спору у даній справі не були враховані дані обставини.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неврахованої вартості спожитої електричної енергії за період з 19.01.2009 року по 18.02.2009 року в сумі 100 584,79 грн.

На підставі наведеного є неправильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав вважати доведеність вказаної вище заборгованості, оскільки звіт за січень 2009 року не може вважатися належним доказом.

Показники лічильника за період з 19.01.2009 року по 18.02.2009 року значно перевищують показники за попередні періоди, що ставить під сумнів їх достовірність. В той же час, позивачем не надано суду обгрунтованого розрахунку вартості спожитої теплової енергії за спірний період з визначенням кількості спожитих ним кВт. теплової енергії.

Крім того, відповідно до п. 38. постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» енергопостачальник зобов'язується, зокрема, проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків.

Проте, всупереч зазначеному, позивач не виконав свого обов'язку щодо проведення контрольного знімання показників лічильника і, відповідно, не надав суду попередніх показників, тим самим позбавивши суд можливості встановити достовірність наданих показників лічильника відповідача в спірний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

На переконання суду апеляційної інстанції, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для її вирішення та які входять до предмета доказування у даній справі, оскільки висновки суду першої інстанції у справі №9/159-09/20-12 не відповідають обставинам справи і не підтверджуються достовірними доказами, що є підставою для його скасування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Київської області від 15.10.2012 року у справі №9/159-09/20-12 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 15.10.2012 року у справі №9/159-09/20-12 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі №9/159-09/20-12, яким у позові відмовити повністю.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а, код ЄДРПОУ 23243188) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 1 006,10 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Справу №9/159-09/20-12 повернути до господарського суду Київської області.

6. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

7. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Майданевич А.Г.