Постанова № 29659434, 26.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 5008/821/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бонк Т.Б.

Малех І.Б.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

за участю представників

прокуратури: Куцик В.Б.;

від позивачів: не з'явились;

від відповідача: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Антік-плюс", б/н від 23.11.2012р. (вх. №580 від 30.11.2012р.)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.11.2012р. (повне рішення підписано 15.11.2012р.)

у справі № 5008/821/2012, суддя Мокану В.В.

за позовом Прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради та Департаменту міського господарства, м. Ужгород

до Приватного підприємства „Антік -плюс", м. Ужгород

про розірвання договору оренди № 906/0 від 04.10.2007 року та стягнення суми 9 690 грн. 24 коп., в тому числі 9082 грн. 51 коп. заборгованості по сплаті орендної плати та 608 грн.24 коп. пені.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 09.11.12 р. у справі № 5008/821/2012 позов Прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради та Департаменту міського господарства, м. Ужгород до Приватного підприємства «Антік-плюс» задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства «Антік - плюс», вул. Собранецька, 142/2, м. Ужгород (код 34888318) на користь Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, пл. Поштова, 3, м. Ужгород (код 36541721) суму 9 114 (дев'ять тисяч сто чотирнадцять) грн. 01 коп., в тому числі 9082 (дев'ять тисяч вісімдесят дві) грн. 51 коп. заборгованості по орендній платі та 31 (тридцять одну) грн. 50 коп. пені. Стягнуто з Приватного підприємства «Антік-плюс», в доход Державного бюджету України (банк отримувача ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, отримувач коштів - державний бюджет м. Ужгород 22030001; рахунок отримувача - 31211206783002; код отримувача - 38015610) суму 1513 (одна тисяча п'ятсот тринадцять) грн. 71 коп. судового збору. Провадження у справі за вимогою про розірвання договору оренди - припинено. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що Відповідачу Позивачем надіслано заяву № 01-12/1252 від 31.10.2012 року про незгоду на продовження договору на наступний період, а тому, оскільки, в даному випадку договір оренди припинив свою дію, провадження у справі за позовною вимогою про його розірвання слід припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Окрім того, судом встановлено, що Відповідач взятих на себе зобов'язань по повній та своєчасній сплаті орендної плати не виконав, протягом періоду з листопада 2010 року по серпень 2012 року включно орендних платежів не здійснював. Заборгованість Відповідача перед орендодавцем з сплати орендної плати за вищевказаний період станом на час розгляду справи складає суму 9082 грн. 51 коп., а тому вимога про стягнення заборгованості належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами та підлягає до задоволення.

Щодо визначення суми пені, то місцевий господарський суд врахував застосований у розрахунку позовних вимог період нарахування (березень - серпень 2012 року) та заяву Відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені, з огляду на що у стягненні пені у розмірі 576,74 грн. відмовив.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Приватне підприємство «Антік-плюс» звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.11.12 р. у даній справі в частині стягнення з апелянта суми 9114,01 грн. та прийняти нове рішення, яким у позові в цій частині позовних вимог відмовити.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 03.12.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 24.12.2012р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 24.12.2012р. розгляд справи відкладено до 16.01.2013р.

Розпорядженням голови суду від 16.01.2013р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Бойко С.М. введено суддю Бонк Т.Б.

В судовому засіданні 16.01.2013р. представники сторін та прокурор підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї і висловили свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи.

В судовому засіданні 16.01.2013., за згодою представників сторін, оголошено перерву до 28.01.2013р.

Ухвалою суду від 28.01.2013р. розгляд справи відкладено на 26.02.2013р.

В судове засідання, призначене на 26.02.2013р. з'явився прокурор, який підтримав доводи, викладені у запереченні на апеляційну скаргу.

Позивачі та відповідач в судове засідання, призначене на 26.02.2013р. не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення Господарського суду Закарпатської області у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 04.10.2007 року між Управлінням майном міста Ужгородської міської ради, правонаступником якого є Департамент міського господарства, та приватним підприємством «Антік-плюс» укладено договір оренди № 906/0, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування площадку за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька, б/н площею 58,24 кв. м для використання під павільйон.

Даний договір укладено строком з 04.10.2007 року до 04.10.2008 року.

Відповідно до п. 9.2 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця він вважається продовженим на той самий термін на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно п. 2.1 договору вступ орендаря в користування майном настає з моменту підписання сторонами договору оренди та акта приймання - передачі. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно, власником майна залишається орган місцевого самоврядування (п. 2.2 договору).

Так, згідно акта приймання - передачі від 04.10.2007 року (т. І, а.с. 60) об'єкт оренди передано у користування Відповідача у справі.

Як вбачається з матеріалів, наявних у справі та не заперечувалось представниками сторін в судових засіданнях, дія укладеного договору продовжувалась чотири рази, останній раз до 04.10.2012 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради № 01-12/1252 від 31.10.2012 року (т. І, а.с. 86) Орендодавець повідомив Орендаря про відсутність згоди на продовження дії договору оренди, розірвання якого є предметом спору у даній справі. При цьому, в матеріалах справи наявна квитанція відділення поштового зв»язку, яка свідчить про направлення вказаного листа Відповідачу у справі 31.10.2012 року (т. І, а.с. 87).

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що враховуючи наявність у матеріалах справи листа Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради № 01-12/1252 від 31.10.2012 року та доказів його відправлення Відповідачу у справі, договір оренди № 906/0 від 04.10.2007 року припинив свою дію.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України однією з підстав для припинення провадження у справі є відсутність предмета спору.

З огляду на наведене, та враховуючи, що станом на день прийняття рішення місцевим господарським судом у даній справі - 09.11.2012 року договір оренди припинив свою дію, провадження у справі в частині позовної вимоги про його розірвання було правомірно припиненим у зв'язку з відсутністю предмета спору, а тому рішення Господарського суду Закарпатської області в частини припинення провадження у справі є таким, що прийняте при вірному застосуванні норм процесуального права з врахуванням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому в цій частині підлягає залишенню без змін.

Відповідно до розділу ІV Договору розмір орендної плати становить 254 грн. разом з ПДВ та встановлено порядок розрахунків за неї: за кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; перерахування орендної плати орендарем здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 15 числа місяця, що настає за розрахунковим. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України із суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати (п. 4.9). В разі несплати орендної плати протягом 3 місяців орендодавець має право ініціювати дострокове розірвання договору в односторонньому порядку, попередивши орендаря претензією (п. 4.11).

Відповідно до п. 5.2 Договору орендар прийняв на себе зобов'язання своєчасно і в повному розмірі сплачувати орендну плату.

При цьому, як було встановлено місцевим господарським судом під час розгляду даної справи, підтверджується її матеріалами та не спростовувалось Відповідачем ні під час розгляду даної справи в Господарському суді Закарпатської області, ні при її перегляді в порядку апеляційного провадження, що Орендар взятих на себе зобов'язань по повній та своєчасній сплаті орендної плати не виконав, протягом періоду з листопада 2010 року по серпень 2012 року включно орендних платежів не здійснював. Заборгованість Відповідача перед Орендодавцем зі сплати орендної плати за вищевказаний період станом на час розгляду справи складає суму 9 082,51 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і положення ст. 193 Господарського кодексу України.

З огляду на наведене, рішення Господарського суду Закарпатської області в частині стягнення з ПП «Антік-Плюс» суми основної заборгованості у розмірі 9082,51 грн. є таким, що відповідає обставинам, які мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.

Згідно з нормою ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відтак, місцевим господарським судом було обґрунтовано стягнуто з Відповідача у справі на користь Позивача з врахуванням заяви ПП «Антік-плюс» про застосування строку позовної давності 31,50 грн., а тому оскаржуване рішення в цій його частині також є таким, що підлягає залишенню без змін.

При цьому, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду звертає увагу на ту обставину, що об'єктом оренди, відповідно до вказаного договору № 906/0 від 04.10.2007 року, є площадка площею 58,24 м кв, розташована за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька б/н.

Окрім того, відповідно до згадуваного вище акта приймання-передачі від 04.10.2007 року, Орендар прийняв, а Орендодавець передав у користування саме площадку з цільовим призначенням - використання під павільйон.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки об'єктом оренди є площадка, доводи Скаржника про те, що укладаючи зазначений договір, Позивач у справі мав на меті приховати інший договір, а саме: оренди земельної ділянки площею 58,24 м кв., є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо посилання ПП «Антік-Плюс» у поданій апеляційній скарзі на те, що договір є нікчемним, оскільки не був посвідчений нотаріально, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Разом з цим, як було зазначено вище, об»єктом оренди не є будівля чи капітальна споруда, а тому вимога вказаної статті про обов»язок нотаріального посвідчення договору оренди на вказану угоду не поширюється.

Щодо тверджень Скаржника проте, що Позивач не є власником вказаного майна, то такі спростовуються наявними у матеріалах справи Розпорядженням Ужгородської міської ради народних депутатів №136 від 1995 року, Розпорядженням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради №110 від липня 1992 року та витягу з рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради №81 від 26.05.1999 року (т. І, а.с. 77-83), які свідчать про вступ територіальної громади м. Ужгорода у володіння, користування та розпорядження вказаним майном.

При цьому, стверджуючи, що Позивачі не є власниками вказаного майна, Відповідач не довів у чиїй власності перебуває це майно та не спростував наведених вище документів, які підтверджують законність розпорядження вказаною площадкою.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 09.11.12 р. у справі № 5008/821/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 28 лютого 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Малех І.Б.