Рішення № 29659245, 28.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2013 року Справа № 913/297/13-г

Провадження №8пд/913/297/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ,

до Публічного акціонерного товариства "Луганське регіональне управління автобусних станцій", м. Луганськ, -

про врегулювання розбіжностей, які виникли при укладанні додаткової угоди до договору.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Ключнікова С.І. - начальник юридичного відділу, - довіреність №б/н від 26.01.12 року;

від відповідача - Грак Н.В. - юрисконсульт, - довіреність №1/1-330 від 30.01.13 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

суть спору: позивачем заявлено вимогу про врегулювання розбіжностей, які виникли між ним та відповідачем при укладенні додаткової угоди від 18.12.12 року до договору №37/610037/2 на послуги з водопостачання та водовідведення, укладеного між сторонами 01.01.09 року, - шляхом викладення пункту 5.9 договору у редакції, запропонованій позивачем, а саме:

"5.9.При відсутності приладів обліку стічних вод на системі каналізації "Споживач" також сплачує "Постачальнику" за об'єм стічних вод, які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально-мийних робіт під час прибирання території (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення "Замовника" або через розташовані на території "Замовника" дощозбірники і колодязі у мережу водовідведення "Учасника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод як при загально-сплавній, так і при роздільній системі водовідведення виконується згідно п.4.10-4.13 Правил користування (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України від 27.03.2012 року №131). Дані для розрахунку надає "Споживач"".

Позов мотивовано необхідністю приведення вищезгаданого договору у відповідність до чинного законодавства, згідно якому наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.12 року №131, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.04.12 року за №557/20870, були затверджені зміни до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.08 року №190, зареєстрованих у Мін'юсті України 07.10.08 року за №936/15627 (далі - Правила №190), - відповідно до якого пункт 4.10 цих Правил викладено у новій редакції, а також їх доповнено пунктами 4.11-4.13.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 14.02.13 року до 28.02.13 року - з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.

До початку судового засідання від сторін надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке судом задоволено.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, вважаючи його таким, що не грунтується на чинному законодавстві та суперечить йому, а також пославшись на відсутність на його території дощозбірників та колодязів, через які потрапляють поверхневі стічні води (відзив на позов від 13.02.13 року за вих. №1/1-445) (а.с.32-34).

І.Заслухавши сторони, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

01.01.09 року між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське регіональне управління автобусних станцій", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Луганське регіональне управління автобусних станцій" (відповідач, споживач) у простій письмовій формі укладено договір №37/610037/2 на послуги з водопостачання а водовідведення, відповідно до якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати стічні води, а споживач - своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови даного договору (п.1.1).

В ході виконання договірних зобов'язань сторони керуються умовами даного договору, а також законами України "Про питну воду та питне водопо стачання", "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 року №65 (надалі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 року №37 (надалі - Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі - місцеві Правила приймання), Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.02 року №37 (надалі - Інструкція) та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором (п.1.2).

Згідно п.5.9 договору за відсутності приладів обліку стічних вод при розподільній системі каналізації, у разі наявності у споживача функціонуючої зливової каналізації, споживач сплачує постачальнику за об'єм стічних вод, який скинуто в каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення, який визначається у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод із загальної площі території споживача згідно п.15.9 Правил користування, СНіП 2.04.03-85 та даних Гідрометцентру.

При загальносплавовій системі каналізації споживач додатково сплачує постачальнику за об'єм стічних вод, який скинуто у каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення, у розмірі 100% від розрахункового обсягу стічних вод із загальної площі території споживача згідно п.15.9 Правил користування, СНіП 2.04.03-85 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруд" та даних Гідрометцентру.

Дослідження судом змісту договору показало, що сторони досягли домовленості щодо усіх інших його істотних умов, у т.ч. щодо якості продукції; порядку надання послуг з водопостачання, порядку надання послуг з водовідведення, обліку водопостачання та водовідведення, розміру та порядку оплати послуг, прав та обов'язків сторін, їх відповідальності та порядку розгляду спорів, терміну дії договору та порядку його зміни і розірвання та ін.

Договір набирає чинності з 01.01.09 року і діє до 31.12.09 року (п.10.1), з можливістю пролонгації його дії за умов, визначених у п.10.4 договору.

Сторони домовилися, що умови даного договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов'язковим укладенням додаткової письмової угоди, яка є його невід'ємною частиною (п.10.2) (а.с.9-12).

З наявних у справі доказів вбачається, що вони уклали низку додаткових угод до основного договору, основний зміст яких зводиться до того, що термін дії останнього продовжено до 31.12.12 року включно (а.с.13-15).

Спір між сторонами виник у зв'язку з наступним.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.12 року №131, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.04.12 року за №557/20870, були затверджені зміни до вищезгаданих Правил №190, - відповідно до якого пункт 4.10 останніх викладено у новій редакції, - а саме: середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), ОР, і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулою

ОР = ОД + ОС + ОПМ, (1), -

де ОР - середньорічний об'єм поверхневих стічних вод, м3/рік;

ОД - середньорічний об'єм дощових вод, м3/рік;

ОС - середньорічний об'єм снігових вод, м3/рік;

ОПМ - середньорічний об'єм поливально-мийних вод, м3/рік.

Правила №190 також доповнено пунктами 4.11-4.13 наступного змісту:

4.11. Середньорічний об'єм дощових вод, ОД, визначають за формулою

ОД = 10hДкДFД, (2), -

де hД - кількість опадів за теплий період року, мм, визначається за метеорологічними даними;

кД - загальний коефіцієнт стоку дощових вод, що враховує кількість дощових вод (шар або об'єм), що надходить у мережі водовідведення за певний період часу (доба, місяць, сезон, рік), від усієї суми атмосферних опадів, що випали за цей період;

FД - загальна площа стоку дощових вод, га.

Загальний коефіцієнт стоку дощових вод для площ стоку з різним видом поверхні визначається на підставі даних, наведених у додатку 3 до цих Правил.

Для визначення середньорічного об'єму дощових вод, ОД, з території населеного пункту, що має різні види поверхонь, загальний коефіцієнт стоку, кД, для загальної площі стоку, FД, розраховується як середньозважена величина з окремих значень коефіцієнта стоку, наведеного у додатку 3, для площ стоку з різним видом поверхні.

4.12. Середньорічний об'єм снігових вод, ОС, визначають за формулою

ОС = 10hСкСFС, (3), -

де hС - кількість опадів за холодний період року (загальна річна кількість снігових вод або запас води в сніжному покриві на початок сніготанення), мм, визначається за метеорологічними даними;

кС - загальний коефіцієнт стоку снігових вод (з урахуванням прибирання снігу і втрат води за рахунок часткового поглинання водопроникними поверхнями в період відлиги дорівнює 0,6);

FС - загальна площа стоку снігових вод з території підприємства, установи, організації, га.

4.13. Середньорічний об'єм поливально-мийних вод, ОПМ, що надходить у вуличну мережу водовідведення, у разі відсутності засобу обліку на водопровідному трубопроводі, що подає воду на ці потреби, та у разі використання води для здійснення поливально-мийних робіт з додаткового джерела непитного водопостачання визначається за формулою

ОПМ = 10mpFПМкПМ, (4), -

де m - питома витрата води на миття покриттів (як правило, приймається 1,35 л/м2 на одне миття), л/м2;

p - середня кількість операцій поливання та миття на рік (складає близько 150), од.;

FПМ - площа твердих покриттів, на яких здійснюється миття, га;

кПМ - коефіцієнт стоку для поливально-мийних вод (приймається рівним 0,5).

У зв'язку з внесенням цих змін до пункту 4.10 Правил №190 та доповненням їх пунктами 4.11-4.13 позивач, маючи намір привести договір №37/610037/2 від 01.01.09 року у відповідність до чинного законодавства, - 18.12.12 року склав, підписав та за вих. №244 спрямував на адресу відповідача додаткову угоду про внесення змін до його пунктів 1.2, 2.1, 5.4, 5.9, 6.2, 10.1 та 11.1 (а.с.16).

Відповідач, отримавши цю угоду 17.12.12 року (до справи надано документальні докази дати отримання цієї угоди відповідачем, - при цьому позивач стверджує, що дата отримання (17.12.12 року) відповідачем вказана помилково, оскільки такою є 18.12.12 року), підписав її, погодившись з запропонованою позивачем редакцією пунктів 1.2, 2.1, 5.4, 6.2, 10.1 та 11.1, - але не погодився з новою редакцією пункту 5.9 договору, у зв'язку з чим 26.12.12 року склав протокол розбіжностей, у якому зазначив, що пункт 5.9 відсутній (а.с.17-18) та 26.12.12 року за вих. №1/1-1691 спрямував додаткову угоду та протокол розбіжностей до неї на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (далі - ТОВ "Луганськвода").

Позивач, отримавши зазначену додаткову угоду та протокол розбіжностей до неї, не погодився з пропозицією відповідача (споживача) щодо п.5.9 договору, - що стало підставою для його звернення з цим позовом до суду.

Мотивуючи свої вимоги, позивач в ході розгляду спору пояснив, що у зв'язку з прийняттям нової редакції пункту 4.10 Правил №190 та доповненням їх пунктами 4.11.-4.13, він відповідно до загальних засад цивільного законодавства України зобов'язаний вжити заходів, спрямованих на приведення згадуваного у цьому рішенні договору у відповідність з приписами чинного законодавства. Він вважає що в іншому випадку це призведе до порушення чинного законодавства, а також його охоронюваних законом прав, - оскільки позбавить ТОВ "Луганськвода" права та можливості визначити та отримати суму вартості послуг з водовідведення, про яке йдеться у п.5.9 договору, - адже пункт 4.10 Правил №190 у попередній редакції є нечинним з моменту набрання чинності цим же пунктом Правил у новій редакції.

Позивач вважає, що сторони за договором будуть позбавлені можливості належним чином виконувати таку його істотну умову, про яку йдеться у новій редакції запропонованого ним пункту 5.9 договору.

Позивач наголосив на тому, що цей пункт договору №37/610037/2 від 01.01.09 року є однією з істотних його умов, оскільки сторони, укладаючи останній, визнали пункт 5.9 однією з таких умов та включили його до договору.

Відповідач позов не визнав.

На вимогу суду - пояснити, що він мав на увазі, вказуючи у протоколі розбіжностей від 26.12.12 року до вищезгаданого договору (а.с.18) у графі "Редакція Споживача" - "Відсутній", - він пояснив наступне.

На його думку, слово "Відсутній" слід розуміти, що цей пункт взагалі не потрібно було вносити до договору №37/610037/2 від 01.01.09 року.

ІІ.Заслухавши сторони, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно частинам 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори) (частини 1 та 2 ст. 202 ЦКУ).

За загальним правилом договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України); він є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

В силу частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу (ст.180 ГК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При вирішенні цього спору суд врахував приписи статті 648 Цивільного кодексу, яка містить наступну імперативну норму: зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу державної влади, органу влади Автономною Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акута органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюється актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 19 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання" (далі - ЗУ №2918-ІІІ) послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

В силу пункту 1 частини 1 ст. 13 Закону України від 24.06.04 року №1875-УІ "Про житлово-комунальні послуги" останні за своїм функціональним призначенням розподіляються на 4 категорії, - до 1 з яких віднесено комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів), - при цьому, як визначено у частині 1 ст. 19 цього Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

З цитованими статтями названих законів кореспондуються пункти 2.1 та 2.2 вищезгаданих Правил №190, згідно яким договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги"; істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Статтею 20 Закону "Про питну воду та питне водопостачання" та ст. 26 Закону "Про житлово-комунальні послуги" визначено перелік істотних умов такого договору.

Як зазначено у пункті 1 частини 1 ст. 12 Закону України від 24.06.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги", централізоване постачання холодної води та водовідведення є різновидністю комунальних послуг, які, відповідно до приписів частини 1 ст.19 цього Закону надаються виключно на договірних засадах.

Пунктом 8 частини 1 ст. 26 цього Закону до числа істотних умов договору про надання житлово-комунальних послуг віднесено порядок вимірювання та визначення якості наданих послуг, - при цьому з обставин справи вбачається, що вимога позивача спрямована на чітке визначення саме договірно-правового механізму визначення об'єму стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій.

В силу ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

За приписами частини 7 цієї статті Кодексу господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

До числа загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу віднесено те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Порядок укладення господарських договорів врегульовано ст.181 ГК України, а порядок внесення змін до них - статтею 188 Кодексу.

За загальним правилом (ст.651 ЦКУ) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З цією нормою кореспондується пункт 10.2 укладеного між сторонами договору.

З наявних у справі доказів вбачається, що підставою для позову стала істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, а саме: зміна чинного законодавства шляхом викладення пункту 4.10 Правил №190 у новій редакції та доповнення останніх пунктами 4.11-4.13.

Дослідження судом Правил №190 показало, що зміст пункту 4.10 Правил у попередній та новій редакціях дійсно істотно відрізняються; крім того, ці Правила доповнено пунктами 4.11-4.13, - на підставі яких здійснюється розрахунок обсягів згаданої у них послуги.

Отже, зміст змін, запропонованих позивачем до внесення у основний договір, є нормативно обґрунтованим.

При вирішенні питання про правомірність постановки позивачем питання про внесення змін до основного договору суд керується наступним.

Як зазначено в частини 1 ст.19 Закону "Про житлово-комунальні послуги", такі послуги надаються виключно на договірних засадах, - тобто укладення договору про надання послуг з питного водопостачання та водовідведення є обов'язковим в силу закону.

Цей припис Закону кореспондується з частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при недосягненні згоди між сторонами щодо змін договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, останній може бути змінений за згодою сторін. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За змістом статті 654 Цивільного кодексу України зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір.

Крім того, при вирішенні цього спору судом взято до уваги, що законом - статтею 48 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що спори з питань питної води та питного водопостачання розглядаються у судовому порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що пункт 10.2 договору, укладеного між сторонами, - згідно якому умови можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов'язковим укладенням додаткової письмової угоди, - не є перешкодою для звернення позивача до відповідача з пропозицією про укладення згадуваної у цьому рішенні додаткової угоди, - так само, як та ж обставина не є перешкодою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, відповідає приписам ст.16 Цивільного та ст. 20 Господарського кодексів України.

Суд, проаналізувавши обставини справи та наявні у ній докази, погоджується з доводами позивача на обгрунтування його вимог.

З наявних у справі доказів вбачається, що позивач у даному випадку дотримався вимог чинного законодавства, - з огляду на що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 та 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.11,16,202,203,626,629,638,651,652,654 Цивільного кодексу України; ст.ст.20,179,181,187,188 Господарського кодексу України; ст.ст.1,16,19, 20 Закону України від 10.01.02 року №2918-ІІІ "Про питну воду та питне водопостачання"; ст.13,16,19,24,29 Закону України від 24.06.04 року №1875-ІУ "Про житлово-комунальні послуги"; пунктів 4.10-4.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190, керуючись ст.ст.43,22,32-34,36,43,44,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Врегулювати розбіжності, які виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" та Публічним акціонерним товариством "Луганське регіональне управління автобусний станцій" при внесенні змін до Договору №37/610037/2 на послуги з водопостачання та водовідведення від 01.01.2009 року, виклавши пункт 5.9 Договору у редакції позивача, а саме:

"5.9.При відсутності приладів обліку стічних вод на системі каналізації, "Споживач" також сплачує "Постачальнику" за об'єми стічних вод, які утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та при здійсненні поливально - мийних робіт під час прибирання територій (далі - поверхневі стічні води), які неорганізовано потрапляють в мережі водовідведення "Споживач" або, через розташовані на території "Споживача" дощозбірники і колодязі, у мережі водовідведення "Постачальника". Розрахунок об'ємів поверхневих стічних вод, як при загальносплавній, так і при розподільній системі водовідведення, виконується згідно п.4.10.-4.13 Правил користування (зі змінами, внесеними Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.12 року №131). Дані для розрахунку надає "Споживач"".

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Луганське регіональне управління автобусних станцій", ідентифікаційний код 33009052, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, вул.Оборонна, 101, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", ідентифікаційний код 35554719, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, - витрати по сплаті судового збору у сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 28.02.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 01 березня 2013 року.

Суддя А.П.Середа