Рішення № 29659242, 18.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р.Справа № 5023/4845/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ФГ "Скарбниця", с. Григорівка до ТОВ "Дігріма", с. Артільне про стягнення 114137,60 грн. за участю представників сторін:

позивач: Кладченко О.О., доручення від 20.09.2012 р.

відповідач: Сердюк В.Г., доручення від 12.11.2012 р., Пуга Г.Г., доручення від 07.11.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Ф Позивач - ФГ "Скарбниця", м. Григорівка, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Дігріма", с. Артільне, про стягнення з відповідача 92196,60 грн. заборгованості; судові витрати у розмірі 1843,94 грн. позивач просить покласти на відповідача. В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 26/01 від 26 січня 2012 року на закупівлю молока, а саме щодо повної та своєчасної оплати відповідачем отриманої продукції.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/4845/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 14 листопада 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 листопада 2012 року було прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог, призначено у справі № 5023/4845/12 судово-економічну експертизу, доручено її проведення експертам Харківського науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса, провадження у справі № 5023/4845/12 зупинено.

04 лютого 2013 року на адресу господарського суду з Харківського науково-дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса надійшов висновок судово-економічної експертизи № 11831 від 22 січня 2013 року та матеріали справи № 5023/4845/12.

Ухвалою суду від 04 лютого 2013 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 18 лютого 2013 р.

В засідання суду 18 лютого 2013 року сторони з'явились.

Позивач в судовому засіданні 18 лютого 2013 р. заявив клопотання про зупинення провадження у справі для направлення матеріалів справи до слідчих органів.

Відповідач проти задоволення клопотання позивача не заперечив.

Суд, дослідивши вказане клопотання позивача, вважає за необхідне в його задоволені відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Позивачем в обґрунтування вказаного клопотання покладено факт того, що позивач не в змозі визначити суму заборгованості відповідача перед позивачем. Беручи до уваги приписи статей 33, 34, 55 ГПК України, а також наявну в матеріалах справи експертизу - висновок № 11831 від 22.01.2013 р., суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні заявленого клопотання, яке мотивоване неможливістю визначення позивачем суми заборгованості відповідача, оскільки останнє є необґрунтованими та безпідставним. Водночас суд звертає увагу позивача на те, що у відповідно до ст. 90 ГПК України, якщо при вирішенні спору суд виявить у діяльності підприємств порушення закону, - до слідчих органів про цей факт надсилається повідомлення. Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи (а.с. 80) міститься постанова Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 27 вересня 2012 р., якою в порушенні кримінальної справи за ст. 190 КК України відмовлено за відсутністю складу злочину. Враховуючи відмову у порушенні кримінальної справи та те, що суд не вбачає злочинності в діяннях сторін в межах даної справи, клопотання позивача є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Позивач позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечує.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, прийнявши до уваги висновок судово-економічної експертизи № 11831 від 22 січня 2013 року, судом встановлено наступне.

Між сторонами було укладено договір на закупівлю молока № 26/10 (далі - договір) від 26 січня 2012 р. (а.с. 9-10), відповідно до умов якого (п. 1.1 договору), продавець (позивач) зобов'язався передавати у власність покупцю (відповідачу) молоко коров'яче незбиране (далі - товар), в порядку та на умовах визначених цим договором, а покупець (відповідач) прийняти таку продукцію та оплатити її.

Пунктом 3.1 вищезазначеного договору передбачено, що ціна на товар встановлюється за домовленістю сторін, що фіксується у протоколі погодження ціни, який є додатком до цього договору.

Відповідно до протоколу погодження ціни на молочну сировину від 26 січня 2012 р. (а.с. 11), сторонами було встановлено ціну за молочну сировину, якість якої повинна відповідати показникам, визначеним у договорі: 3,70 грн. за 1 кг. молока в заліковій вазі, в т.ч. з ПДВ.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, вказує на те, що на виконання умов вищезазначеного договору, протягом січня-лютого 2012 р. (в період з 26.01.2012 по 05.02.2012 р. включно), позивач передав відповідачу товар на загальну суму 114137,60 грн., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними (а.с. 12-16, 35).

Суд, дослідивши надані в обґрунтування позовних вимог товарно-транспортні накладні, відзначає, що вони не є первинними документами бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та не можуть підтверджувати факт здійснення господарської операції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положенням "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженим наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 р. господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення (п. 2.2 Положення).

Тобто, факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися виключно первинними бухгалтерськими документами.

Нормою статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації), для надання їм юридичної сили і доказовості, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

В підтвердження передачі молочної сировини відповідачу позивачем надані товарно-транспортні накладні за період з 26.01.12 р. по 05.02.12 р.

Відповідно до Інструкції "Про порядок заповнення, застосування спеціалізованої форми товарної накладної на перевезення молочної сировини", затвердженої наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002 р. № 176, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2002 р. за N 722/7010 встановлено, що товарна накладна за формою N 1-ТН (МС) (далі - накладна) - це єдиний первинний документ, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем, для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України. Вказана накладна оформлюється на кожну відвантажену партію сировини і для кожного вантажоодержувача окремо.

Виконання положень Інструкції обов'язкове для всіх суб'єктів підприємницької діяльності, установ, організацій - юридичних та фізичних осіб, незалежно від форм власності, які здійснюють перевезення молочної сировини власним або залученим (орендованим) автомобільним транспортом (пункт 1.2 Інструкції).

У пункті 2 вищезазначеної Інструкції, яка є чинною на момент розгляду справи, визначені вимоги до заповнення форм первинної транспортної документації.

Особи, які здійснюють оформлення первинної транспортної документації, відповідальні за достовірність вказаних у цих документах даних.

Надані позивачем товарно-транспортні накладні не відповідають формі спеціалізованої товарної накладної, як єдиному первинному документу, який є підставою для списання молочної сировини господарством або молокоприймальним пунктом, що здійснили відпуск цієї сировини, а також оприходування її молокоприймальним пунктом або молокопереробним підприємством-одержувачем, для оперативного і бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей у межах України.

Судом встановлено, що у наданих позивачем товарно-транспортних накладних, відсутнє заповнення всіх необхідних реквізитів, в тому числі графи довіреностей, та не ідентифіковані особи, які брали участь у здійсненні господарської операції, а саме в отриманні товарно-матеріальних цінностей (молока), а також:

- відсутні серія та номери товарно-транспортних накладних;

- не вказаний номер подорожнього листа автомобіля;

- не вказано найменування молочної сировини;

- відсутні підписи матеріально-відповідальних осіб про прийняття молока.

Крім того, відповідно до п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Згідно з п. 5 Інструкції № 99, керівник підприємства затверджує перелік посад, зайняття яких надає відповідним працівникам право підписувати довіреність на одержання цінностей, та призначає особу, що має здійснювати виписування та реєстрацію виданих, повернутих та використаних довіреностей.

Позивачем, не надано жодної довіреності на отримання, зазначених в спірних товарно-транспортних накладних, матеріальних цінностей.

Крім того, у відповідності до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципі єдиного грошового вимірнику, а саме вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці.

Одиницею виміру операції купівлі-продажу молочної сировини є базовий вимір який при множенні на ціну дає грошовий вимір операції продажу молока.

Водночас товарно-транспортна накладна на перевезення молочної сировини, затверджена наказом Мінагрополітики України від 01.07.2002 р. № 176 на поставку молока у натуральній вазі не може бути достатньою підставою для відображення у бухгалтерському обліку здійснення господарської операції купівлі-продажу, тому що вона не відображає грошовий вимір поставки.

Вказані дії відображаються в інших первинних документах - видаткових накладних, які позивачем також не надані.

Крім того, на час завантаження чи відвантаження товару, як в даному випадку, має бути обов'язково виписана податкова накладна яка є підставою щодо включення податкових зобов'язань суми ПДВ, оскільки, відповідно до ст. 185.1 Податкового кодексу, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувача. Але така податкова накладна позивачем також не надана.

Відповідно до дослідницької частини висновку судово-економічної експертизи № 11831, експертом було встановлено, що згідно наданої на дослідження виписки ПАТ "Мегабанк" по рахунку 260059730 клієнт ФГ "Скарбниця" за період з 10.12.2011 по 05.02.2012 встановлена відсутність оплати грошовими коштами від ТОВ "Дігріма".

Надані на дослідження закупівельні відомості молока у населення не містять інформацію про відвантаження молока саме на адресу ТОВ "Дігріма".

Щодо розрахунків суми заборгованості ТОВ "Дігріма" перед ФГ "Скарбниця", які наведені в позовній заяві, встановлено наступне:

Розрахунок складений на підставі товарно-транспортних накладних за період з 26.01.2012 по 05.02.2012 р., в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують передачу молока в заліковій вазі. В розрахунку зазначена ціна за 1 літр молока в сумі 3,70 грн. В матеріалах справи відсутні видаткові накладні на поставку молока, в яких окремим рядком зазначається ціна реалізації, в наданих на дослідження накладних відсутня фактична ціна реалізації молока. На дослідження не надано жодного облікового реєстру сторін щодо відображення вищевказаної заборгованості. Тому встановити наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за період з 26.01.2012 по 05.02.2012 р. за договором № 26/01 від 26.01.2012 р. судовому експерту не надається можливим.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, вимоги позивача є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові.

Оскільки спір виник з вини позивача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 19.02.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

справа № 5023/4845/12