ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-50/18961-2012 26.02.13За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-СТРАХУВАННЯ»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЛАФОРТ»
про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 7 564,00 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники :
Від позивача Ковалько В.А. (дов. від 12.12.2012)
Від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА-СТРАХУВАННЯ» (надалі - ПрАТ «СК «АХА-СТРАХУВАННЯ», страховик, позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЛАФОРТ» (надалі - ПрАТ «СК «ЛАФОРТ», відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 7 564,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/18961-2012, розгляд справи призначено на 17.01.2013.
Представник позивача в судове засідання 17.01.2013 з'явився, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 17.01.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд ухвалою розгляд справи відклав на 12.02.2013.
12.02.2013 судове засідання було перенесене на 13.02.2013 у зв'язку з відрядженням судді Головатюка Л.Д.
Представник позивача в судове засідання 13.02.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 13.02.2013 вдруге не з'явився, витребувані докази судом не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розгляд справи було відкладено на 26.02.2013.
Представник позивача в судове засідання 26.02.2013 з'явився, дав додаткові пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 26.02.2013 втретє не з'явився, витребувані докази судом не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Місцезнаходження відповідача є: 04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул.. Довнар-Запольського, буд. 9/10.
Ухвала суду від 13.02.2013 за вказаною адресою отримана відповідачем 19.02.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 04050 2303009 8 ( в матеріалах справи).
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції " у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
10.07.2010 між ПрАТ «СК «АХА-СТРАХУВАННЯ» та Ольховик Ольгою Олександрівною (далі - страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу № 0277-а/10КО (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «КІА», д.н. АА 2942 ІК (надалі - застрахований автомобіль).
Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок АХА-страхуванняння подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).
18.11.2010 на бульварі Чоколівському в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів : застрахованого позивачем автомобіля «КІА», д.н. АА 2942 ІК та трактора «МТЗ», д.н. 50275 АА , який знаходився під керуванням Кислого Сергія Володимировича.
Із довідки УДАІ ГУМВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - трактор «МТЗ», д.н. 50275 АА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «КІА», д.н. АА 2942 ІК, знаходився під керуванням громадянина Кислого С.В.
Згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.12.2010 (справа № 3-10653/10) Кислого С.В. за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі АХА-страхуванняння страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті АХА-страхуванняння визначеного договором страхового випадку.
Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «КІА», д.н. АА 2942 ІК , а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.
Згідно до Рахунку-фактури № СМ-0051354 від 22.11.2010, наданим ТОВ «Паритет Моторс-Сервіс», вартість матеріального збитку, нанесеного власнику даного автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП становить 8 189,00 грн. (копія в матеріалах справи).
На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, страхових актів № 2010від 26.01.2011 та № 2010від 07.12.2010, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 7 564 (сім тисяч п'ятсот шістдесят чотири) грн. 00 копійок, що підтверджується платіжними дорученнями № 437 від 28.01.2011 та № 7378 від 09.12.2010.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, до позивача, на думку останнього, перейшло в межах вказаної суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Вина Кислого С.В. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації трактора «МТЗ», д.н. 50275 АА ним відшкодовується.
Цивільно-правова відповідальність власника трактора «МТЗ», д.н. 50275 АА Кислого С.В. на дату ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Лафорт» згідно із полісом № ВЕ/4277489, відповідно до якого ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза становить 500,00 грн.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню у зв'язку з установленою полісом франшизою у 500,00 грн.
У зв'язку з наведеним заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню на суму франшизи та становить: 7 564,00 грн. - 500,00 грн. = 7 064,00 грн.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 7 064,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:
на позивача в сумі 106 грн.23 коп., на відповідача - 1 503 грн.27 коп.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-СТРАХУВАННЯ» задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЛАФОРТ» (04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Довнар-Запольського, буд. 9/10; ідентифікаційний код 25005889) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА-СТРАХУВАННЯ» (04070, м. Київ, Подільський р-н, вул. Іллінська, буд 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 7 064 (сім тисяч шістдесят чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 503 (одна тисяча п'ятсот три) грн. 27 коп.
3. В іншій частині позову - відмовити
4. Видати наказ.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Л.Д. Головатюк
Дата підписання повного тексту рішення - 01.03.2013
Судове рішення № 29659148, Господарський суд м. Києва було прийнято 26.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-50/18961-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: