Рішення № 29658964, 26.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/11/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.13 Справа № 908/588/13-г

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 72270, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69035, АДРЕСА_2)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Лойко Р.О. - довіреність № 49/27 від 03.01.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя звернувся в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Оріхів Оріхівського району Запорізької області заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202083 від 01.01.2007 р. в розмірі 15877,22 грн.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №202083 від 01.01.2007 р, Концерн «МТМ» в особі Філії Концерну "МТМ" Орджонікідзевського району постачав теплову енергію відповідачу на об'єкт (приміщення), розташований за адресою: АДРЕСА_2. За періоди з лютого 2012 р. по квітень 2012 р. та з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. позивач відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 18971,99 грн. В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману теплову енергію у повному обсязі не розрахувався. За отриману у спірний період теплову енергію відповідачем було сплачено лише 3094,77 грн. Решта боргу, в сумі 15877,22 грн. залишалась не сплаченою. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №202083, Закон України «Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2013 р. порушено провадження у справі № 908/588/13-г, розгляд якої призначено на 26.02.2013 р.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася. Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладенні в позовній заяві.

Відповідач - Приватний підприємець ОСОБА_1 вимоги суду, щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно долученого до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштової кореспонденції, ухвалу господарського суду від 12.02.2013 р. про призначення справи до розгляду на 26.02.2013 р., направлену судом на юридичну адресу відповідача: 70500, АДРЕСА_1, було вручено його представнику - 16.02.2012 р.; за фактичною адресою відповідача: 69057, АДРЕСА_2, ухвалу було вручено його представнику - 18.02.2012 р. Тобто, про час та місце розгляду даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 26.02.2013 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.01.2007 р. між Концерном «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 202083 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір) на об'єкт, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до розділу 1 Договору Теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 3.2.6 Договору Споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

За умовами п. 3.2.26 Споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені даним Договором, повертати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді.

Облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом (п. 5.1 Договору).

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що при відсутності приладів комерційного обліку обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).

Згідно із п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 6.7 Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.

Пунктом 6.7.1 Договору передбачено, що отриманий акт приймання -передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, належним чином оформити і повернути його Теплопостачальній організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

Згідно із п. 6.7.2 Договору у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити із Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 Договором строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді (п. 6.7.2 Договору).

Тарифи на теплову енергію узгоджені сторонами в Додатку № 5 до Договору.

Як встановлено судом, подача теплової енергії відповідачу підтверджуються відповідними актами приймання - передачі теплової енергії. Так, згідно актів приймання-передачі теплової енергії відповідачу було поставлено теплову енергію у лютому 2012 р. на суму 5405, 99 грн., у березні 2012 р. на суму 4067,40 грн., у квітні 2012 р. на суму 621,38грн., у жовтні 2012 р. на суму 661,40 грн., у листопаді 2012 р. на суму 3570, 54 грн., у грудні 2012 р. на суму 4645, 28 грн., всього на суму 18 971, 99 грн. Акти відповідач позивачу зворотно не направив (не повернув); у встановлений Договором строк зауважень на акти не надав.

У відповідності до п.6.7.2 договору Акти вважаються погодженими сторонами.

На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були направлені відповідні рахунки.

Надсилання актів та рахунків підтверджується реєстрами відправлених рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за відповідний період.

Неодноразово на адресу відповідача позивач направляв листи (вих. №05/49-юр від 15.01.2013 р., № 09/111 від 24.01.2013 р.) з вимогою погасити дебіторську заборгованість. Крім того, разом з листом № 09/111 від 24.01.2013 р. позивачем на адресу відповідача були повторно направлені розрахункові документи, а саме: рахунки та акти приймання передачі теплової енергії за спірний період.

Проте, відповідач оплату отриманої теплової енергії у повному обсязі не здійснив. Так, платіжним дорученням від 08.08.2012 р. відповідач перерахував позивачу суму 4806,73 грн., яка, як зазначив позивач в своїх письмових поясненнях, на підставі п.6.6. Договору останнім була зарахована в рахунок погашення боргу за січень 2012 року. Оскільки нарахування за січень 2012 р. були менше ніж сума, внесена відповідачем, різниця в сумі 94, 77 грн. була зарахована позивачем як часткова оплата за лютий 2012 р. Крім того, платіжним дорученням від 20.11.2012 р. відповідач перерахував позивачу суму 3000, 00 грн.

Таким чином, станом на дату звернення із даним позовом до суду (12.02.2013 р.) борг відповідача складав суму 15877, 22 грн.

Позовна вимога про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №202083 від 01.01.2007 р. в розмірі 15877,22 грн. стала предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджено матеріалами справи між позивачем та відповідачем укладено Договір, за умовами якого позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді, а відповідач приймає та сплачує її вартість.

Розрахунки за Договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (п. 6.1 Договору).

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за періоди з лютого 2012 р. по квітень 2012 р. та з жовтня 2012 р. по грудень 2012 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 18971,99грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи реєстри відправлених рахунків та актів виконаних робіт.

Враховуючи, що у встановлений п. 6.7.1 Договору строк відповідач не повернув Теплопостачальній організації належним чином оформлені Акти приймання-передачі теплової енергії, письмових нормативно обґрунтованих заперечень до Актів на адресу позивача не надходило, Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, в силу умов п. 6.7.2 Договору, вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пунктів 6.3 та 6.4 Договору підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є акт приймання - передачі. Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати теплової енергії, всупереч умов Договору та вимог закону, виконав частково, внаслідок чого у нього утворився основний борг за Договором за спірний період в сумі 15877,22 грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманої теплової енергії в гарячій воді, та вищезазначені приписи норм чинного законодавства України, позов задовольняється в повному обсязі - в сумі 15877, 22 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1720,50 грн. відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 72270, АДРЕСА_1; фактична адреса: 69035, АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, р/рахунки в установах банку не відомі) на користь Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, код ЄДР 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) суму 15877 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 22 коп. основного боргу та суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 28.02.2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко