Постанова № 29658817, 26.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/7884/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представників позивача - Бойка Є.Г., Глебської Ю.В., Муравейнікової О.В., Карпенко Н.П.

представника відповідача - Сидоренко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Повстинагроальянс" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2012 року позивач ТОВ "Повстинагроальянс" (далі за текстом - позивач, підприємство позивача) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенської ОДПІ (далі за текстом - відповідач, податковий, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0000182301, №0000142301, від 06 листопада 2012 року № 0000252301, від 08 листопада 2012 року № 0000272301.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення вимог пункту 187.1.1 статті 187, пункту 209.2 статті 209, пункту 198.2 статті 198, пункту 201.1 статті 201, пунктів 209.3, 209.4, 209.7 статті 209 Податкового кодексу України та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Позивач зазначає, що оскільки предметом поставки за договорами купівлі-продажу від 15 жовтня 2011 року та від 01 березня 2012 року є виключно сільськогосподарська продукція власного виробництва, то отримуючи попередню оплату позивач правомірно відображав суми ПДВ в скороченій, а не в загальній податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Крім того, позивач не погоджується з висновком відповідача щодо завищення суми бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ по розрахунках з бюджетом за лютий 2012 року в сумі 256 750,00 грн., оскільки вважає, що ним правомірно включено суму ПДВ до бюджетного відшкодування у загальній декларації, в зв'язку з тим, що дана сума податку була фактично оплачена Покупцем за експортним контрактом від 14 жовтня 2011 року у січні 2012 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, дії Лубенської ОДПІ вважає правомірними, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що відповідають чинному законодавству, зазначаючи, що на порушення вимог законодавства позивач безпідставно включив до складу податкових зобов'язань скороченої декларації з ПДВ суми ПДВ по отриманим від ТОВ "Кернел-Трейд" попереднім оплатам за сільськогосподарську продукцію, оскільки станом на день надходження сум попередніх оплат від Покупця позивачем не була здійснена фактична поставка власної продукції.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Повстинагроальянс" 20 березня 2006 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 34131667) державним реєстратором Пирятинської РДА (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 575087) (том IV а.с. 89). Позивач перебуває на податковому обліку в Лубенській ОДПІ.

Пунктом 209.1 статті 209 Податкового кодексу України передбачено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Згідно приписів пункту 209.6 статті 209 Податкового кодексу України сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також: на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Позивач відповідає наведеним вище критеріям та є сільськогосподарським підприємством, на яке розповсюджується спеціальний режим оподаткування, що не заперечувалось сторонами по справі.

Відповідачем у період з 12 липня 2012 року по 20 липня 2012 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року.

За результатами перевірки 27 липня 2012 року складено акт № 1197/22-34131667 (том І а.с. 17-41), в якому, зокрема, зафіксовані порушення:

- пункту 187.1 статті 187, пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ в Деклараціях з ПДВ по розрахунках з бюджетом за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року на загальну суму 12154850,00 грн. в тому числі:

у жовтні 2011 року - 2422167,00 грн.,

у листопаді 2011 року - 502750,00 грн.,

у грудні 2011 року - 3325062,00 грн.,

у січні 2012 року - 655880,00 грн.,

у лютому 2012 року - 100000,00 грн.,

у березні 2012 року - 148991,00 грн.

- пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України та підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено ПДВ у Деклараціях з ПДВ (скорочених) за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року на загальну суму 12350134,00 грн., в тому числі завищено:

у жовтні 2011 року - 2422167,00 грн.

у листопаді 2011 року - 5502750 грн.,

у грудні 2011 року - 3622333,00 грн.,

у січні 2012 року - 655833,00 грн.,

у лютому 2012 року - 99833,00 грн.,

у березні 2012 року - 140667,00 грн.

та занижено:

у квітні 2010 року - 41696,00 грн.,

у травні 2010 року - 40886,00 грн.,

у квітні 2011 року - 10867,00 грн.

- пунктів 209.3, 209.4, 209.7 статті 209 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню Декларації з ПДВ по розрахунках з бюджетом за лютий 2012 року (рядок 23.2), на 256750,00 грн.

На підставі акта перевірки від 27 липня 2012 року № 1197/22-34131667 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року:

форми "Р" № 0000142301 (том І а.с. 14), яким позивачу збільшено суму грошового (податкового) зобов'язання з ПДВ у розмірі 12154 850,00 грн. за основним платежем та 3038713,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

форми "В1" № 0000182301 (том І а.с. 13), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 256750,00 грн. та нараховано (застосовано) штрафні (фінансові) санкції у розмірі 64188,00 грн.

Позивач донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкові повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку. За результатами процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 07 серпня 2012 року № 0000142301 та № 0000182301 ДПС у Полтавській області прийняте рішення від 04 жовтня 2012 року № 2508/10/10-215 (том І а.с. 4244), відповідно до якого:

податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0000142301 та № 0000182301 залишені без змін;

збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, визначену податковим повідомленням-рішенням від 07 серпня 2012 року № 0000142301 на 1000,00 грн. за основним платежем та на 250,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та, відповідно, зобов'язано відповідача винести нове податкове повідомлення-рішення на суму збільшення;

зобов'язано відповідача винести податкове повідомлення-рішення на суму зменшення від'ємного значення з ПДВ на суму 30983,00 грн.

На виконання зазначеного вище рішення відповідачем прийняті:

податкове повідомлення-рішення від 06 листопада 2012 року форми "Р" № 0000252301 (том І а.с. 15), яким позивачу збільшено суму грошового (податкового) зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 1000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 250,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року форми "В4" № 0000272301 (том І а.с. 16), яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 30983,00 грн.

За результатами розгляду повторної скарги позивача, ДПС України прийняте рішення про результати розгляду повторної скарги від 12 листопада 2012 року № 5105/0/61-12/10-2115 (том І а.с. 45-46), відповідно до якого зазначені вище податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а повторна скарга позивача - без задоволення.

Позивач, вважаючи висновки викладені в акті перевірки від 27 липня 2012 року № 1197/22-34131667 упередженими, такими, що не відповідають фактичним обставинам та виходить за межі компетенції відповідача; не погоджуючись із позицією податкового органа щодо правомірності донарахування податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, вважає спірні податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0000182301, 0000142301, від 06 листопада 2012 року № 0000252301, від 08 листопада 2012 року № 0000272301 необґрунтованими, протиправними, такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, обмежують та порушують права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняті без урахування фактичних обставин, з порушенням чинного законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого звернувся до суду з вимогою скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Лубенської ОДПІ від 07 серпня 2012 року № 0000182301, 0000142301, від 06 листопада 2012 року № 0000252301, від 08 листопада 2012 року № 0000272301, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для висновків податкового органа, що у свою чергу стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0000142301, став факт віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ з попередньої оплати за договорами купівлі-продажу зернових та олійних культур, які будуть вирощені ТОВ "Повстинагроальянс", що розцінено відповідачем як нездійснення фактичної поставки власної сільськогосподарської продукції, та зумовило висновок про те, що вказана операція за своїм змістом є операцією з продажу незавершеного виробництва на яку не розповсюджуються вимоги пункту 209.2. статті 209 Податкового кодексу України. Внаслідок вказаних обставин суми ПДВ, отримані позивачем в якості передоплати підлягають відображенню не в скороченій, а у загальній податкової декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Кернел-Трейд" укладено договори купівлі-продажу, а саме:

- договір купівлі-продажу від 15 жовтня 2011 року № ПЗ-12/ПВС (том І а.с. 47), за яким позивач (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Кернел-Трейд" (Покупець) зернові та олійні культури власного виробництва (а саме: пшеницю, кукурудзу, сою, насіння соняшника), вирощені на орендованих землях в сезоні урожаю 2012 року, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, в порядку і в строки, визначені цим договором.

- договір купівлі-продажу від 01 березня 2012 року № ПЗ-13/ПВС (том І а.с. 49), за яким позивач (Продавець) зобов'язується передати у власність ТОВ "Кернел-Трейд" (Покупець) зернові та олійні культури власного виробництва (а саме: пшеницю, кукурудзу, сою), які будуть вирощені на орендованих землях в сезоні урожаю 2013 року, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, в порядку і в строки, визначені цим договором.

Вищезазначені договори містять наступні умови поставки та оплати товару: планова (орієнтована) кількість та ціна товару, який Продавець зобов'язується передати Покупцю за договорами, визначається в Додатку 1 до договору (підпункти 1.2., 3.1. Договорів); фактична (остаточна) кількість та ціна проданого по договору товару може відрізнятися від планової (орієнтованої) кількості та ціни товару, зазначеної в Додатку 1, та буде визначатися сторонами в момент передачі товару Продавцем Покупцю у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору (підпункти 1.3., 3.1 Договорів); товар передається Продавцем на адресу Покупця в строк до 01 липня 2013 року (пункт 4.3. Договорів); оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця у вигляді попередньої оплати вартості товару або шляхом оплати вартості товару по факту поставки (пункт 5.1. Договорів).

На виконання умов Договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2011 року № ПЗ-12/ПВС Покупець у період з 19 жовтня 2011 року по 28 лютого 2012 року перерахував на рахунок позивача в якості попередньої оплати за товар грошові кошти на загальну суму 73817500,00 грн., в тому числі ПДВ -12302916,32 гривень. На день отримання попередньої оплати передача товару Покупцю не здійснювалась.

На виконання умов Договору купівлі-продажу від 01 березня 2012 року № ПЗ-13/ПВС Покупець у період з 05 березня 2012 року по 30 березня 2012 року перерахував на рахунок позивача в якості попередньої оплати за товар грошові кошти на загальну суму 844000,00 грн., в тому числі ПДВ -140666,67 грн. На день отримання попередньої оплати передача товару Покупцю не здійснювалась.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову сум.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Пунктом 209.2 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Сільськогосподарськими, відповідно до пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України, вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку-суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Згідно з підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також: постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно пункту 2 розділу VІ "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 визначено, що у рядку 1 податкової декларації (скороченої) зазначаються виключно операції з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених (наданих) сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах.

Тобто, у податковій декларації (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані із реалізацією сільськогосподарської продукції, інші операції - у податковій декларації за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач суми ПДВ по отриманій передплаті від ТОВ "Кернел-Трейд" за зазначеними вище договорами купівлі-продажу відобразив у податковій декларації (скороченій) за датою зарахування коштів від покупця на його банківський рахунок.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до договорів купівлі-продажу від 15 жовтня 2011 року № ПЗ-12/ПВС та від 01 березня 2012 року № ПЗ-13/ПВС визначено сільськогосподарську продукцію власного виробництва, позивач правомірно відніс до податкових зобов'язань суми за такими контрактами за правилом першої події у скороченій декларації, на підставі п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що право визначення податкових зобов'язань та віднесення їх до скороченої декларації не ставиться діючим законодавством в залежність від факту поставки такого товару.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання умов Договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2011 року № ПЗ-12/ПВС, у період з 19 липня 2012 року по 07 лютого 2013 року передав у власність Покупця зернові та олійні культури власного виробництва, що підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Також, в лютому 2013 року позивачем повернуто на рахунок ТОВ "Кернел-Трейд" попередні оплати згідно вищезазначеного договору на загальну суму 2 835 782,77 грн., що підтверджується копіями виписок ПАТ "Альфа-Банк" по особовим рахункам ТОВ "Повстинагроальянс", копіями розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних.

Що стосується виконання умов договору купівлі-продажу від 01 березня 2012 року № ПЗ-13/ПВС, поставка товару ще не відбувалась, так як за умовами останнього позивач зобов'язаний передати у власність ТОВ "Кернел-Трейд" зернові та олійні культури власного виробництва, які будуть вирощені позивачем на орендованих землях в сезоні урожаю 2013 року.

Аналізуючи викладене суд вважає, що позивач правомірно сформував свої податкові зобов'язання з ПДВ, за період, охоплений перевіркою, відобразив у своєму бухгалтерському обліку та у скороченій декларації з ПДВ отримані ним за Договорами від 15 жовтня 201 1 року та від 01 березня 2012 року суми попередньої оплати за товар від ТОВ "Кернел-Трейд".

З огляду на вищевикладене, суд вважає помилковими висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ в деклараціях з ПДВ по розрахунках з бюджетом, оскільки будучи сільськогосподарським підприємством на яке розповсюджується спеціальний режим оподаткування ПДВ, передбачений статтею 209 Податкового кодексу України, підприємство позивача зобов'язане відображати суми ПДВ, нараховані на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів, у скороченій декларації з ПДВ. При цьому, чинним законодавством зобов'язано ТОВ "Повстинагроальянс" відображати описані вище операції у своєму податковому обліку саме у тому податковому періоді, на який припадає дата виникнення податкового зобов'язання - дата зарахування коштів від Покупця.

З наведених вище підстав суд не погоджується з правомірністю прийняття податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0000142301, оскільки в основу нарахування штрафних (фінансових) санкцій контролюючим органом покладено спростований судом висновок про те, що позивачем протягом періоду, охопленого перевіркою, занижено податкові зобов'язання з ПДВ за загальною декларацією з ПДВ.

Судом встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2011 року № 0000182301, став висновок відповідача про те, що позивачем, завищено суму бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ по розрахунках з бюджетом за лютий 2012 року (рядок 23.2) в сумі 256750,00 грн.

Перевіркою правомірності декларування позивачем сум ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню відповідачем встановлено порушення, що полягає у завищені позивачем суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у декларації з ПДВ по розрахунках з бюджетом за лютий 2012 року (рядок 23.2) в сумі 256750,00 грн.

Оскільки, позивач є сільськогосподарським підприємством, на яке розповсюджується спеціальний режим оподаткування ПДВ, останній повинен забезпечити ведення окремого обліку операцій, пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом, та іншими операціями.

Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість" платники податку, які згідно зі статтею 209 розділу V Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Таким чином, платниками-суб'єктами спеціального режиму оподаткування у податковій декларації з ПДВ (скороченій) відображаються лише операції, пов'язані із сільськогосподарським виробництвом, інші операції відображаються у податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (загальній).

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ "Кернел-Трейд" укладено договір купівлі-продажу № ЕО-11/ПВС від 22 жовтня 2010 року (том І а.с 142), згідно з яким ТОВ "Кернел-Трейд" (Постачальник) зобов'язувався передати у власність позивачу (Покупець) олію соняшникову нерафіновану у кількості 180,00 метричних тон вартістю 1759 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 293250,00 гривень (товар), а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору.

На виконання умов договору 21 грудня 2011 року Постачальником передано, а позивачем прийнято у власність визначений договором товар та отримано від Постачальника податкову накладну № 728 від 21 грудня 2011 року (том І а.с. 145) на загальну суму 1759500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 293250,00 грн.

В подальшому товар реалізований позивачем контрагенту (Покупцю) згідно зовнішньоекономічного біржового контракту про експорт № 1112-РОУ-І-1 від 14 жовтня 2011 року (том І а.с. 147-149), що підтверджується вантажною митною декларацією № 504020000/2011 від 30 листопада 2011 року (том І а.с. 150).

Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною № 728 від 21 грудня 2011 року включена позивачем до складу свого податкового кредиту та відображена у податковій декларації з ПДВ (загальній) за грудень 2011 року.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у платника податків у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Внаслідок того, що в грудні 2011 року сума податкового кредиту з ПДВ перевищувала суму податкових зобов'язань з ПДВ, у позивача виникло від'ємне значення з ПДВ на суму в розмірі 297271,00 грн., що відображено позивачем у рядку 20.2 Декларації з ПДВ (загальній).

Підпунктом "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Оскільки поставлений позивачем за експортним контрактом товар не був оплачений у грудні 2011 року, то в Декларації з ПДВ за січень 2012 року від'ємне значення з ПДВ відображено позивачем у рядку 24.

Згідно платіжного доручення № 74 від 27 січня 2012 року Покупцем за експортним контрактом здійснена часткова оплата товару на загальну суму 1540500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 256750,00 грн.

З урахуванням викладеного, позивач правомірно включив суму ПДВ у розмірі 256750,00 грн. до бюджетного відшкодування у Декларації з ПДВ (загальній) за лютий 2012 року (рядок 23.2), оскільки зазначена сума податку була фактично сплачена Покупцем за експортним контрактом у січні 2012 року.

Суд враховуючи той факт, що олія соняшникова нерафінована, що була предметом експортного контракту, не є сільськогосподарським товаром у розумінні пункту 209.7 статті 209 Податкового кодексу України, погоджується з діями позивача щодо відображення такої операції в своєму податковому обліку на підставі загальних положень Податкового кодексу України щодо оподаткування ПДВ та віднесенням такої операції в декларації з ПДВ по розрахунках з бюджетом (загальної).

З огляду на вищевикладене, суд вважає висновки податкового органа про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у декларації з ПДВ по розрахунках з бюджетом за лютий 2012 року (рядок 23.2) в сумі 256750,00 грн. необґрунтованими та помилковими.

З наведених вище підстав суд не погоджується із правомірністю застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням від 07 серпня 2012 року № 0000182301.

Суд не визнає правомірними також і податкові повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 06 листопада 2012 року № 0000252301 та від 08 листопада 2012 року № 0000272301, оскільки, підставою для їх прийняття стали висновки податкового органа, що стали підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 07 серпня 2012 року № 0000182301, № 0000142301, про наявність у господарській діяльності позивача порушень, правова оцінка яким судом надавалась вище та які є необґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкові повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0000182301, № 0000142301, від 06 листопада 2012 року № 0000252301, від 08 листопада 2012 року № 0000272301 є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лубенської ОДПІ від 07 серпня 2012 року № 0000182301, № 0000142301, від 06 листопада 2012 року № 0000252301, від 08 листопада 2012 року № 0000272301.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Повстинагроальянс" до Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 07 серпня 2012 року № 0000182301, від 07 серпня 2012 року № 0000142301, від 06 листопада 2012 року № 0000252301, від 08 листопада 2012 року № 0000272301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Повстинагроальянс" (ідентифікаційний код 34131667) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова