Постанова № 29658813, 27.02.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/766/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Постернака В.М.,

відповідача, представника відповідача - Тремби О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, Головного державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Тремби Олександра Сергійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2013 року позивач ПАТ "Полтава-банк" (далі за текстом - позивач, боржник) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ, Головного державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Тремби О.С. про визнання дій неправомірними та скасування постанови № ВП 35699967 від 05 лютого 2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 4121,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилався на необґрунтованість винесення постанови про стягнення виконавчого збору, наполягаючи на відсутності підстав для застосування до позивача санкцій, оскільки жодних примусових дій, спрямованих на виконання вимог судового рішення, державним виконавцем здійснено не було, а ПАТ "Полтава-банк" добровільно виконав зобов'язання майнового характеру, покладені на останнього рішенням Октябрського районного суду м. Полтави. Крім того, вказував на численні процесуальні порушення, допущені державним виконавцем в ході виконання виконавчого листа від 29 листопада 2012 року № 2/1622/3239/2012.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, наголошував на правомірності постанови № ВП 35699967 від 05 лютого 2013 року про стягнення виконавчого збору та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

На підставі виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2012 року № 2/1622/3239/2012 постановою державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 14 грудня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 35699967. Зазначеною постановою банку надано строк до 21 грудня 2012 року для самостійно виконаня рішення суду. (а.с. 7).

Зазначену постанову ПАТ "Полтава-Банк" отримав 24 грудня 2012 року, тобто після спливу терміну, наданого державним виконавцем для самостійного виконання рішення суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.

18 січня 2013 року ПАТ "Полтава-Банк" добровільно на письмову вимогу гр. ОСОБА_3 від 18 січня 2013 року (а.с. 9-10) виплатив останній суму боргу в розмірі 41216,76 грн., чим виконав вимоги судового рішення Октябрського районного суду м. Полтави.

05 лютого 2013 року державним виконавцем Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Трембою О.С. винесено постанову ВП № 35699967 про стягнення з ПАТ "Полтава-Банк" виконавчого збору у розмірі 4121,68 грн. Боржник отримав вищевказану постанову 11 лютого 2013 року.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності винесення постанови № ВП 35699967 від 05 лютого 2013 року про стягнення виконавчого збору в розмірі 4121,68 грн., вважає спірну постановою необґрунтованою, протиправною, такою, що суперечить чинному законодавству, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки винесена без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого вказана постанова підлягає скасуванню, а дії державного виконавця щодо її винесення - визнанню неправомірними.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин 1-2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 5 зазначеної норми визначено обов'язок державного виконавця не пізніше наступного робочого дня надіслати стягувачу та боржникові копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, повідомлення про вручення поштового відправлення, постанова № ВП 35699967 від 14 грудня 2012 року про відкриття виконавчого провадження надіслана на адресу позивача 17 грудня 2012 року, тобто з пропущенням строку, передбаченого вимогами частини 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи той факт, що постановою державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 14 грудня 2012 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 35699967 банку надано строк до 21 грудня 2012 року для самостійно викання рішення суду, а постанову боржник отримав лише 24 грудня 2012 року, тобто вже після спливу терміну, наданого для самостійного виконання судового рішення, суд погоджується з посиланнями позивача, що дії державного виконавця щодо невчасного направлення постанови про відкриття виконавчого провадження унеможливили вчасне виконання банком вимог вищезазначеної постанови в частині добровільного виконання судового рішення.

Крім того, суд визнає розумними, логічними та послідовними доводи позивача про те, що виконати рішення суду банк міг лише за умови безпосереднього звернення гр. ОСОБА_3 до ПАТ "Полтава-Банк", оскільки, як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2012 року ВП № 35699967, остання не містить рахунку на який необхідно перерахувати суму боргу.

Поряд з іншим суд враховує особливості правовідносин між боржником та стягувачем, а також специфіку виконання банком рішення Окрябрського районного суду м. Полтави згідно якого з ПАТ "Полтава-Банк" стягнуто на користь гр. ОСОБА_3 суму боргу в межах виконання сторонами умов Договору банківського вкладу.

Пунктом 3.2 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою НБУ № 516 від 03 грудня 2003 року, грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого вкладного (депозитного) рахунку або поточного рахунку і повертаються банками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. Банки можуть відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) перераховувати фізичним особам нараховані проценти за вкладами (депозитами) на їх поточний рахунок, для поповнення вкладу (депозиту) або видавати готівкою.

Таким чином, боржник міг добровільно виконати судове рішення лише за умови безпосереднього звернення гр. ОСОБА_3 до ПАТ "Полтава-Банк" із заявою про повернення суми вкладу шляхом перерахування коштів на її рахунок чи видати готівкою.

Згідно вимог частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника-фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника-юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Аналіз викладеного дає підстави стверджувати, що за правовою природою виконавчий збір є адміністративною відповідальністю (штрафом) за порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, за порушення строків, встановлених для самостійного виконання рішень майнового та немайнового характеру. Витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення суду добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.

Відповідачем не надано суду жодних доказів вчинення дій, спрямованих на примусове виконання боржником судового рішення.

З урахуванням наявності процесуальних порушень, допущених відповідачем, судом не може бути визнана правомірною постанова про стягнення виконавчого збору від 05 лютого 2013 року ВП № 35699967.

Що стосується позовних вимог про визнання дій державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ Тремби О.С. щодо винесення постанови від 05 лютого 2013 року ВП № 35699967 про стягнення з ПАТ "Полтава-Банк" виконавчого збору у розмірі 4121,68 грн. неправомірними, то суд виходить з того, що правові наслідки для позивача створює саме постанова від 05 лютого 2013 року про стягнення виконавчого збору як рішення суб'єкта владних повноважень, а не дії щодо її винесення. Викладене зумовлює висновок, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в частині скасування постанови від 05 лютого 2013 року ВП № 35699967 про стягнення з ПАТ "Полтава-Банк" виконавчого збору у розмірі 4121,68 грн.

Зважаючи на те, що постанова Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 05 лютого 2013 року ВП № 35699967 про стягнення з виконавчого збору є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправною та скасувати постанову Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ від 05 лютого 2013 року ВП № 35699967 про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" до Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції, Головного державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Тремби Олександра Сергійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Октябрського відділу Державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції від 05 лютого 2013 року ВП № 35699967 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" виконавчого збору в розмірі 4121,68 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтава-банк" (ідентифікаційний код 09807595) витрати зі сплати судового збору в розмірі 149 (сто сорок дев'ять) грн. 11 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2013 року.

Суддя А.О. Чеснокова