Вирок № 29657802, 01.03.2012, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 1-695/12

В И Р О К

іменем України

01.03.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Лисенка Владислава Вікторовича

при секретарі: Ярмольській І.В.

за участі прокурора: Литвиненка Р.В., Юркової Ю.В.

захисника: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, що має вищу освіту, одруженого, працюючого менеджером з продажу ТОВ „Інком", раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

- у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, який від отриманих тяжких тілесних ушкоджень загинув на місці пригоди.

08.07.2007 року близько 23 години 45 хвилин ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем марки «HONDA», д/н НОМЕР_3, який належить ОСОБА_4, рухаючись в темну пору доби на 20км+650м автодороги «Київ-Знам'янка» в напрямку м. Києва, що на території Києво-Святошинського району, Київської області, проявив злочинну недбалість до дорожньої обстановки, не відреагував на її зміну, чим поставив під загрозу життя та здоров'я громадянина.

В порушення вимог п.п. 2.3.6), 18.1 Правил дорожнього руху, введених в дію з 01.01.2002 року, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід, не своєчасно вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, щоб дати дорогу пішоходу, для якого створив небезпеку, продовжив рух прямо та на пішохідному переході здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який перетинав проїжджу частину зліва на право, відносно напрямку його руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно висновку судово-медичної експертизи № 296/Д/336тр. від 08.08.2007 року отримав тілесні ушкодження у вигляді забійні рани, садна обличчя, крововиливи м'яких покривів голови, перелом кісток зводу і основи черепа, крововиливи під м'яку мозкову оболонку та шлуночки головного мозку; забійна рана по задньо-зовнішній поверхні лівого стегна в н/3 на висоті 51 см від підошв; забійно-рвана рана лівої голені по задній поверхні на висоті 44 см від підошв, перелом лівої малоберцової кістки на межі тіла і головки на висоті 40 см від підошв і головки на висоті 43 см від підошв; крововиливи по задній поверхні лівого стегна в с/3 на висоті 61 см від підошв; садна в області правої підколліної ямки на висоті 39 см від підошв; забійні рани лівої верхньої і правої нижньої кінцівки, рвана рана в лівій паховій області, садна спини, правої верхньої і нижньої кінцівки відкритий перелом в/3 правої плечової кістки, перелом в/3 лівої плечової кістки, тіла 11 грудного хребця, прямі переломи 4-10 ребер зліва по задньо-підм'язовій лінії з пошкодженням підстінкової пліврита 11-12 ребер зліва по біляхребетній лінії; наявність рідкої крові в лівій плевральній порожнині та в черевеній порожнині (біля 100 мл), розрив печінки, двосторонні пошкодження кісток та склепіння таза в передньому і задньому на півколі, відкритий перелом крила лівої повздовжньої кістки; забій правої легені, які виникли за вищевказаних обставин та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя на час їх заподіяння і перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_5, настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась субарахноїдальними та шлуночковими крововиливами, переломи кісток звода і основ черепа. Виявлена кількість етилового спирту у ОСОБА_5, в крові - 2,08%о при житті може відповідати середньому ступеню сп'яніння.

Таким чином, порушення водієм ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вимог п. 2.3., згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року та введених в дію з 01.01.2002 року, знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_5.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 біля 00 годин 30 хвилин він рухався на своєму автомобілі марки „HONDA" з м. Обухів Київської області в м. Київ. Він перебував за кермом автомобіля, а на передньому пасажирському сидінні перебував пасажир ОСОБА_6 Їхав він зі швидкістю біля 80-90 км/год. Біля повороту в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області раптом він відчув удар в передню частину свого автоомбіля. Зупинившись та вийшовши з автомобіля, він побачив чоловіка, який лежав без ознак життя. В цей час до нього бігли двоє чоловіків, які щось кричали та погрожували йому. Він злякався, сів в свій автомобіль та поїхав з місця ДТП. Наступного дня він з власної ініціативи звернувся до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області. На його думку зіткнення його автоомбіля з пасажиром відбулось за межами пішоходного переходу.

У вчиненому розкаявся. Просив його суворо не карати та не позбавляти волі. Просить вибачення у потеппілих та готовий відшодовувати шкоду, визначену судом.

- потерпілийг ОСОБА_7, суду пояснив, що загиблий ОСОБА_3 - його син. Обставини дорожньо-транспортної пригоди йому невідомі. ІНФОРМАЦІЯ_5 йому зателефонували вночі та повідомили, що щось трапилось з його сином. Він з племінником біля 03-04 години приїхав на місце ДТП, де побачив тіло його сина, яке лежло біля знаку. Він забрав тіло сина та доставив його до моргу.

Підсудний відшкодував йому біля 70 000 гривень. Свій цивільний позов про стягнення з підсудного завданої йому моральної шкоди в сумі 1 000 000 грн. підтримав в повному обсязі;

- свідок ОСОБА_8, суду пояснив, що 08 липня 2007 року він разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_9 повертались з якогось села, назви якого він не пам'ятає від знайомих до м. Києва. Вони вийшли на автодорогу Київ-Знам'янка та хотіли перейти на інший бік дороги, щоб зупинити автомобіль, який би підвіз їх до м. Києва. Вони підійшли до пішохідного переходу, ОСОБА_3 йшов попереду, а вони з ОСОБА_9 йшли на декілька метрів позаду. Раптом ОСОБА_3 збив автомобіль, коли ОСОБА_3 стояв на зебрі. Автомобіль зупинився, з нього вийшов якийсь чоловік. Потім цей чоловік сів назад в автомобіль, автомобіль розвернувся і поїхав в напрямку до м. Обухів. Він викликав карету швидкої медичної допомоги та працівників міліції.

- показами свідка ОСОБА_9, який суду пояснив, що 08.07.2007 року вони повертались з с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області та переходили дорогу по пішохідному переходу, щоб зупинити автомобіль, який би підвіз їх до м. Києва. Вони з ОСОБА_8 йшли позаду ОСОБА_3 Раптово ОСОБА_3, в той час коли він перебував на переході, тобто на „зебрі", збив автомобіль. Автомобіль зупинився, з нього вийшло двоє чоловіків, які подивились на те, що трапилось, після чого сіли назад до автомобіля, автомобіль розвернувся та поїхав в напрямку до м. Обухів Київської області. Вони кричали, щоб вони зупинились та дали зателефонувати, викликати карету швидкої медичної допомоги. Згодом вони зупинили інший автомобіль, власники якого дали їм телефон, щоб вони викликали карету швидкої медичної допомоги та міліцію;

- показами свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що йому належав автомобіль марки „HONDA, д/н НОМЕР_3, який він продав у 2007 році ОСОБА_2, точніше, він дав йому доручення на право розпоряджатись автомобілем, а ОСОБА_2 повинен був поставити автомобіль на облік на своє ім'я. Про те, що ОСОБА_2 потрапив у дорожньо-трансопртну пригоду, дізнався від працівників міліції. Про обставини ДТП йому нічого невідомо;

- показами свідка ОСОБА_10, яка суду пояснила, що в 2007 році вона працювала слідчим Чабанського СВМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області.

Влітку 2007 році, точної дати не пам'ятає, коли вона перебувала на чергуванні, від чергового Чабанського СВМ йому надійшло повідомлення, що на трасі Київ-Обухів поблизу с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області було виявлено труп чоловіка. Вона виїхала на місце, де було двоє працівників ДАІ Кагарлицького району, які показали йому, що вони виявили на місці дорожньо-транспортної пригоди номерний знак автомобіля та уламки пластмаси. Труп молодого чоловіка вона виявила біля дорожнього знаку. Нею було оглянуто труп та складено відповідний протогол огляду місця події. Відстань від трупа до пішохідного переходу була біля 100 м. Також на місці події було двоє молодих чоловіків, які були очевидцями дорожньо-трансопртної пригоди. Вона відібрала у них пояснення. Вони пояснювали, що відпочивали у когось із своїх знайомих в с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області. Освітлення на пішохідному переході не було, дорожнє покриття було сухим;

- показами свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_5 він в складі слідчо-оперативної групи виїжджав на місце дорожньо-транспортної пригоди, що сталась на автодорозі біля с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області. На місці пригоди вони виявили труп молодого чоловіка, який лежав біля узбіччя. Також на місці пригоди було 2 чи 3 товаришів загиблого, у одного з яких він відібрав пояснення. Автомобіля на місці пригоди не було, вони знайшли лише номерний знак автомобіля. Товариші загиблого пояснили, що вони йшли по дорозі та зупиняли автомобіль, щоб доїхати до м. Києва. На його думку зіткнення автомобіля та пішохода відублось за межами пішоходного переходу;

- показами свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що В 2007 році, точної дати на пам'ятає, він попросив свого знайомого ОСОБА_2 відвезти його по його особистим справам в м. Обухів Київської області. Він погодився і відвіз його в м. Обухів. Коли вони повертались біля опівночі до м. Києва, він сидів на передньому пасажирському сидінні. Коли вони проїжджали с. Лісники, раптово зіткнулись з пішоходом.

ОСОБА_2 вийшов з автомобіля та пішов до потерпілого, а він залишився біля автомобіля. В цей час він бачив невідомих людей, які наближались до ОСОБА_2, який відразу сів до автомобіля і вони поїхали до м. Києва.

Крім того, вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину повністю підтверджують докази, наявні в матеріалах справи і які були досліджені в ході судового слідства, а саме:

В томі № 1:

- протокол огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_5, об'єктом якого являється відрізок автошляху м. Київ - м. Обухів в напрямку до м. Києва 20 км+650 м. На узбіччі біля знаку „Звуження дороги" виявлено труп молодого чоловіка. На місці події було виявлено номерний знак НОМЕР_3 і частини фар (а.с. 5-9);

- копія довіреності від 20.03.2007 року, якою ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_2 користуватися і розпоряджатися з правом продажу, міни, надання в оренду автомобілем марки „HONDA, д/н НОМЕР_3 (а.с. 12);

- протокол додаткового огляду місця події від 15.12.2007 року, об'єктом якого являється ділянка дороги автодороги Київ-Знамянка, де 08.07.2007 року приблизно о 23 години 45-50 хвилин відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої загинув пішоход. На ділянці автодороги у напрямку з м. Києва до м. Обухів з правого боку мається правосторонній поворот в с. Лісники. За поворотом мається дорожня розмітка „Пішохідний перехід" та дорожній знак „Пішохідний перехід" (а.с. 28-34);

- заключення експерта № 296/Д/336тр від 08.08.2007 року, згідно якого при судово-медичному дослідженні трупа виявлено: забійні рани, садна обличчя, кровопідтічність м'яких покривів голови, перелом кісток зводу і основи черепа, крововиливи під м'яку мозкову оболонку і в шлуночки головного мозку; забійна рана по заднє-зовнішній поверхні лівого стегна в н/3 на висоті 51 см відпідошв; забійно-рвана рана лівої голені по задній повернхі на висоті 44 см від підош, перелом лівої малоберцевої кістки на кордоні тіла і головки на висоті 40 см від підошв і головки на висоті 43 см від підошв; крововиливи по задній поверхні лівого стегна в с/3 на висоті 61 см від підошв; садна в області правої підколінної ямки на висоті 39 см від підошв; забійні рани лівої верхньої і правої нижньої кінцівки, рвана рана в лівій паховій області, садна спини, правої поверхні і нижньої кінцівки, відкритий перелом в/3 правої плечової кістки, перелом в/3 лівої плечової кістки, тіла 11 грудного хребця, прямі переломи 4-10 ребер ліворуч по заднє-підпаховій лінії з пошкодженням пристіночної плерви і 11-12 ребер ліворуч по навколохребетній лінії; наявність рідкої крові і лівої плевральної порожнини (біля 1500 мл), і в черевній порожнині (біля 100 мл), розрив печінки, двостороннє пошкодження кісток зчленування таза в передньому та задньому півкільці, відкритий перелом крила лвої підвздошної кістки; забій правої легені; ознаки струсу тіла у вигляді крововиливів в корні і зв'язку легень, зв'язку печінки. Смерть ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 настала в результаті черепно-мозкової травми, що супроводжувалась субарханоїдальними і шлуночковими крововиливами, перелом кісток зводу і основи черепа. Вираженість трупних явищ вказує на те, що смерть ОСОБА_5 наступила приблизно за 12-14 години до дослідження трупа в морг (ІНФОРМАЦІЯ_5 о 13-30 годині). Комплекс ушкоджень в області голови відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки, знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів. З урахуванням характера і локалізації тілесних ушкоджень, пошкоджень на одязі, механізм травми вірогідніше за все міг бути наступним: мав місце удар виступаючими частинами рухаючогося транспортного засобу (можливо легкового типу) в ліву заднє-бокову поверхню тіла потерпілого в момент, колиостанній займав вертикальне або близьке до нього положення на проїжджій частині, з послідуючим відкиданням на дорожнє покриття. Не виключено, що могла мати місце проміжна фаза - закидання тіла на капот автомобіля. Виявлена кількість етилового спирту в крові 2,08%0 при житті може відповідати середнього ступеня тяжкості алкогольного сп'яніння (а.с. 60-61);

- акт судово-медичного дослідження № 336 від 07.08.2007 року, згідно якого при судово-медичному дослідженні трупа виявлено: забійні рани, садна обличчя, кровопідтічність м'яких покривів голови, перелом кісток зводу і основи черепа, крововиливи під м'яку мозкову оболонку і в шлуночки головного мозку; забійна рана по заднє-зовнішній поверхні лівого стегна в н/3 на висоті 51 см відпідошв; забійно-рвана рана лівої голені по задній повернхі на висоті 44 см від підош, перелом лівої малоберцевої кістки на кордоні тіла і головки на висоті 40 см від підошв і головки на висоті 43 см від підошв; крововиливи по задній поверхні лівого стегна в с/3 на висоті 61 см від підошв; садна в області правої підколінної ямки на висоті 39 см від підошв; забійні рани лівої верхньої і правої нижньої кінцівки, рвана рана в лівій паховій області, садна спини, правої поверхні і нижньої кінцівки, відкритий перелом в/3 правої плечової кістки, перелом в/3 лівої плечової кістки, тіла 11 грудного хребця, прямі переломи 4-10 ребер ліворуч по заднє-підпаховій лінії з пошкодженням пристіночної плерви і 11-12 ребер ліворуч по навколохребетній лінії; наявність рідкої крові і лівої плевральної порожнини (біля 1500 мл), і в черевній порожнині (біля 100 мл), розрив печінки, двостороннє пошкодження кісток зчленування таза в передньому та задньому півкільці, відкритий перелом крила лвої підвздошної кістки; забій правої легені; ознаки струсу тіла у вигляді крововиливів в корні і зв'язку легень, зв'язку печінки. Смерть ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 настала в результаті черепно-мозкової травми, що супроводжувалась субарханоїдальними і шлуночковими крововиливами, перелом кісток зводу і основи черепа. Комплекс ушкоджень в області голови відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя, знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Виявлені тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих предметів. З урахуванням характера і локалізації тілесних ушкоджень, пошкоджень на одязі, механізм травми вірогідніше за все міг бути наступним: мав місце удар виступаючими частинами рухаючогося транспортного засобу (можливо легкового типу) в ліву заднє-бокову поверхню тіла потерпілого в момент, колиостанній займав вертикальне або близьке до нього положення на проїжджій частині, з послідуючим відкиданням на дорожнє покриття. Не виключено, що могла мати місце проміжна фаза - закидання тіла на капот автомобіля. Виявлена кількість етилового спирту в крові 2,08%0 при житті може відповідати середнього ступеня тяжкості алкогольного сп'яніння (а.с. 62-64);

- акт судово-токсикологічного дослідження № 1675 від 19.07.2007 року, згідно якого при судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 виявлено етиловий спирт - 2,08%0 (а.с. 65);

- висновок експерта № 328-мк від 31.12.2007 року, згідно якого на наданій на дослідження куртці на передній половині праворуч та на рукаві в верхній третині виявлено два розриви тканини, на шкарпетках виявлено чисельні розриви по всіх їх поверхнях, на брюках-джинсах виявлено розрив лівої брючини в верхній третині та чотири розрива в середній та нижній третинах лівої брючнини, горизонтальні розриви задньої поверхні правої брючини в верхній та нижній третинах, ці розриви виникли від перерозтягу та послідуючого розриву тканини наданого одягу. Також на фоні цих розривів виявлені багаточисельні потертості тканини наданого одягу, більше з лівої та бокової сторін, ці потертості виникли від тертя тканини об шорохувату поверхню, можливо, дорожнє покриття. На поверхнях наданих куртки, брюках, футболки в різних їх частинах, виявлені накладення буруватого кольору, різної форми, які схожі на кров. Слідів протектора на наданому одязі не виявлено. Виникнення всіх виявлених розривів, потертостей та накладень на наданих предметах одягу за обставин викладених в наданій постанові не виключається. По виявленим розривам та потертостям на наданому одязі визначити, якою поверхньою тіла був повернутий пішохід до транспортного засобу та в якому він був положенні (горизонтальному чи вертикальному) в момент контакту не є можливим, так як накладення розташовані по всім поверхням наданого одягу. Але, найбільш вірогідно (виходячи із даних судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_3.) пішохід в момент зіткнення з трансопртним засобом був повернутий до нього лівою заднє-боковою поверхнею в вертикальному або близькому до нього положенні (а.с. 69-75);

- протокол очної ставки від 06.04.2009 року, проведеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (а.с. 93-95);

- протокол очної ставки від 06.04.2009 року, проведеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (а.с. 96-98);

- протокол відтворення обстановки та обставин події від 06.04.2009 року, в ході якого ОСОБА_2 відтворив обставини дорожньо-трансопртної пригоди, що мала місце 08.07.2007 року (а.с. 105-106);

- протокол відтворення обстановки та обставин події від 23.06.2009 року, в ході якого свідок ОСОБА_8 відтворив обставини дорожньо-трансопртної пригоди, що мала місце 08.07.2007 року (а.с. 111-113);

- протокол відтворення обстановки та обставин події від 23.06.2009 року, в ході якого свідок ОСОБА_8 відтворив обставини дорожньо-трансопртної пригоди, що мала місце 08.07.2007 року (а.с. 205-206);

- висновок експерта № 1118 А від 29.10.2009 року, згідно якого за умови, що автомобіль марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 згідно показів свідка ОСОБА_8 на місці пригоди залишив слід гальмування довжиною 93,8 м, то за таких умов швидкість автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3, перед початком гальмування становила близько 133...139 км/год. За умов, що автомобіль марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 згідно показів свідка ОСОБА_12 на місці пригоди залишив слід гальмування довжиною 95,6 м, то за таких умов швидкість автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 перед початком гальмування становила близько 134...140 км/год. За даних дорожніх обставин водій автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2 та 12.3, 12.6 (ґ) Правил дорожнього руху, тобто у темну пору доби швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити трансопртний засіб у межах видимості елементів дороги та при виникненні небезпеки негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки трансопртного засобу, поза населеними пунктами швидкість руху не повинна перевищувати 90 км/год (а.с. 161-162);

- висновок експерта № 656 А від 05.08.2009 року, згідно якого за даних дорожніх обставин водій автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, тобто при виникненні небезпеки негайно вжити заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу. В заданій дорожньо-трансопртній ситуації при заданих вихідних даних водій автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3, не мав технічної можливості попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху (а.с. 168-169);

- висновок експерта № 135А від 17.05.2010 року, згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2 та 12.3 Правил дорожнього руху, тобто у темну пору доби швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги та у разі виникнення небезпеки негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки трансопртного засобу. В заданій дорожньо-трансопртній ситуації, швидкість руху автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 не відповідала видимості елементів дороги в напрямку руху. За даних дорожніх обставин, при заданих вихідних даних, пішохід звільнив би смугу руху автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3, якщо б водій вказаного автомобіля рухався з допустимою швидкістю 90 км/год. (а.с. 179-181);

В томі № 2:

- висновок експерта № 804 А від 21.09.2012 року, згідно якого встановити, де відносно елементів дорожньої обстановки чи на якій смузі руху відбувся наїзд автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 на пішохода ОСОБА_13, не представляється можливим через відсутність необхідного для цього комплексу слідової інформації (а.с. 140-141);

- протокол відтворення обстановки та обставин події від 08.09.2012 року, в ході якого ОСОБА_2 відтворив обставини дорожньо-трансопртної пригоди, що мала місце 08.07.2007 року (а.с. 143-147);

- висновок експерта № 803 А від 21.09.2012 року, згідно якого в експертних установах МВС України затвердженою до використання є методика розрахунку швидкості транспортного засобу по довжині сліду гальмування, бокового юзу, або довжині переміщення накатом. Так як у постанові та на схемі до протоколу огляду місця події не зафіксовано слідів гальмування, бокового юзу чи переміщення трансопртного засобу накатом, то об'єктивно встановити, з якою швидкістю рухався автомобіль марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 в момент наїзду не представляється можливим. Згідно показів свідка ОСОБА_8 автомобіль марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 на місці пригоди залишив слід гальмування довжиною 95,6 м, то за таких умов швидкість автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 перед початком гальмування становила близько 134...140 км/год. Згідно показів свідка ОСОБА_9 автомобіль марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 на місці пригоди залишив слід гальмування довжиною 93,8 м, то за таких умов швидкість автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 перед початком гальмування становила близько 133...139 км/год. Згідно показів свідка ОСОБА_2 автомобіль марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 на місці пригоди залишив слід гальмування довжиною 45 м, то за таких умов швидкість автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 перед початком гальмування становила близько 93...97 км/год. З технічної точки зору встановити, яка швидкість руху автомобіля марки «HONDA», д/н НОМЕР_3 та які параметри місця наїзду з місцем зупинки є об'єктивними не представляється можливим (а.с. 155-158).

Суд визнає, що потерпілий ОСОБА_7, свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14 давали правдиві покази суду, які підтверджуються іншими доказами, дослідженими в ході судового слідства. Суд визнає також в основному правдивими покази підсудного ОСОБА_2 В той же час його покази про те, що зіткнення автомобіля під керуванням ОСОБА_2 з пішоходом відбулось не на пішоходному переході суд вважає такими, що не відповідають обставинам справи та спростовуються покаазми свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Аналізуючи покази свідка ОСОБА_11, яки не був очевидцем ДТП, а прибув на місце події в складі слідчо-оперативної групи, в частині його пояснень суду, що на його думку зіткнення автоомбіля та пішохода відбулось не на пішоходному переході, суд вважає такі пояснення субьєктивною думкою свідка, які не грунтуються на матеріалах справи та спростовуються показами свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Аналізуючи той факт, що підсудний після вчинення ДТП залиши місце пригоди. суд важає, його покази в частині того, що він зробив це злякавшись невідомих людей, які йшли йому назустріч та погрожували правдивими, які підтверджує свідок ОСОБА_15, пояснивши, що побачивши як з автоомбіля, що збив потерпілого вийшов невідомий, вони почали кричати на його адресу, щоб він зупинився. На думку суду враховуючи темну пору доби підсудний сприяняв саме ці вигуки свідків, які перебували в стані сп'яніння як небезпеку.

Крім того судом встановлено, що слічим про огляді місця поії аід ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 1 а.с.5-9) в схемі до протоколу було допущено помилку і пішохідний перехід позначено після повороту в с. Лісники Києво-Святошинського району, якщо рухатись в напрямку м. Києва, хоча з матеріалів справи (фототаблиць до додаткового огляду місця події (т. 1 а.с.28-34) довідки служби автоомбільних доріг (т. 1 а.с. 125-127) вбачається, що насправді пішохідний перехід на ділянці де трапилась ДТП знаходиться перед поворотом на с. Лісники, якщо рухутись в бік м. Києва. На думку суду ця невідповідність усунута садом і не може спростувати пояснення свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які стверджують, що заткнення автомобіля та пішохода відбулось на пішохідному переході.

Тому, оцінивши зібрані по справі та досліджені в ході судового слідства докази, суд приходить до переконання, що вина підсудного ОСОБА_2 повністю доведена і його дії суд кваліфікує за ч 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому та часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд крім обставин, що пом'якшують його покарання, враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, а також особу підсудного ОСОБА_2, який вчинив тяжкий злочин з необережності, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, тому з урахуванням обставин справи і даних про особу підсудного, суд приходить до переконання про необхідність призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті 286 ч 2 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 грубо порушив правила дорожнього руху, не надавши перевагу в русі пішоходу на пішохідному переході, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, що передбачена санкцією ч 2 ст. 286 КК України.

Враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_2 злочину, особу підсудного, який розкаявся у вчиненому, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не вчиняв протиправних діянь, суд вважає, що його виправлення можливе без відбування покарання і на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням, покладаючи на нього частину обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім того, при призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує положення ч 2 ст. 375 КПК України ( вред. 1960 року), згідно якого при новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умов якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в звґязку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку зазначено необхідним застосувати більш суворе покарання, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.

Суд визнає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_7 завдано моральної шкоди, яка полягає у стресі та переживаннях, завданих стражданнями у зв'язку з втратою рідного сина, і ця шкода відповідно до ст. 1167 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що її заподіяла, тобто підсудним ОСОБА_2, тому суд частково задовольняє цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення з підсудного моральної шкоди в сумі 40 000 гривнь. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та виваженості, враховуючи матеріальний стан підсудного, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, та враховує часткове в розмірі 70 000 гривень відшкодування потерпілому завданої шкоди.

Суд визнає, що злочинними діями підсудного ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_16 завдано моральної шкоди, яка полягає у стресі та переживаннях, завданих стражданнями у зв'язку з втратою рідного сина, і ця шкода відповідно до ст. 1167 ЦК України повинна бути відшкодована особою, що її заподіяла, тобто підсудним ОСОБА_2, тому суд частково задовольняє цивільний позов потерпілої ОСОБА_16 про стягнення з підсудного моральної шкоди в сумі 100 000 грн. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та виваженості, враховуючи матеріальний стан підсудного, що має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.

Судові витрати суд відповідно до ст. 93 КПК України стягує з підсудного.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 81 КПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, (в ред. 1960 року) суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 5 (пґяти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, у виді позбавлення волі, з випробуванням - іспитовим строком 3 (три) роки.

Зобовязати ОСОБА_2 в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили - залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 40 000 (сорок тисяч) гривень завданої моральної шкоди.

Сятгнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_16 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (одержувач платежу: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2); Код: 25574713; р/р: 35222002000460 в УДК у Київській області; 821018, з приміткою за проведення експертизи та дослідження) 1970 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області (одержувач: НДЕКЦ МВС України (м. Київ, вул. Воздвиженська, 2); Код ЗКПО: 25574713; реєстраційний рахунок: 31250272210700, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Київській області; МФО: 821018, з приміткою (6.2) за проведення експертизи та дослідження) 2176 (дві тисячі сто сімдесят шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок судових витрат.

Речові докази: одяг ОСОБА_3, державний номерний знак НОМЕР_3 та удамки пластмаси, що зберігаються в камері схову речових доказів Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області - знищити.

Вирок може бути оскаржено протягом 15 діб з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області прокурором, потерпілими, захисником, а засудженим - в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ: / підпис / В.В. Лисенко