Рішення № 29657323, 26.02.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/13174/2012

Провадження № 2/521/1001/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2013 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Поліщук І.О.,

за участю секретаря Святецької І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, уточнивши яку, просить суд стягнути заборгованість за договором поставки товару № кл/2/08/2011 від 01.04.2011 з ОСОБА_1: 35 656,49 грн. суму основного боргу; 5 418,31 грн. неустойку та 1 256,73 грн. три відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, а також стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 230,86 грн. інфляційні витрати та 424,93 грн. судовий збір.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 01.04.2011 року між ТОВ «ІПГ «Майстер» та ОСОБА_1 був укладений договір поставки товару за №кл/2/08/2011, відповідно до умов якого, постачальник зобовязується передати (поставити) у власність покупця продукцію, а покупець зобовязується продукцію прийняти у власність та оплатити на умовах даного договору. З метою забезпечення виконання вказаного зобовязання 02 квітня 2011 року між ТОВ «ІПГ «Майстер» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №0204/11, де у п.1.2. зазначено, що поручитель солідарно з боржником відповідає перед кредитором за невиконання чи несвоєчасне виконання боржником зобовязань перед кредитором, передбаченого розділами 2 «Порядок передачі продукції та розрахунків», 3 «Відповідальність сторін» договору поставки № кл/2/08/2011 від 01.04.2011 року.

В порушення умов укладеного договору поставки відповідач ОСОБА_1 здійснив лише часткову оплату за поставлену продукцію, що стало приводом для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити, а також вказала, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві та договорах, яка не змінювалася, про що свідчить довідка з адресно-довідкового бюро УМВС України в місті Севастополі, у судові засідання не зявлявся, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав. Малиновським районним судом м. Одеси також було направлено судове доручення до Нахімовського районного суду міста Севастополя, яке згідно з ухвалою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 03.01.2013 року повернуте без виконання у звязку з неявкою відповідача до Нахімовського районного суду міста Севастополя.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання на неодноразовий виклик суду не зявився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України Малиновським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 01 квітня 2011 року між ТОВ «ІПГ «Майстер» та ОСОБА_1 був укладений договір поставки товару за № кл/2/08/2011, відповідно до умов якого, постачальник зобовязується передати (поставити) у власність покупця продукцію, а покупець зобовязується продукцію прийняти у власність та оплатити на умовах даного договору. Асортимент, кількість та вартість продукції вказана у накладних на поставку товару. Базис поставки, який обрано сторонами договору «СРТ м. Камянець-Подільський», згідно з Інкотермс-2000. Таким чином, згідно правил Інкотермс-2000, зобовязання продавця є виконаними з моменту передачі продукції перевізнику.

Відповідно до п. 2.5 договору поставки № кл/2/08/2011 передбачено, що моментом поставки продукції є дата накладної.

Згідно накладної на переміщення № 756 від 09.06.2011 року на суму 11 527,92 грн. та товарно-транспортної накладної №10003476170 від 09.06.2011 року; накладної № NLW15657 від 20.06.2011 року на суму 7 884,00 грн. та товарно-транспортної накладної №10003476195 від 20.06.2011 року; накладної на переміщення № 854 від 07.07.2011 року на суму 21 822,00 грн. та товарно-транспортної накладної №10003476246 від 07.07.2011 року, а також накладної на переміщення № 952 від 01.08.2011 року на суму 5 140,86 грн. та товарно-транспортної накладної №10003476358 від 01.08.2011 року, було засвідчення передання продавцем продукції покупцю. Загальна вартість поставленої позивачем відповідачу ОСОБА_1 продукції за договором поставки № кл/2/08/2011 склала 46 374,78 гривень.

Відповідно до п. 2.5 договору поставки № кл/2/08/2011 передбачено, що покупець має сплатити гроші за поставлену йому продукцію упродовж 60 календарних днів з моменту поставки продукції. Проте відповідач ОСОБА_1 здійснив лише часткову оплату за поставлену продукцію в сумі - 10 718,29 гривень.

В судовому засіданні встановлено, що в забезпечення виконання зобовязання за договором поставки від 01.04.2011 року, 02 квітня 2011 року між ТОВ «ІПГ «Майстер» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки №0204/11, де у п.1.2. зазначено, що поручитель солідарно з боржником відповідає перед кредитором за невиконання чи несвоєчасне виконання боржником зобовязань перед кредитором, передбаченого розділами 2 «Порядок передачі продукції та розрахунків», 3 «Відповідальність сторін» договору поставки № кл/2/08/2011 від 01.04.2011 року.

З зазначених вище підстав, суд вважає, що через невиконання відповідачем ОСОБА_1 своїх зобовязань виникла заборгованість у сумі за договором поставки товару № кл/2/08/2011 від 01.04.2011 у розмірі 42 562,39 грн., яка складається з: 35 656,49 грн. основний борг; 5 418,31 грн. неустойка; 1 256,73 грн. три відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, 230,86 грн. інфляційні витрати, а також судовий збір у розмірі 424,93 грн..

Ч.1 ст. 553, ч.1,2 ст. 554 передбачають, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Зазначене кореспондується з п. 1.1. договору поруки №0204/11 від 02.04.2011 року, поручитель поручається перед кредитором за виконання громадянином ОСОБА_1 зобовязань перед кредитором, передбачених розділами 2 «Порядок передачі продукції та розрахунків», 3 «Відповідальність сторін» договору поставки № кл/2/08/2011 від 01.04.2011 року.

Таким чином, суд зазначає, що боржник ОСОБА_1 та поручитель ОСОБА_2, є відповідальними перед ТОВ «ІПГ «Майстер» як солідарні боржники.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і з неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі та в асортименті, а саме поставив товар по накладної на переміщення № 756 від 09.06.2011 року на суму 11 527,92 грн. та по товарно-транспортної накладної №10003476170 від 09.06.2011 року; по накладної № NLW15657 від 20.06.2011 року на суму 7 884,00 грн. та товарно-транспортної накладної №10003476195 від 20.06.2011 року; по накладної на переміщення № 854 від 07.07.2011 року на суму 21 822,00 грн. та товарно-транспортної накладної №10003476246 від 07.07.2011 року, а також по накладної на переміщення № 952 від 01.08.2011 року на суму 5 140,86 грн. та товарно-транспортної накладної №10003476358 від 01.08.2011 року на загальну суму 46 374,78 гривень.

Проте, відповідач ОСОБА_1 виконав свої зобовязання лише частково, сплативши 10 718,29 гривень. Таким чином, борг за поставлений товар склав 35 656,49 гривень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі згідно заявленій сумі 35 656,49 гривень.

Оцінюючи вимоги про стягнення інфляційних витрат, трьох відсотків річних та пені, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобовязання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Згідно з умовами п. 3.1 договору поставки № кл/2/08/2011 кожна з сторін за кожний день прострочення виконання своїх зобовязань з поставки або сплаті продукції сплачує іншій стороні неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на весь час такого прострочення, а також, незалежно від сплачених штрафних санкцій, компенсує будь-які прямі та непрямі збитки, спричиненні таким простроченням. Для продавця неустойка обчислюється від вартості тієї частини партії продукції, поставка якої прострочена, а для покупця від суми простроченого платежу, а для зобовязань здійснити певні дії від вартості партії продукції, що поставляється, вимоги про стягнення неустойки в сумі 5 418,31 грн.; трьох відсотків річних в сумі 1256,73 грн. та інфляційних витрат у розмірі 230,86 грн., є також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача ТОВ «ІПГ «Майстер»

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.ст. 16, 525, 526, 530, 543, 549-552, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код 255751939, місцезнаходження: 99013, м. Севастополь, вул. Тельмана, 48) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» (місцезнаходження: 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, буд. 4, код ЄДРПОУ 33658179, р/р №2600631404980 в АКБ «Інвестбанк», МФО 328210), основний борг у сумі 35 656 (тридцять пять шістсот пятдесят шість) гривень 49 копійок; неустойку у сумі 5 418 (пять тисяч чотириста вісімнадцять) гривень 31 копійка та три відсотки річних за користування грошовими коштами у сумі 1 256 (одна тисяча двісті пятдесят шість) гривень 73 копійки. Всього 42331 гривні 53 копійки (сорок дві тисячі триста тридцять одну) гривню 53 копійки.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний код 255751939, місцезнаходження: 99013, м. Севастополь, вул. Тельмана, 48) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова група «Майстер» (місцезнаходження: 65025, м. Одеса, 19 км. Старокиївської дороги, буд. 4, код ЄДРПОУ 33658179, р/р №2600631404980 в АКБ «Інвестбанк», МФО 328210), інфляційні витрати у сумі 230 (двісті тридцять) гривень 86 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 424 (чотириста двадцять чотири) гривні 93 копійки. Всього 655,79 (шістсот пятдесят пять) гривень 79 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до апеляційного суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: І.О. Поліщук