Рішення № 29656383, 19.02.2013, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 410/25/13-ц

Провадження № 2/410/147/13

(ЗАОЧНЕ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2013 року Брянківській міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Крупинської О.Ю.

при секретарі Бахтіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому посилається на те, що 15.06.2011 року був укладений кредитний договір № 500213306, згідно з умовами якого, позивач зобовязується надати відповідачеві кредит у сумі 47644,00 грн., а відповідач в свою чергу зобовязується в порядку та на умовах визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього. Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 47644,00 грн. Відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 16.11.2012 року має прострочену заборгованість за кредитом 44526,68 грн., за відсотками 8831,08 грн. та по комісіям 8400,00 грн. У звязку з систематичним порушенням відповідачем своїх обовязків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому була нарахована неустойка у виді штрафу, яка станом на 16.11.2012 року становить 6200,00 грн., а також на виконання умов кредитного договору відповідачу була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 67957,76 грн. та судовий збір у сумі 679,58 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, надав суду разом з матеріалами позовної заяви письмове клопотання, у якому позов підтримав повністю, просить суд розглянути цивільну справу у всіх судових засіданнях без його присутності на підставі наявних доказів та матеріалів, а також ухвалити заочне рішення у разі повторної неявки відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання на зявилась, зареєстроване місце проживання якої за відомостями адресно-довідкового підрозділу Брянківського МС УДМС України Луганській області від 31.01.2013 року № 78 знаходиться з 14.02.2008 року за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Урицького, буд. 26, але судові повістки про виклик не були вручені відповідачці з причин її непроживання за зазначеною адресою, про що свідчать поштові повідомлення.

За згодою представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши і оцінивши докази в справі в їхній сукупності, суд доходить висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з паспортом громадянина України серії ЕН № 592770, виданого 18.08.2007 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народилась 03.08.1983 року у смт. Новотроїцьке Херсонської області та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 з 14.02.2008 року (а.с.9-10).

Відповідно до картки фізичної особи платника податків, виданої 22.08.2008 року Брянківським відділенням Алчевської обєднаної податковою інспекцією Луганської області ДПС, ОСОБА_1 одержала ідентифікаційного номера НОМЕР_1 (а.с.10).

Згідно з кредитним договором від 15.06.2011 року № 500213306, ПАТ «Альфа-Банк» було надано ОСОБА_1 кредит для власних потреб, шляхом безготівкового перерахування на картковий рахунок № 26257000458610 суми коштів, що дорівнює сумі кредиту, тобто 47644,00 грн. з процентною ставкою річних 17,00% (а.с.4).

Відповідно до довідки про розрахунок заборгованості за кредитним договором від 15.06.2011 року № 500213306, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа-Банк» станом на 16.11.2012 року складає 67957,76 грн., а саме: за кредитом 44526,68 грн.; по відсотках 8831,08 грн.; по комісії 8400,00 грн.; штраф 6200,00 грн.; пеня 0,00 грн. (а.с.12).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором від 15.06.2011 року № 500213306, сума для погашення кредитного договору станом на 16.11.2012 року складає 67957,76 грн. (а.с.13).

Відповідно до вимоги про досудове повернення кредиту від 21.11.2012 року № 85000-б/б, ОСОБА_1 була повідомлена про невиконання умов кредитного договору від 15.06.2011 року № 500213306, а також про суму заборгованості, яка утворилась станом на 16.11.2012 року (а.с.15).

Відповідно до платіжного доручення, розмір понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору становить 679,58 грн. (а.с.23).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 526, 525, 546 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 550, 624 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зазначені вище докази суд знаходить достовірними, їх обєктивність сумнівів не викликає.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549-550, 611, 624-625, 629, 1046, 1048- 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 58-60, 79, 88, 169, 208-209, 212-215, 224-227 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд,

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором від 15.06.2011 року № 500213306 у сумі 67957,76 (шістдесят сім тисяч девятсот пятдесят сім) гривень 76 копійок, яку перераховувати на р/р 37396000000004 ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір у сумі 679 (шістсот сімдесят девять) гривень 58 копійок, який перераховувати на р/р 37396000000004 ПАТ «Альфа-Банк» у м. Києві, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий суддя: О.Ю. Крупинська