Ухвала суду № 29654680, 16.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. справа № 2а-0470/1768/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Сколишеві О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТОФИС» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/1768/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТОФИС» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТОФИС» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо визнання сум завищення бюджетного відшкодування 463 697,79 грн., скасувати податкове повідомлення-рішення в повному обсязі № 0000892305 від 01 вересня 2011 року та підтвердити відображену суму податкового кредиту в розмірі 463 697,79 грн. В обґрунтування позову зазначено про помилковість висновків податкового органу про порушення позивачем п.198.2, 198,6 ст. 198, п.201.4,201.6 ст. 201 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту на зазначену суму та завищення від'ємного значення на цю ж суму по декларації з ПДВ за червень 2011 року. Так, позивачем до податкової звітності червня місяця включена податкова накладна № 6 від 12.01.2011 року, отримана від контрагента ТОВ «Залізничний» ЛТД на загальну суму з ПДВ 2 782 186,72 грн. ( з яких ПДВ - 463 697,79 грн.) на підтвердження власного податкового зобов'язання за правочином щодо відчуження нежитлових приміщень у м. Луцьк, проспект Президента Грушевського,31. Розрахунки між сторонами проведені 12 січня 2011 року, податкова накладна виписана 12.01.2011 року, приміщення фактично передані 13.01.2011 року за актом приймання-передачі, реєстрація права власності за позивачем відбулась 12.01.2011 року, отже позивач мав право відносити суму податку до податкового кредиту з дати списання коштів з його банківського рахунку, тобто з 12.01.2011 року, як це передбачено п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України. Оскільки спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем без наявності порушень податкового законодавства з боку ТОВ «ПРИВАТОФИС» , воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд погодився із доводами відповідача щодо порушення позивачем Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна була виписана контрагентом 12.01.2011 року на податкові зобов'язання, які ще не виникли ( фактична передача товару відбулась 13.01.2011 року). Крім того, податкова накладна № 6 від 12.01.2011 року не була включена до Єдиного реєстру податкових накладних, що позбавляє покупця права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Апелянт зазначає про недотримання судом статті 72 Кодексу адміністративного судочинства щодо обов'язку відповідача, як суб'єкта владних повноважень доводити правомірність вчинених дій та прийнятих ним рішень.

У судовому засіданні представники ТОВ «ПРИВАТОФИС» підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, наголосивши на дотримання позивачем вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту на суму 463 697,79 грн. і відсутність підстав для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Представник Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яка є правонаступником прав і обов'язків Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, у судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРИВАТОФИС» з питань достовірності нарахування суми від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2011 року. В ході перевірки встановлено порушення пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту червня 2011 року у розмірі 463 697,79 грн. за рахунок неправомірного включення до його складу суми податку на додану вартість за податковою накладною ТОВ «Залізничний» ЛТД № 6 від 12.01.2011 року. За наслідками перевірки складений Акт № 2943/23-5/33546549 від 18.08.2011 року, на підставі якого 01 вересня 2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000892305 про зменшення ТОВ «ПРИВАТОФИС» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 463 697,79 грн.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні адміністративного позову з огляду на те, що позивачем до складу податкового кредиту була внесена сума на підставі податкової накладної ТОВ «Залізничний» ЛТД, яка була виписана з порушенням норм Податкового кодексу України, а саме - до дати виникнення податкового зобов'язання. На думку суду, датою виникнення податкового зобов'язання у даному випадку є дата фактичної передачі нерухомого майна, яка відбулась 13.01.2012 року, а податкова накладна виписана 12.01.2012 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками та зазначає, що пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено порядок визначення дати (дня) виникнення податкових зобов'язань. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Залізничний» ЛТД 12 січня 2011 року укладений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 31 (а.с. 64-66). Оплата за договором була здійснена покупцем ТОВ «ПРИВАТОФИС» відповідно до розділу 2 договору , що підтверджується платіжним дорученням № 11 від 12.01.2011 року ( а.с.122). Проте, банком платіжне доручення отримано 13.01.2011 року о 09 год. 24 хв., що підтверджено у судовому засіданні представниками сторін.

Таким чином, датою зарахування коштів від покупця ТОВ «ПРИВАТОФІС» на банківський рахунок продавця ТОВ «Залізничник» ЛТД є 13 січня 2011 року.

Щодо дати виникнення податкового зобов'язання за датою відвантаження товару, апелянт стверджує, що першою подією у даному випадку є передача права власності на нерухоме майно за вказаним вище договором купівлі-продажу, яка відбулась 12.01.2011 року, тому податкова накладна № 6 виписана на його думку правомірно. Відповідач вважає, що датою відвантаження товару є дата фактичної передачі майна за актом приймання-передачі, яка відбулась 13.01.2011 року, тому податкова накладна виписана 12.01.2011 року безпідставно.

Дійсно, зі змісту договору купівлі-продажу вбачається домовленість сторін про передачу права власності на предмет договору - з моменту нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації, яка відбулась 12.01.2011 року. Проте, пунктом 3.1 Договору передбачено обмеження права власності в частині розпорядження нерухомим майном до моменту повного розрахунку. Пунктом 3.2 також передбачена передача нежитлового приміщення у 3-денний термін після повного розрахунку за цим договором, що має засвідчуватися Актом приймання-передачі (а.с.65).

Аналіз вказаних вище доказів дозволяє колегії суддів дійти висновку, що в розумінні п.п. б п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України першою подією (датою) виникнення податкового зобов'язання не може вважатись 12 січня 2011 року (дата укладення договору) за наявності умов та обмежень, визначених ним, в частині передачі майна та повного набуття права власності лише за умови здійснення розрахунку.

Зважаючи на те, що розрахунок здійснений 13 січня 2011 року, майно передано 13 січня 2011 року, обмеження щодо здійснення права власності втратили чинність 13 січня 2011 року, податкова накладна мала бути виписана ТОВ «Залізничник» ЛТД 13 січня 2011 року, а не 12 січня 2011 року.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТОФИС» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/1768/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРИВАТОФИС» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892305 від 01 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Т.І. Ясенова