Вирок № 29653895, 01.03.2013, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/600/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

"01" березня 2013 р. Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого Пікула Е.О., при секретарі Кенджалієвої В.А., за участю

прокурора Михайлова А.О., захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в суді м.Джанкоя кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Херсон, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

- у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст.185 ч.1,3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24.07.12 близко 22:15 години ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння з метою викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, на законних підставах перебуваючи у будинку по АДРЕСА_2, таємно викрав грошові кошти у сумі 1005 гривень та мобільний телефон марки «Соні Еріксон» вартістю 300 гривень, чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 1305 гривень.

Він же, 25.08.2012 року о 04:20 години з метою викрадення чужого майна, шляхом розбиття скла проник у будинок по АДРЕСА_2, де таємно викрав ноутбук марки «Асус - К53И», чим заподіяв ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 5500 гривень.

У судовому розгляді ОСОБА_2 визнав себе винним у скоєнні інкримінованого злочину, порахувавши не доцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, і дав свідчення, відповідні встановленим судом, пояснивши, що 24.07.2012 року шукав дома свої документи та в залі під диваном в дорожній сумці виявив грошові кошти. В той вечор посварився з бабусею, тому що прийшов у стані алкогольного сп'яніння, після чого вона вигнала його з дому. Коли бабуся вийшла на кухню, підняв диван, де взяв кошти. Після цього забрав бабусин мобільний телефон «Соні Еріксон W 710 I», який лежав на печі, вийшов з дому і попрямував у бік автобусної зупинки. 20.08.2012 року з дільничним інспектором приїхав в Джанкойський МВ, де зізнався у скоєнні крадіжки грошей та телефону, написав явку з повинною та добровільно видав мобільний телефон. З того часу з бабусею вже не проживав. 25.08.2012р. рано вранці прийшов додому до бабусі за своїми документами. На кухні побачив ноутбук, який взяв і вийшов з дому. 26.08.2012г. усвідомив, що вчинив не правильно і вирішив повернути ноутбук бабусі. Зі своїм знайомим ОСОБА_4 приїхав до будинку бабусі та віддав їй ноутбук. Бабуся розповіла, що написала заяву в міліцію.

Також винність підсудного у вчиненому об'єктивно підтверджується матеріалами справи, які узгоджуються повністю з його показаннями. Тому суд такі свідчення визнає достовірними.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про винність підсудного у вчиненні вказаного злочину та правильності кваліфікації його дій за ст.185 ч.1 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), ст.185 ч.3 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в житло, вчиненне повторно.

При визначенні йому виду та міри покарання суд враховує характер і суспільну небезпеку злочину, дані про особу підсудного: раніше не судимого, позитивно характеризується за місцем проживання; перебуває на обліку лікаря-психіатра: змішане розлад поведінки і емоцій з діссоціальние реакціяміи суїцидальними спробами.

В якості обставин, що пом'якшують покарання, вважає щире каяття у вчиненому, його з'явлення із зізнанням, добровільне відшкодування матеріального збитку, а в якості обтяжуючих обставин - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 буде покарання у вигляді позбавлення волі, але без його реального відбування в силу ст.75 КК України з покладенням йому обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

Речові докази по справі, що знаходяться по збереженій розписці у потерпілої ОСОБА_3, підлягають залишенню в її розпорядженні як власника даного майна /а.с. 27, 64/.

Заявлений потерпілою цивільний позов по матеріальному збитку підлягає закриттю провадженням, унаслідок його добровільного відшкодування і відмови від нього позивача /а.с.37/.

Керуючись ст.ст.321-325 КПК України в ред.1960р., -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.185 ч.1, 3 КК України, та призначити покарання:

- за ст.185 ч.1 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі; за ст.185 ч.3 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

В силу ст.70 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим і до відбування визначити на 3 роки позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, зобов'язавши в період іспитового строку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в дану інспекцію, згідно вимог ст.76 КК України.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти в залі суду.

Речові докази - мобільний телефон «Соні Еріксон W 710 I», ноутбук «Асус - К53И» вважати повернутими ОСОБА_3

Провадження за позовом ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди на суму в 1305 грн. - закрити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Джанкойський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Вирок надрукуваний суддею одноособово в нарадчій кімнаті.

Суддя Е. О. Пікула