Вирок № 29653869, 25.02.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/419/13- к

Номер провадження 1-кп/629/35/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Мішуровської С.Т.,

за участю секретаря судового засідання - Шеіної О.М.,

за участю прокурора - Дьолог В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не військовозобовязаного, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мікр. 3АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту. 13.11.2012 року приблизно в 16.00 годин, знаходячись біля автобусної зупинки, розташованій в с. Мирне Лозівського району харківської області, знайшов прозорий поліетиленовий пакунок, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору і залишив собі, тобто незаконно придбав и почав зберігати при собі, після чого на маршрутному таксі перевіз в с. Катеринівка Лозівського району харківської області, де знаходячись по вул. Могильченко, був затриманий працівниками міліції, які виявили і вилучили поліетиленовий пакунок, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору, згідно висновку експертизи № 2329 від 20.11.2012 року дана речовина являється особливо небезпечною наркотичною речовиною - каннабіс, маса каннабіса в перерахунку на суху речовину склала 8.0984 грам. Дану наркотичну речовину він незаконно зберігав для особистого вживання без мети збуту.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в скєнні вищезазначеного злочину визнав в повному обсязі, підтвердив факт і обставини, викладені в обвинувальному акті.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

24.01.2013 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.471 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правильної кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст.309 ч.1 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести обвинувачений ОСОБА_1, а саме: за ч.1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 року з покладанням обовязків передбачених п.п. 2,3,4 ч.1 1 ст. 76 КК України та обовязком відшкодувати витрати за проведення експертиз.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 ч.1 п.2 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним.

Згідно ст.469 ч.4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, визнає повністю.

При цьому судом зясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права визначені ст.474 ч.5 п.1 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 ч.1 п.1 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Прокурор просить затвердити зазначену угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що зміст, умови та порядок укладення угоди про визнання винуватості відповідають вимогам ст.ст.469, 471 КПК України, міра покарання, узгоджена прокурором та обвинуваченим, визначена у межах санкції ч.1 ст. 309 КК України, а тому не суперечить інтересам суспільства. Підстав для відмови в затверджені угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст.ст.374-376, 475 КПК України, суд

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, укладену 24.01.2013 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до ст. 76 КК України суд покладає на засудженого ОСОБА_1 наступні обовязки:

- не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання,

- періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 Харківської област (паспорт серії ММ № 092320. виданий 11.12.1998 року Лозщівським МРВ УМВСУ в Харківсьій області), який мешкає за адресою: м. Лозова Харківської області, мікр. 3АДРЕСА_1, на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області (код по ОКПО 25574728, р/р № 31253272210487 в УДК в Харківській області, МФО 851011) судові витрати в сумі 238,17 (двісті тридцять вісім грн. 17 коп.) гривень (за хімічну експертизу № 2329 від 20.11.2012 року).

Речові докази: особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс знищити, як не маючий цінності, диск з відеозаписом огляду місця події - залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.Т.Мішуровська