ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 лютого 2013 р. Справа №801/652/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,
при секретарі Проніні Є.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Закритого акціонерного товариства «Рекреаційний центр «Маріот»
до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
за участю представників:
від позивача - Герасимова О.А. - пред-к, дов. від 14.01.2013 р.
від відповідача - Одабаші А.А. - пред-к, дов. № 10/9/10-0 від 10.07.2012 р.
Суть спору: Закрите акціонерне товариство «Рекреаційний центр «Маріот» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби (далі відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 19.12.2012 р. №0003762301 та №0003752301. Вимоги мотивовані тим, що представники податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки зробили помилкові висновки про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість».
Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні , яке відбулось 28.01.2013 р., надав заперечення на позов , в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позову.
За клопотанням представника позивача розгляд справи неодноразово відкладався для підготовки додаткових доказів.
У судовому засіданні 18.02.2013 р. представники сторін наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позов та відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд
ВСТАНОВИВ
Працівниками відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та ПДВ при здійсненні фінансово-господарських операцій з БВП «Строітель-Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ПП «Гранд -М», ПП «Райс-М» , ПП «Грандпродукт», ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Скипер», ПП «СітіБуд», ПП «Добре Місто», ПП «Комманд», ПП»Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Кримторг», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» , ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг» , ПП «Укрторгпартнер», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП»Кримспецтежнолоджі», ТОВ «Тонар-Крим» ,ТОВ «Кримстройіндустрія», ТОВ «Акамарин», ПП «Евроградстрой», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ Компані», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітсрой» , ПП»Мастер Торг» за період часу з 01.01.2009 р. по 30.09.2010 р. , за результатами якої 05.12.2012 р. був складений акт №2345/22-0/36198498.
У зазначеному Акті перевірки зафіксовано ,окрема, порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 48841 грн. , порушення п.п.7.4.4, п.п.7.4.5. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в наслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 59432 грн.
За результатами вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 19.12.2012р. прийняти податкові повідомлення-рішення №0003752301, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 34966 грн. , застосовані штрафні санкції у розмір 8742 грн., та № 0003762301, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 48332 грн. , застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 12083 грн.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На час проведення позивачем господарської діяльності у січні 2009 р.- грудні 2010 р. платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України «Про податок на додану вартість», також діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У п.1.4. ст.1 цього Закону вказувалось, що під поставкою товарів визначались будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачали передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачалось відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставкою послуг визначалось будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим зобов'язанням була загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковим кредитом - сума, на яку платник податку мав право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом.
Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.
Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.
У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.
Не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями (п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону).
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягала сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалась як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2 п. 7 ст. 7 Закону).
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
У п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:
суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .
Ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлювала , що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач в акті перевірки №2345/22-0/36198498 від 05.12.2012 р. зазначив, що при формуванні податкового кредиту по ПДВ за період часу,що перевірявся, позивач безпідставно відніс до його складу суми ПДВ , сплачені БВП «Строітель-Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ПП «Гранд -М», ПП «Райс-М» , ПП «Грандпродукт», ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Скипер», ПП «СітіБуд», ПП «Добре Місто», ПП «Комманд», ПП»Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Кримторг», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» , ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг» , ПП «Укрторгпартнер», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП»Кримспецтежнолоджі», ТОВ «Тонар-Крим» ,ТОВ «Кримстройіндустрія», ТОВ «Акамарин», ПП «Евроградстрой», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ Компані», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітсрой» , ПП «Мастер Торг» під час проведення розрахунків за товари (послуги) , який був отриманий ( яки надавались) на виконання укладених сторонами договорів. Відповідач наполягав на тому, що діяльність зазначених контрагентів позивача була направлена на проведення транзитних фінансових потоків, надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мала реального товарного характеру.
Крім того на думку податкового органу позивачем безпідставно до складу валових витрат віднесені кошти , витрачені на оплату вартості товарів (послуг) , нібито отриманих від БВП «Строітель-Плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ПП «Гранд -М», ПП «Райс-М» , ПП «Грандпродукт», ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Скипер», ПП «СітіБуд», ПП «Добре Місто», ПП «Комманд», ПП»Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Кримторг», ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» , ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг» , ПП «Укрторгпартнер», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП»Кримспецтежнолоджі», ТОВ «Тонар-Крим» ,ТОВ «Кримстройіндустрія», ТОВ «Акамарин», ПП «Евроградстрой», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ Компані», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітсрой» , ПП «Мастер Торг» .
На вимогу суду позивачем надані документи його бухгалтерської та податкової звітності щодо правовідносин з БВП «Строітель-Плюс» КП «Альянс», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Ротонда Торг», », ТОВ «Бренд Строй», ПП «Пан Буд» в період часу ,що перевірявся.
При вивчені зазначених документів судом встановлено,що в період часу,що перевірявся , позивачем 01.03.2008 р. був укладений з БВП «Строітель-Плюс» договір №23 про організацію транспортного обслуговування , предметом якого було надання послуг по організації перевезень. Сторони уклали додатки №1 та №2 до цього договору, в яких узгодили плани перевезень на 2008 р. та 2009 р., в яких визначили обсяги перевезень та тарифи.
До матеріалів справи залучені копії оформлених БВП «Строітель-Плюс» податкових накладних №2815 від 30.06.2009 р. та № 3871 від 31.08.2009 р., підписаних сторонами актів сдачі - приймання робіт №2815 від 30.06.2009р.та №3871 від 31.08.2009 р., яки свідчать про надання платнику податків транспортних послуг відповідно у червні 2009 р. на суму 80000 грн.( в тому числі ПДВ) та у серпні 2009 р. їна суму 30000 грн. ( в тому числі ПДВ) . Крім того надані копії товарно - транспортних накладних № А-319/1 від 01.06.2009 р., №А-518/1 від 01.06.2009 р., №А-401/1 від 03.06.2009р., № А-418/11 від 08.06.2011р., №А-420/1 від 10.06.2009 р..№А-586/1 від 01.08.2009 р.,№А-608/1 від 18.08.2009 р., яки свідчать про перевезення БВП «Строітель-Плюс» позивачу вантажів (вугілля, обладнання та інш) в зазначений період часу.
Відповідач згідно зі ст.71 КАС України, не надав доказів ,яки б спростовували твердження позивача щодо надання БВП «Строітель-Плюс» у червні та серпні 2009 р. транспортних послуг в наведених вище обсягах .
Судом встановлено ,що позивач 21.04.2009 р. уклав з КП «Альянс» договір підряду № 303 , предметом якого було проведення ремонту м'якого даху будівель, яки належать позивачу у смт. Миклаївка. Сторонами вартість робіт була узгоджена у розмірі 66604,8 грн. ( в тому числі ПДВ). До матеріалів справи залучені копії складеного сторонами акту виконаних робіт за квітень 2009 р. та оформлених КП «Альянс» податкових накладних № 1431 від 24.04.2009 р., № 1910 від 23.06.2009 р., №1981 від 23.06.2009 р., яки свідчать про виконання ним робіт щодо ремонту м'якого даху на суму 66604,8 грн. грн.( в тому числі ПДВ) , доказів оплати вартості виконаних робіт.
Матеріали справи свідчать про те що в період часу, що перевірявся, позивач придбав у ТОВ «Бренд Строй» вікна на суму 110000 грн. ( в тому числі ПДВ) , що підтверджено видатковою накладною №1655 від 30.09.2010 р. та податковою накладною №1655від 30.09.2010р., яки в подальшому були встановленні в належних платнику податків приміщеннях. Крім того надані позивачем документи свідчать про те,що у серпні 2010 р. ТОВ «Бренд Строй» виконав ремонті роботи складських приміщень позивача на суму 79860 грн. ( в тому числі ПДВ) ,факт їх виконання підтверджений податковою накладною №1337 від 31.08.2010р., актом приймання виконаних робіт за серпень 2010 р.
До матеріалів справи залучена також копія свідоцтва по право власності від 22.10.2011р. , яке підтверджує факт наявності у власності позивача будівель ( споруд) розташованих у смт. Миклаївка, а також докази наявності у його власності складських приміщень .
Відповідачем не надано доказів того,що позивач оплачував в 2009-2010р.р. ремонт будівель, яки ним не використовувались при здійсненні господарської діяльності.
Матеріали справи свідчать про те,що період часу ,що перевірявся позивач придбав у ПП «Ротонда - Торг» вугілля на суму 71880 грн. ( в тому числі ПДВ) .Факт придбання вугілля та його отримання підтверджений оформленими ПП «Ротонда - Торг» податковими накладними № 065 від 02.08.2010р. та №2450 від 31.08.2010р., витратними накладними №2065 від 02.08.2010 р. та №2450 від 31.08.2010р. Позивачем надані докази оплати вартості вугілля ( ому числі перерахування ПДВ).
Судом встановлено,що позивач використовував придбане вугілля для опалення належних йому приміщень рекреаційного центру, в яких встановлена система опалення , що працює на твердому паливі.
Відповідач не надав доказів того,що придбане позивачем вугіллі не використовувалось ним для наведених вище цілей, або було отримано від іншого постачальника.
Під час розгляду справи позивач придбав у ПП «Пан Буд» споживчі товари на суму 16100 грн.( в тому числі ПДВ) , що підтверджено видаткової накладною №231 від 05.08.2010 р., податковою накладною №231 від 05.08.2010р., сплатив їх вартість ( в тому числі перерахував ПДВ). В подальшому платник податків використовував ці товари для здійснення господарської діяльності , що підтверджено документами його бухгалтерського обліку ( заявки на відпуск товарів зі складу, накладні-вимоги та інш) , яки залучені до матеріалів справи.
Відповідачем в порядку , передбаченому ст.71 КАС України , не надані докази того,що позивач ані не отримував товар від ПП «Пан Буд» в зазначених вище обсягах, ані не використовував його в господарській діяльності.
Під час розгляду справи позивач наполягав на тому,що в період часу,що перевірявся йому ПП «Укрторгпартнер» у серпні 2010р. надані юридичні послуги щодо представленню інтересів у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку на суму 10133 грн. ( в тому числі ПДВ 2026 грн.) , що підтверджено податкової накладною №1055 від 16.08.2010р.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази оформлення саме ПП «Укрторгпартнер» будь-яки документів на користь позивача, захисту його інтересів в будь-яких установах та організаціях, в акті №1055 приймання робіт відсутній перелік послуг ,наданих вказаним контрагентом.
Вивчивши вказані обставини, суд вважає недоведеним факт надання ПП «Укрторгпартнер» в період часу,що перевірявся, позивачу буд-яких юридичних послуг, в наслідок чого у останнього були відсутні правові підстави віднесення сплачених першому коштів до валових витрат, зарахування ПДВ до складу податкового кредиту.
В силу викладеного , приймаючи до уваги наданий податковим органом розрахунок сум податкових зобов'язань та штрафних санкцій по ПДВ та податку на прибуток, суд вважає, що існують підстави для визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення відповідача № 0003752301 віл 19.12.2011р. у повному обсязі та податкового повідомлення-рішення № 0003762301 від 19.12.2012 р. в частині нарахування податкового зобов'язання у сумі 46306 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11576,7 грн.
Під час судового засідання, яке відбулось 18.02.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.02.2013 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби № 0003752301 від 19.12.2012 р.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АРКрим Державної податкової служби № 0003762301 від 19.12.2012 р. в частині нарахування податкового зобов'язання у сумі 46306 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 11576,7 грн.
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити у задоволенні позову.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.
Судове рішення № 29653357, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 18.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 801/652/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: