Ухвала суду № 29651419, 18.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6532/09/14/0170

18.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Курапової З.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 26.01.12 у справі № 2а-6532/09/14/0170

за позовом Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству (вул. Леніна, буд.1,Восход,Красногвардійський район, Автономна Республіка Кр,97020)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.12 позовні вимоги Восходненського виробничого управління по житлово-комунальному господарству до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, дій незаконними та спонукання до виконання певних дій - задоволені частково.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі АР Крим № 0004211501/0 від 11.07.2008 року; № 0004201501/0 від 11.07.2008 року; № 0005641501/0 від 02.10.2008 року; № 0006071501/0 від 17.11.2008 року; № 0006171501/0 від 01.12.2008 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі АР Крим № 0002411501/0 від 05.05.2008 року у частині суми застосованих штрафних санкцій 346,03 грн.

Зобов'язано Джанкойську державну податкову інспекцію в АР Крим відобразити у картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на землю, збору за спеціальне використання водних ресурсів, збору за геологорозвідувальні роботи сплачені позивачем за період з 2008 року по перший квартал 2009 року включно суми податкових зобов'язань згідно призначень платежів, вказаних у платіжних дорученнях за період з 2008 року по перший квартал 2009 року включно.

В задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 1,70 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.12 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Восходненське виробниче управління по житлово - комунальному господарству зареєстровано Красногвардійською Райдержадміністрацією 02.07.1999 року, є платником податків та зборів, що підтверджено матеріалами справи та представником позивача.

Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати збору за геологорозвідувальні роботи позивачем за період з 20.08.2007 року по 04.07.2008 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 967/15-03/30389345 від 09.07.2008 року, якою встановлено, що в порушення вимог пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами"№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, позивачем порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання.

На підставі даних акту відповідачем були прийняти податкові повідомлення-рішення № 0004211501/0 від 11.07.2008 року про застосування до позивача, на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181, штрафних санкцій у розмірі 50% в сумі 824 грн. 76 копійок та № 0004201501/0 від 11.07.2008 року про застосування до позивача, на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181, штрафних санкцій у розмірі 20% в сумі 239 грн. 95 копійок.

Також, 14.11.2008 року Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість за період з 01.09.2008 року 23.09.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 1732/15-02/30389345, яким встановлено, що в порушення вимог пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, позивачем порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання.

На підставі даних акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006071501/0 від 17.11.2008 року про застосування до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 штрафних санкцій у розмірі 10% в сумі 566 грн. 20 копійок.

01.10.2008 року Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати позивачем збору за геологорозвідувальні роботи за період з 25.02.2008 року по 23.09.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 1249/15-03/30389345. яким встановлено, що в порушення вимог пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, позивачем порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання.

На підставі даних акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005641501/0 від 02.10.2008 року про застосування до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 штрафних санкцій у розмірі 50% в сумі 1541 грн. 14 копійок.

25.04.2008 року Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати позивачем збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 20.02.2006 року по 18.04.2008 року.

За результатами перевірки складено акт № 586/15-03/30389345, яким встановлено , що в порушення вимог пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, позивачем порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання.

На підставі даних акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002411501/0 від 05.05.2008 року про застосування до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 штрафних санкцій у розмірі 50% в сумі 1906 грн. 03 копійок.

28.11.2008 року Державною податковою інспекцією в Красногвардійському районі АР Крим було проведено документальну невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати позивачем збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 25.02.2008 року по 24.11.2008 року та за результатами перевірки було складено акт № 1771/15-03/30389345 . Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181, позивачем порушено строки сплати узгодженого податкового зобов'язання. На підставі даних акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006171501/0 від 01.12.2008 року про застосування до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 штрафних санкцій у розмірі 50% в сумі 245 грн. 51 копійка.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на протязі 2008 року та першого кварталу 2009 року подавав податкову звітність (т. 1, а.с. №№ 234-248, т.2, а.с. №№ 9 - 20) та сплачував податки, збори та обов'язкові платежі, а саме: податок на додану вартість, податок на прибуток, податок на землю, збір за геологорозвідувальні роботи, збір за спеціальне використання водних ресурсів.

Сплата позивачем податкових зобов'язань за вказаний вище період з податків та зборів, згідно призначення платежів, підтверджується копіями платіжних доручень та копіями виписок банку (т.1, а.с. № № 4-54; 136-186) та висновком № 101/10 від 28 березня 2011 року судово-економічної експертизи по справі № 2а-6532/09/8/0170 т. 3, а.с. № № 4 - 23).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач зараховував сплачені податкові зобов'язання позивача з вказаних вище податків та зборів у рахунок погашення податкового боргу минулих податкових періодів до 2008 року та першого кварталу 2009 року.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкових повідомлень - рішень, судова колегія зазначає наступне.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з п.п. 1.2. ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, відповідно до пункту 1.3 статті 1 вищевказаного закону.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань визначений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 п. 4.1. якої визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У п.п.4.1.5. п. 4.1. ст. 4 Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

У п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", встановлено, що Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 вказаного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків, відповідно до п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 вказаного Закону.

Позивачем, в обґрунтування позовних вимог, були залучені до матеріалів платіжні доручення та виписки банку, що підтверджують сплату узгоджених сум податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на землю, збору за геологорозвідувальні роботи, збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2008 звітний рік та перший квартал 2009 року та за інші періоди, які були відображені в актах перевірок вказаних вище (2005 - 2007р.р.).

Матеріалами справи підтверджується сплата податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.09.2008 року 23.09.2008 року, збору за геологорозвідувальні роботи період з 20.08.2007 року по 04.07.2008 року, збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 20.02.2006 року по 18.04.2008 року (за 4 квартал 2007 року сплачено зобов'язань своєчасно, за 4 квартал 2005 року з порушенням строку сплачено у 2007 році).

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідачем за перевіряємий період було частково правомірно застосовано штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання збору за спеціальне водокористування за 4 квартал 2005 року, згідно податкового повідомлення-рішення № 0002411501/0 від 05.05.2008 року, яке підлягає скасуванню у сумі 346,03 грн., яка розраховується, виходячи з суми штрафних санкцій, застосованих відповідачем, 1096,03 грн. - 750 грн., які підлягають застосуванню до позивача згідно матеріалам справи (у тому числі згідно висновку експерта № 101/10 від 28.03.2011 року (т.3 а.с. № 22), з яким погоджується судова колегія. Штрафні санкції у сумі 750 грн. (500 грн. + 1000 грн. х 50% = 750) розраховані згідно матеріалів справи, так як позивач за період 4 квартал 2005 року задекларував суму податкових зобов'язань зі збору за спец. використання водних ресурсів у сумі 1701, 04 грн. та сплатив 500 грн. та 1000 грн. з порушенням встановлено законом №2181 строку податкових зобов'язань з затримкою понад 90 календарних днів, що підтверджується платіжними дорученнями № 277 та № 51 відповідно від 20.09.2007 року та від 27.02.2007 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення, які оскаржуються позивачем, підлягають скасуванню, а саме: № 0004211501/0 від 11.07.2008 року про застосування до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 штрафних санкцій у розмірі 50% в сумі 824 грн. 76 копійок та № 0004201501/0 від 11.07.2008 року про застосування до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 штрафних санкцій у розмірі 20% в сумі 239 грн. 95 копійок; № 0006071501/0 від 17.11.2008 року про застосування до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 штрафних санкцій у розмірі 10% в сумі 566 грн. 20 копійок; № 0005641501/0 від 02.10.2008 року про застосування до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 штрафних санкцій у розмірі 50% в сумі 1541 грн. 14 копійок; № 0006171501/0 від 01.12.2008 року про застосування до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181 штрафних санкцій у розмірі 50% в сумі 245 грн. 51 копійка.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень щодо застосування до позивача штрафних санкцій за затримку сплати податкових зобов'язань з податку на землю та податку на прибуток.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дії відповідача по зарахуванню 88200,99 грн., які проведені позивачем в 2008 році та першому кварталі 2009 року не за цільовим призначенням та зобов'язання відповідача зарахувати 88200,99 грн. в рахунок податків та обов'язкових платежів згідно до їх цільового призначення судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, сплата позивачем податкового зобов'язання підтверджується первинними документами, у яких вказані дата проведення розрахунку, сума та призначення платежу.

Вищевказані документи судова колегія приймає у якості належних доказів здійснення позивачем розрахунків по сплаті податкових зобов'язань, які крім іншого, підтверджують своєчасність здійснення таких розрахунків, відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача щодо несвоєчасної сплати позивачем податкових зобов'язань з вказаних вище податків та зборів.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" визначено принцип рівності бюджетних інтересів. Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України", Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що право визначати призначення платежу, відповідно до чинного законодавства України, належить виключно платнику. Таким чином, суми податкових зобов'язань або податкового боргу, з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Колегія судів зазначає, що відповідач не має право самостійно, без узгодження з платником податків або в умовах відсутності рішення суду, перераховувати платежі за поточними зобов'язаннями на погашення податкового боргу, який виник раніше, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав у відповідача змінювати призначення платежів здійснених позивачем за період з 2008 року по 1 квартал 2009 року включно.

З матеріалів справи вбачається, що по справі було проведену судову-економічну експертизу, висновки якої долучені до матеріалів справи.

Висновком судово-економічної експертизи 101/10 від 28.03.2011 року підтверджується своєчасна сплата позивачем податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи в сумі 10061,85 грн., фактична сплата здійснена у сумі 13208,87 грн.; підтверджується своєчасна сплата позивачем податку на землю за 2008 рік в сумі 2240,78 та не підтверджується в сумі 1664,90 грн. із задекларованої суми 7978,80 грн., недоплата 4075,12 грн., фактична сплата здійснена в сумі 3905,68 грн.; повністю підтверджується своєчасна сплата податкових зобов'язань з податку на прибуток у сумі 25 грн.; своєчасна сплата позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за 2008 рік в сумі 67294 грн. підтверджується, фактично сплачено 68450,00 грн.; своєчасна сплата позивачем податкових зобов'язань зі збору за спеціальне використання водних ресурсів в сумі 76 грн. 80 коп. підтверджується в розмірі 61,44 грн. та не підтверджується в сумі 15,36 грн, фактично за 2008 рік сплачено 1861,44 грн.

Судова колегія погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку судово -економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-6532/09/8/0170 від 28.03.11 року, як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані у повному обсязі.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, поточні платежі, що здійснював позивач, безпідставно зараховувалися відповідачем в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в актах перевірки про порушення платником податків вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0004211501/0 від 11.07.2008 року; № 0004201501/0 від 11.07.2008 року; № 0005641501/0 від 02.10.2008 року; № 0006071501/0 від 17.11.2008 року; № 0006171501/0 від 01.12.2008 року, № 0002411501/0 від 05.05.2008

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.12 у справі № 2а-6532/09/14/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва