Постанова № 29650124, 08.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/12093/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Грушко Н.В.

за участю:

представників позивача Пономаренка В.М.

Токася О.С.

представника відповідача Номировського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Савченко Я.В. про визнання незаконним ініціювання цивільного позову, скасування вимог, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2012 р. Ігренський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області в.о. начальника фінансової інспекції Морозова І.Ф., Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції головного державного фінансового інспектора Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції Савченко Я.В. (далі - відповідачі) з вимогами про визнання незаконним ініціювання цивільного позову № 840-19/1584 від 06.07.2012 р. та обов'язкових вимог № 840-19/1581 в п. 2, 3, 4, 5, 6, 7, складених на підставі акта № 840-25/30 від 25.06.2012 р. за результатами планової ревізії в частині внесених до нього недостовірних та незаконних відомостей.

Ухвалою суду здійснено заміну відповідачів по справі з Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області в.о. начальника фінансової інспекції Морозова І.Ф., Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції головного державного фінансового інспектора Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції Савченко Я.В. на Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області, головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Савченко Я.В.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне.

Позивачем за рахунок здійснення позабюджетної діяльності утримуються працівники, посади яких не передбачені штатним розписом, проте, це не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки передбачено наказом Державного департаменту з питань виконання покарань.

Оплата праці засуджених нижче рівня мінімальної заробітної плати є правомірним, оскільки заробітна плата нараховувалась за конкретний об'єм виконаних робіт, при цьому, праця засуджених є некваліфікованою працею. При проведенні звірки взаєморозрахунків між позивачем та контрагентом встановлено відсутність заборгованості між організаціями, що свідчить про ведення позивачем бухгалтерського обліку належним чином.

Механіку гаража за рахунок коштів установи нараховано та виплачено грошові кошти на придбання пального, хоча фактично ця особа не є працівником позивача. При цьому, Державне підприємство «Підприємство Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області № 133» є невід'ємною частиною Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133), для установи та підприємства затверджений один штатний розпис. Всі матеріальні цінності, які отримав механік гаражу, були направлені на забезпечення діяльності як підприємства, так і установи.

Факт безпідставного списання пального не мав місця, оскільки приватні автомобілі працівників використовувалися для проведення оперативно-розшукової роботи.

Враховуючи наведене, п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 обов'язкових вимог та лист про ініціювання цивільного позову суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Відповідач - головний державний фінансовий інспектор Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Савченко Я.В., в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначила наступне.

Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області було проведено ревізію Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133), за результатами якої встановлено низку порушень.

Позивачем протиправно утримувались працівники, посади яких не передбачені штатним розписом установи, з заробітної плати цих осіб сплачувалися суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Зазначене суперечить вимогам чинного законодавства, тому сума завищення асигнувань на оплату праці цим працівникам та суми перерахованих внесків підлягають відшкодуванню.

Ігренському виправному центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) спричинено матеріальну шкоду в розмірі 198 354,90 грн. внаслідок не донарахування заробітної плати засудженим та неперерахування Державним підприємством «Державне дослідно-експерементальне підприємство» коштів у розмірі 50 % від заробітної плати засуджених за час їх роботи на виготовленні брикетів вугільнолігнінових.

Позивачем протиправно здійснені витрати на відшкодування витрат по авансових звітах особі, яка не є штатним працівником установи, а також, безпідставне списання пального на приватні автомобілі працівників, котрі не обліковувались на балансі установи та використовувались для проведення оперативно-розшукової роботи.

Враховуючи зазначене, обов'язкові вимоги відповідають вимогам законодавства. Лист про ініціювання цивільного позову не є обов'язковим для виконання позивачем. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Представник відповідача - Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити, надав пояснення, аналогічні поясненням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Ігренський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) зареєстровано 30.06.2002 р. та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом 08563027 (а.с. 7).

25.06.2012 р. Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) за 2010-2011 р.р., завершений звітний період 2012 р.

За результатами ревізії складено акт № 840-25/31 від 25.06.2012 р.

В ході ревізії встановлено зокрема, наступні порушення, допущені Ігренським виправним центром управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133):

- механіку гаража ОСОБА_6, який згідно запису в трудовій книжці та штатному розпису, є працівником підприємства Ігренського виправного центру № 133, тобто не є працівником Ігренського виправного центру № 133, безпідставно здійснено відшкодування витрат на придбання пального. Внаслідок допущеного порушення установі завдано шкоду на загальну суму 21 137,12 грн. (а.с. 43-44);

- за рахунок коштів спеціального фонду утримувались посади, які не передбачені штатним розписом, а саме: друкарка, водій транспортної дільниці, комірник, ветеринарний фельдшер, начальник виробничої майстерні, виконавець робіт. Зазначене призвело до завищення асигнувань на виплату заробітної плати працівникам у сумі 137 491,77 грн. (а.с. 49-50);

- заниження дебіторської заборгованості по взаєморозрахунках з ДП «ДДЕП» в сумі 48 064,00 грн. (а.с. 57);

- проведення зайвих витрат, внаслідок безпідставного списання пального на легковий автотранспорт, який на балансі ІВЦ № 133 не обліковується, що призвело до покриття за рахунок бюджетних коштів витрат сторонніх фізичних осіб на загальну суму 4 052,40 грн. За відсутності договірних відносин між власником та користувачем автомобіля відсутнє і документальне підтвердження його використання для потреб ІВЦ № 133 (а.с. 65-66);

- недоотримання доходів ІВЦ № 133 внаслідок не донарахування заробітної плати засудженим, які працювали на виготовленні брикетів вугільнолігнінових в ДП «ДДЕП» у сумі 132 236,60 грн. та недоотримання доходів від працевикористання засуджених у сумі 66 118,30 грн. Внаслідок допущеного порушення ІВЦ № 133 завдано матеріальної шкоди у сумі 198 354,90 грн. (а.с. 73-74).

На підставі акта ревізії № 840-25/31 від 25.06.2012 р. Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області винесено вимоги про усунення порушень від 06.07.2012 р. № 840-19/1581 (а.с. 15-18).

В п. 2 вказаних вимог зазначено про необхідність відшкодування в повному обсязі завищення асигнувань на оплату праці працівникам, посади яких не передбачені штатним розписом у сумі 137 491,77 грн. (а.с. 16).

Відповідно до п. 3 вимог установа зобов'язується забезпечити повне усунення порушення, пов'язане з недоотриманням доходів у сумі 198 354,90 грн., внаслідок не донарахування заробітної плати засудженим та неперерахування ДП «Державне дослідно-експерементальне підприємство» коштів у розмірі 50 % від заробітної плати засуджених, за час їх роботи на виготовленні брикетів вугільнолігнінових (а.с. 16).

Згідно п. 4 вимог позивачу необхідно відшкодувати в повному обсязі сплату внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 49 952,20 грн. по незаконно виплачених сумах з оплати праці (а.с. 17).

В п. 5 вимог установу зобов'язано вжити заходи щодо повного відшкодування порушення, пов'язаного з проведенням безпідставних витрат на відшкодування витрат по авансових звітах особі, яка не є штатним працівником установи в сумі 21 137,12 грн. (а.с. 17).

Відповідно до п. 6 вимог установі необхідно відшкодувати безпідставне списання пального у сумі 4 308,40 грн. на приватні автомобілі працівників установи, які використовувались для проведення оперативно-розшукової роботи, які не обліковуються на балансі установи (а.с. 17).

В п. 7 вимог установу зобов'язано поновити в бухгалтерському обліку дебіторську заборгованість з оплати праці за використання робочої сили із числа засуджених при виконанні робіт по виготовленню брикетів паливних вугільнолігнінових у сумі 48 064,00 грн. (а.с. 17).

Відповідно до наказів Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) установою протягом перевіряємого періоду утримувались посади, які не передбачені штатним розписом, затвердженим наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19.03.2010 р. № 91 а саме: друкарка, водій транспортної дільниці, комірник, ветеренарний фельдшер, начальник виробничої майстерні, виконавець робіт (а.с. 164, 165-171, 191-206).

Згідно пп. 4.3. п. 4 наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 08.09.2004 р. № 173 дозволяється, з урахуванням місцевих умов, характеру виробничо-господарської діяльності та оперативно-службової діяльності: вводити непередбачені типовими штатами окремі посади спеціалістів.

Відповідно до п. 3.5. зазначеного наказу штатні розписи вільнонайманих робітників, які утримуються за рахунок коштів від виробничої діяльності, затверджуються начальником установи за погодженням з начальником управління (відділу) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній республіці Крим, області, місті Києві та Київській області і на початку кожного року подаються до Департаменту (а.с. 20).

Відповідно до наказу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області від 20.04.2005 р. № 93 затверджено штати вільнонайманих працівників, що утримуються за рахунок виробничої діяльності, в яких зазначені: друкарка, водій, комірник, ветеренарний фельдшер, виконавець робіт (а.с. 19).

Відповідно до довідки зустрічної звірки в Державному підприємстві «Державне дослідно-експерементальне підприємство», з питання документального підтвердження стану взаєморозрахунків за надані послуги та виконані роботи з Ігренським виправним центром управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) за 2010-2011 р.р., завершений звітний період 2012 р. від 31.05.2012 р. № 840-44/134 дебіторська та кредиторська заборгованість по договору від 04.06.2010 р. № 1 відсутня (а.с. 116-123).

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29.10.2012 р. встановлені наступні обставини.

01.04.2011 р. Ігренським виправним центром управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) (Виконавець) та Державним підприємством «Державне дослідно-експерементальне підприємство» (Замовник) укладено договір № 2 про надання робочої сили.

Відповідно до умов вказаного договору Виконавець надає Замовнику у розпорядження засуджених, які відбувають покарання, для виконання робіт по виготовленню брикетів паливних вугільно-лігнінових.

Згідно п.п. 4.1. договору № 2 від 01.04.2011 р. «Замовник» гарантує заробіток не нижче розміру мінімальної заробітної плати в Україні, згідно ЗУ «Про оплату праці», за повний відпрацьований місяць при 40-годинному робочому тижні.

Укладенню договору передувало укладення між установами договору № 1 про виготовлення продукції з давальної сировини від 04.06.2010 р., відповідно до умов якого згідно планової калькуляції собівартості одиниці продукції 1(тони) на 2010 р., заробітна плата основних робітників складає 20 грн., нарахування на заробітну плату - 10 грн.

Крім того, в.о. директора ДП «ДДЕП» ОСОБА_7 в період часу з 04.01.2011 р. по 30.04.2011 р., неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки, з причин недбалого ставлення до них, діючи всупереч п.п. 4.1. договору № 2 про надання робочої сили про оплату праці засуджених в розмірі не нижче рівня мінімальної заробітної плати прийняв рішення про проведення платежів на адресу ІВЦ № 133 за використання праці засуджених відповідно до умов договору № 1 від 04.06.2010 р., про що дав відповідну вказівку головному бухгалтеру ОСОБА_8 Дані дії ОСОБА_7 потягнули за собою зменшення платежів на адресу ІВЦ № 133 за використання праці засуджених згідно договору № 2 за січень-квітень 2011 р.

Аналогічне порушення, допущене даною посадовою особою, призвело до зменшення платежів на адресу ІВЦ № 133 за травень-жовтень 2011 р.

Складання свідомо неправдивого офіційного документа - Додаткової угоди № 2 до Договору № 2 про надання робочої сили від 04.01.2011 р. та внесення до нього свідомо неправдивих відомостей відносно дати її укладення, а саме, 21.07.2011 р., дозволило в.о. директора ДП «ДДЕП» ОСОБА_7 формально виконати умови договору в частині оплати праці засуджених та на підставі даного документа зменшити платежі ДП «ДДЕП» на адресу ІВЦ № 133 за використання праці засуджених, що в свою чергу потягнуло за собою нарахування заробітної плати засудженим ІВЦ № 133, працюючим на дільниці по виготовленню брикетів вугільно-лігнінових, в розмірі, заниженому на загальну суму 132 236,60 грн.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7, зокрема, відшкодував шкоду.

Відповідно до відмітки на постанові, постанова набрала законної сили (а.с. 184-186).

Відповідно до реєстрів за 2010-2011 р.р. по авансовим звітам на придбання бензину механіком гаража ОСОБА_9 та прийому-здачі даного бензину на склад Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) придбаний зазначеною особою бензин обліковувався на складі установи (а.с. 212-215).

Наказом Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) від 18.07.2011 р. № 245 «Про закріплення автомобіля» за установою закріплено автомобіль Хундай Дуксон державний НОМЕР_1 об'ємом двигуна 2 літри для використання в службових цілях (а.с. 207).

Відповідно до договору позички автомобіля від 01.01.2010 р. установі у користування переданий автомобіль ДЕО Ланос, державний номер НОМЕР_2.

Згідно п. 1.3. зазначеного договору, автомобіль буде використовуватись у службових цілях установи (а.с. 211).

Згідно п. 15 наказу Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) від 19.02.2010 р. № 97 «Про закріплення службового автотранспорту та місць його паркування» автомобіль ДЕО Ланос, державний номер НОМЕР_2 вважається черговим автомобілем для здійснення оперативно-розшукової діяльності та виконання термінових справ (а.с. 208-210).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» № 2939-ХІІ від 26.03.1993 р. головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування державною контроль-ревізійною службою, затвердженого Постановою КМУ № 550 від 20.04.2006 р. якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган служби з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Згідно до ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особам суб'єктів, що ревізуються чи перевіряються.

Відповідно до ст. 94 Кодексу законів України про працю заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно до ст. 95 Кодексу законів про працю України мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України «Про оплату праці» N 108/95-ВР від 24.03.1995 р. розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України з урахуванням пропозицій, вироблених шляхом переговорів, представників професійних спілок, роботодавців, які об'єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, та переглядається залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зміни розміру мінімальної заробітної плати іншими законами України та нормативно-правовими актами є чинними виключно після внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що Ігренським виправним центром управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) протягом перевіряємого періоду утримувались посади, які не передбачені штатним розписом, затвердженим наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 19.03.2010 р. № 91, а саме: друкарка, водій транспортної дільниці, комірник, ветеринарний фельдшер, начальник виробничої майстерні, виконавець робіт. Зазначені посади утримувались установою за рахунок позабюджетних коштів на підставі наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 08.09.2004 р. № 173 та наказу управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області від 20.04.2005 р. № 93. Відповідачем не доведено, що на момент виникнення правовідносин вказані накази були не чинними. Враховуючи наведене, відповідачем не обґрунтовано наявність порушення, зазначеного в п. 2 обов'язкових вимог. Порушення, зазначене в п. 4 вимог щодо відшкодування сум внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по незаконно виплачених сумах заробітної плати, є похідним від порушення, зазначеного в п. 2 вимог. Таким чином, п.п. 2, 4 обов'язкових вимог не відповідають вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд погоджується з доводами відповідача та представника відповідача стосовно наявності порушення, встановленого п. 3 вимог, а саме, недоотримання доходів установою в розмірі 198 354,90 грн., з яких 132 236,60 грн. - не донарахування заробітної плати засудженим, які працювали на виготовленні брикетів вугільнолігнінових в ДП «ДДЕП» протягом січня-жовтня 2011 р., та 66 118,30 грн. - недоотримання доходів від працевикористання засуджених. Факт нарахування заробітної плати засудженим ІВЦ № 133, працюючим на дільниці по виготовленню брикетів вугільно-лігнінових, в розмірі, заниженому на загальну суму 132 236,60 грн., встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили, необхідність перерахування установі 50 % від заробітної плати засуджених передбачена нормами чинного законодавства. В акті перевірки, п. 3 обов'язкових вимог, запереченнях на адміністративний позов та поясненнях відповідача та представника відповідача, наданих у судовому засіданні, не міститься посилань на постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 29.10.2012 р. Таким чином, зазначене рішення суду не враховано відповідачем при винесенні оскаржуваного пункту вимог. Вказаною постановою суду, крім факту порушення, встановлено винну особу та зазначено про відшкодування цією особою спричиненої шкоди. Проте, п. 3 обов'язкових вимог винесений без урахування розміру відшкодованої винною особою шкоди, тому зазначена в вимогах сума недоотриманих установою доходів 198 354,90 грн. є необґрунтованою. До відшкодування належить сума не донарахованої заробітної плати засудженим та недоотриманих доходів від працевикористання засуджених, розрахована з урахування відшкодованої винною особою шкоди. Порушення, зазначене в п. 7 вимог, є похідним від порушення, вказаного в п. 3. Враховуючи зазначене, п.п. 3, 7 обов'язкових вимог суперечать вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесені відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Доводи відповідача та представника відповідача стосовно безпідставного відшкодування витрат по авансових звітах особі, яка не є штатним працівником установи в розмірі 21 137,12 грн. не беруться судом до уваги, оскільки придбаний зазначеною особою бензин на суму 21 137,12 грн. був оприбуткований позивачем та використовувався для потреб установи. Таким чином, Ігренському виправному центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) не було спричинено шкоди на зазначену суму. Враховуючи наведене, п. 5 обов'язкових вимог суперечить вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до акту ревізії позивачем здійснено безпідставне списання пального на легковий автотранспорт, який на балансі установи не обліковується, за відсутності договірних відносин між власником та користувачем автомобіля відсутнє і документальне підтвердження його використання для потреб ІВЦ № 133.

Згідно п. 6 обов'язкових вимог установі належить відшкодувати витрати на списання пального на приватні автомобілі працівників установи, які використовувались для проведення оперативно-розшукової роботи. Таким чином, в самих обов'язкових вимогах встановлений факт використання автомобілів для потреб установи. Представниками позивача в судовому засіданні надані накази про закріплення автомобілів за установою та про використання закріплених автомобілів в службових цілях. В зв'язку з використанням легкових автомобілів для потреб Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133), сума в розмірі 4 308,40 грн. не підлягає відшкодуванню позивачем. Таким чином, п. 6 обов'язкових вимог суперечить вимогам п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Що стосується позовної вимоги Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) про визнання незаконним листа про ініціювання цивільного позову № 840-19/1584 від 06.07.2012 р., то зазначена вимога є неналежним способом захисту порушеного права, оскільки положення листа носять рекомендаційний характер, а обов'язковими для виконання є положення обов'язкових вимог, котрі також були оскаржені позивачем.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) підлягають задоволенню частково.

Позивна вимога про визнання незаконними п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 обов'язкових вимог № 840-19/1581 від 06.07.2012 р., складених на підставі акта № 840-25/30 від 25.06.2012 р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позовна вимога про визнання незаконним листа про ініціювання цивільного позову № 840-19/1584 від 06.07.2012 р. задоволенню не підлягає.

29.10.2012 р. ухвалою суду відстрочено Ігренському виправному центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) сплату судового збору за даним позовом до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено.

Враховуючи викладене, судові витрати в розмірі 16,90 грн. підлягають стягненню з Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) до Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, головного державного фінансового інспектора Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області Савченко Я.В. про визнання незаконним ініціювання цивільного позову, скасування вимог - задовольнити частково.

Визнати незаконними п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 обов'язкових вимог № 840-19/1581 від 06.07.2012 р., складені на підставі акта № 840-25/30 від 25.06.2012 р.

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати в розмірі 16,90 грн. стягнути з Ігренського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№ 133) до Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 13.02.2013 р.

Суддя О.С. Рябчук