Ухвала суду № 29649951, 29.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2013 р. справа № 2а-0470/7856/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Кязимовій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонстрой 25» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/7856/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонстрой 25» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіонстрой 25» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 30.11.2010 року по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Планета послуг», за результатами якої складений Акт № 155/233/37179916 від 10.05.2011 року; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у викладенні в Акті перевірки протиправних висновків про ознаки нікчемності правочинів, вчинених ТОВ «Регіонстрой 25» з контрагентами за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р. В обґрунтування позову зазначено про те, що висновки податкового органу щодо нікчемності угод, укладених позивачем із контрагентами, не відповідають дійсності, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм Цивільного кодексу України. Крім того, Акт складений за результатами перевірки, яка проведена з порушенням Податкового кодексу України, без наявності законних підстав, без направлення на перевірку, без будь-якого письмового повідомлення про перевірку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено з огляду на наявність доказів належного повідомлення позивача про проведення перевірки, а також наявністю повноважень податкового органу викладати в Акті перевірки висновки про виявлені порушення, і такі висновки самі по собі не породжують будь-яких обов'язків у платника податків та не порушують права останнього.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку щодо належного повідомлення ТОВ «Регіонстрой 25» про перевірку, оскільки докази отримання наказу та повідомлення про дату початку перевірки суду не надані. Первинні документи на підтвердження реальності укладених господарських операцій позивач не мав можливості надати у зв'язку з їх викраденням, тому висновки щодо порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства не можуть вважатись обґрунтованими. Акт перевірки з висновками щодо нікчемності угод матимуть для позивача негативні наслідки, оскільки матеріали перевірки передаються правоохоронним органам для переслідування посадових осіб позивача у кримінально-процесуальному порядку.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу від відповідача не надходило.

У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення представнику апелянта Новіковій Н.В. та відповідачу - 18.10.2012, не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не направив.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, 06 травня 2011 року Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонстрой 25» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 р. по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Планета послуг», за наслідками якої 10 травня 2011 року складений Акт № 155/233/37179916 ( а.с.12-31).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із правомірності дій відповідача щодо проведення перевірки, а також відсутністю порушень прав позивача у зв'язку із складанням Акту перевірки.

Колегія суддів погоджується з цими висновками та зазначає, що частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, вважаючи, що діями податкового органу при проведенні перевірки та складанні Акту перевірки порушені його права, як платника податків. Однією з підстав визнання дій протиправними, на думку позивача, є проведення перевірки без повідомлення позивача, без вивчення первинних бухгалтерських документів, у зв'язку з чим висновки, що викладені в Акті перевірки не можна вважати належними доказами наявності порушень.

Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений Податковим кодексом України, а саме: правом платника податків після закінчення перевірки та до прийняття податкового повідомлення-рішення надати контролюючому органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки. Такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення ( п. 44.6 Податкового кодексу України та п. 8 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772); правом платника податків на надання заперечень на акт перевірки у випадку незгоди з висновками, що в ньому викладені (п. 86.7 Податкового кодексу України); правом платника податків бути присутнім під час розгляду його заперечень на акт перевірки; правом платника податків оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку податкове повідомлення-рішення.

Акт перевірки за своєю правовою природою є лише носієм доказової інформації, а не рішенням контролюючого органу, яке на відміну від Акту є обов'язковим для виконання. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації. Відповідність висновків, викладених в Акті перевірки, фактичним обставинам, здійснюється судом при перевірці правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Акт, як один із видів доказів, досліджується судом та оцінюється, у тому числі, на відповідність вимогам, визначеним статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів апелянта про неповідомлення про проведення перевірки, судом встановлено, що письмове повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки від 13.04.11 (а.с.92) та повідомлення про вручення до нього (оборот а.с.92) разом із копією наказу був направлений на адресу: м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 66, яка і є податковою адресою позивача. Ця адреса зазначена і в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, що підтверджується Довідкою АА №446232 (а.с.48). Враховуючи, що, як встановлено в ході розгляду справи, зміни податкової адреси позивача протягом спірного періоду не відбувалось, та з огляди на наведені припис ст.42 Податкового кодексу України, копія наказу на перевірку від 13.04.11 та повідомлення про її проведення вважаються такими, що належним чином вручені позивачу.

Апелянт також стверджує про порушення його прав у зв'язку із наявністю Акту перевірки, який може бути переданий до компетентних органів для вирішення питання щодо кримінального переслідування. Проте, колегія суддів вважає, що у такому випадку захист порушених прав осіб у зв'язку із такими обставинами відбувається в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом. В будь-якому судовому процесі Акт перевірки розглядатиметься як доказ, який досліджується судом на предмет належності та допустимості.

Колегія суддів вважає, що наявність Акту перевірки не порушує права позивача, як платника податку, а можливий його вплив на подальші відносини з контрагентами ґрунтується на припущеннях позивача, не підтверджений належними та допустимими доказами. Звернення платника податків до суду з такою позовною вимогою до прийняття податкового повідомлення-рішення є передчасним, а відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіонстрой 25» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/7856/12- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна