Постанова № 29649944, 09.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2012 р.

справа № 2а-0470/16464/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Сколишеві О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/16464/11 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФРУКТ»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання дій неправомірними, незаконними висновків акту перевірки, зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОФРУКТ» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо проведення перевірки 15.07.2011 року без витребування відповідної документації, в результаті яких було складено акт № 2851/23-3/35044104 від 15.07.2011 року; визнати незаконними висновки акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питання правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року в частині визнання правочинів по взаємовідносинам ТОВ «ЕКОФРУКТ»з контрагентами за лютий 2011 року нікчемними; зобов’язати Лівобережну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Дніпропетровська використовувати у своїй діяльності показники податкового обліку ТОВ «ЕКОФРУКТ»станом до коригування вказаним актом перевірки. В обґрунтування позову зазначено про те, що відповідачем було проведено документальну перевірку ТОВ «ЕКОФРУКТ»з питання правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року, в ході якої встановлені порушення ч. 1 ст. 203, ст..ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині укладення угод, які не спрямовані на настання реальних наслідків. Вказані в акті перевірки висновки щодо нікчемності договорів, укладених з контрагентами у лютому 2011 року, позивач вважає необґрунтованими та безпідставними. Також, на думку позивача, перевірка проведена з недотриманням приписів Податкового кодексу України, оскільки перед її початком не витренувались документи на підтвердження здійснення господарських операцій.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Суд визнав незаконними висновки акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФРУКТ» з питання правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року в частині визнання правочинів по взаємовідносинам позивача з контрагентами за лютий 2011 року нікчемними. У задоволенні решти позову - відмовив.

Не погодившись із рішенням суду, Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт зазначає, що судом під час розгляду справи залишені без уваги доводи відповідача щодо правовірності висновків, викладених в акті перевірки щодо нікчемності угод, виконання яких не підтверджено документально через відсутність актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, тощо. Відсутність також у підприємства і необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, взагалі унеможливлює виконання укладених угод. Неповне з’ясування обставин по справі призвело помилкового вирішення частини позову.

У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення апелянту - 02.07.2012 року та ТОВ «ЕКОФРУКТ»–23.07.2012 року, не прибули, про причини неприбуття не повідомили.

Позивач письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не направив.

Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред’явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська на підставі наказу № 899 від 06.07.2011 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЕКОФРУКТ» з питання правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року, за наслідками якої 15.07.2011 року складений акт № 2851/23-3/35044104 ( а.с. 12-31). Перевіркою встановлено відсутність об’єктів, які підпадають під визначення ст. 185- ст. 203 розділу 5 Податкового кодексу України, порушення ТОВ «ЕКОФРУКТ»ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ЕКОФРУКТ»у лютому 2011 року з контрагентами ( розділ 4 акту).

Приймаючи рішення про визнання незаконними вказаних висновків в акті перевірки, суд першої інстанції вважав, що такі дії податкового органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками та зазначає, що частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, вважаючи, що діями податкового органу при проведенні перевірки та складанні Акту перевірки порушені його права, як платника податків. Однією з підстав визнання дій протиправними, на думку позивача, є проведення перевірки без повідомлення позивача, без вивчення первинних бухгалтерських документів, у зв’язку з чим висновки, що викладені в Акті перевірки не можна вважати належними доказами наявності порушень.

Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений Податковим кодексом України, а саме: правом платника податків після закінчення перевірки та до прийняття податкового повідомлення-рішення надати контролюючому органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки. Такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення ( п. 44.6 Податкового кодексу України та п. 8 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772); правом платника податків на надання заперечень на акт перевірки у випадку незгоди з висновками, що в ньому викладені (п. 86.7 Податкового кодексу України); правом платника податків бути присутнім під час розгляду його заперечень на акт перевірки; правом платника податків оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення на підставі Акту перевірки відповідачем не прийнято, однак позивач не скористався правом надати до податкового органу первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій, які мають в обов’язковому порядку бути враховані контролюючим органом, заперечень на Акт перевірки також не подав, однак оскаржив його висновки у судовому порядку, вважаючи, що суд при розгляді справи здійснить перевірку правильності цих висновків.

Акт перевірки за своєю правовою природою є лише носієм доказової інформації, а не рішенням контролюючого органу, яке на відміну від Акту є обов’язковим для виконання. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації. Відповідність висновків, викладених в Акті перевірки, фактичним обставинам, здійснюється судом при перевірці правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Акт, як один із видів доказів, досліджується судом та оцінюється, у тому числі, на відповідність вимогам, визначеним статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів вважає, що наявність Акту перевірки не порушує права позивача, як платника податку, а можливий його вплив на подальші відносини з контрагентами ґрунтується на припущеннях позивача, не підтверджений належними та допустимими доказами. Звернення платника податків до суду з такою позовною вимогою до прийняття податкового повідомлення-рішення є передчасним, а відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови про часткове задоволення адміністративного позову невірно застосовані приписи норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, оскаржена постанова підлягає скасуванню; у задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено за наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська –задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/16464/11 –скасувати в частині задоволення адміністративного позову про визнання незаконними висновків акту перевірки.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОФРУКТ»до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання незаконними висновки акту № 2851/23-3/35044104 від 15.07.2011 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питання правильності формування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2011 року в частині визнання правочинів по взаємовідносинам ТОВ «ЕКОФРУКТ»з контрагентами за лютий 2011 року нікчемними –відмовити.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/16464/11 –залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Т.І. Ясенова