Ухвала суду № 2964940, 22.05.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

Статья I.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючогосудді Бутенка В.І.,

суддів : Мироненка О.В.,

Панченка О.І.,

Сороки М.О.,

Штульмана І.В.,

при секретарі Єрку С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генекс» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання права не сплачувати податок на додану вартість при імпорті газу та визнання недійсним рішення № 0003931570/18778 від 22.06.2004 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Генекс» звернулось до господарського суду Запорізької області із вказаним позовом, в якому просило:

- визнати право ТОВ «Генекс» на імпорт природного газу без справляння податку на додану вартість станом на 04.07.2001 року згідно двосторонньої Угоди «Про вільну торгівлю» між Росією і Україною від 24.06.1993 року (далі - Угода 1993) в редакції станом на 04.07.2001 року;

- визнати недійсним нормативно-правовий акт, а саме: рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0003931570/18778 від 22.06.2004 року на суму 173903,00 грн.;

- визнати Закон України №1125 від 06.10.1999 року (Про ратифікацію Угоди «Про створення зони вільної торгівлі» від 15.04.1994 року, (далі Угода 1994) таким, що не відповідає вимогам правового акту вищої юридичної сили, а саме ч.1 та ч.2 ст.9 Конституції та п.9 і п.8 Закону 3767 і, зокрема, станом на 04.07.2001 року, тобто таким що винесений з порушенням конституційних вимог та п.9 і п.8 Закону 3767 і не підлягає застосуванню до ТОВ «Генекс» згідно ч.2 ст.8 Конституції, а отже, як наслідок, згоду на обовязковість Угоди 1994 такою, що не відповідає вимогам ст.46 Віденської Конвенції 1969, ст. 103 Статуту ООН;

- визнати право ТОВ «Генекс» на незастосування до нього нормативних актів і положень, які суперечать і порушують Конвенцію 1950 року, в т.ч. п.18, 19 Постанови КМУ 1104, положення про тимчасове застосування Угоди 1994, яке міститься в п.1. ст.23 Угоди 1994, Закон 1125 (разом з цим і згоду на обовязковість Угоди 1994, яка надана Законом 1125), реалізації абз.1, 2 п.11.5. ст.11 Закону 168/97 станом на 04.07.2001 року, 01.09.2001 року та спонукати ДПІ до виконання гарантій і зобовязань згідно норм Конвенції 1950.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23 лютого 2006 року ТОВ «Генекс» у прийнятті уточнених позовних вимог відмовлено.

Постановою господарського суду Запорізької області від 23 лютого 2006 року, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 06 червня 2006 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Генекс», посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов товариства задовольнити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У запереченнях на касаційну скаргу ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя посилається на необґрунтованість викладених в скарзі доводів і просить відмовити в її задоволенні.

Відмовляючи ТОВ «Генекс» у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що ці вимоги не ґрунтуються на законі і є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку ТОВ "Генекс" наданої уточненої податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2001 року, про що складено акт перевірки № 373/15-1/30086511 від 22.06.2004 року.

Прийнятим на підставі акту перевірки податковим повідомленням-рішенням № 0003931570/18778 від 22.06.2004 року виявлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3478063 грн., у звязку з чим на підставі пп. 17.1.4 п. 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за № 2181-III до ТОВ «Генекс» застосовано штрафні санкції в сумі 173903 грн.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

· на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

· з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

· обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

· безсторонньо (неупереджено);

· добросовісно;

· розсудливо;

· з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

· пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

· з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

· своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини у адміністративній справі, суди обґрунтовано визначили, що повідомлення-рішення № 0003931570/18778 від 22.06.2004 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, як видно з матеріалів справи, при імпортуванні природного газу з Росії ТОВ "Генекс" оформило простий податковий вексель № 693135373233 від 04.07.2001 року на сплату податку на додану вартість в сумі 3478062 грн. зі строком оплати - 28.09.2001 року. Цей вексель зареєстровано Державною податковою інспекцією 13.07.2001 року під № 16768/10 та він перебуває на контролі до погашення. В декларації по податку на додану вартість за липень 2001 року позивач відобразив вказаний вексель в рядках 6 та 19.1. по строку погашення 28.09.2001 року. При цьому, рядок 19.1 є коригуванням платежів з урахуванням положень про вексельну форму оплати податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, а вказані у ньому суми із знаком "мінус" повинні бути враховані при визначенні сум податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету чи відшкодуванню. У рядку 21 підприємство відобразило загальну суму 3695343 грн., в тому числі суму векселя, а також визначило у рядку 25 напрямок відшкодування - залишок суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню і після погашення податкових зобов'язань платника протягом трьох наступних звітних періодів із заліком 100% зарахування в рахунок платежів з податку на додану вартість (рядок 25.1.1).

Тому, за наслідками липня 2001 року та після погашення податкових зобов'язань за червень 2001 року ТОВ "Генекс" мало право на відшкодування протягом трьох наступних податкових періодів шляхом погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 367953 грн.

Між тим, 02.09.2002 року ТОВ "Генекс" подало до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя уточнену декларацію за липень 2001 року, в яку самостійно внесло додатковий рядок до другого розділу декларації "Податковий кредит - рядок 12.5 із вказівкою: "Розрахунки векселем з бюджетом згідно Женевської конвенції 1930 року "(Вказаний факт встановлено рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 1/4/1090 від 20.12.2002 року між тими ж сторонами).

Крім того, судами правильно взято до уваги обставини, встановлені іншими судовими рішеннями в аналогічних господарській справах, що набрали законної сили та не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням господарського суду Запорізької області від 01.07.2004 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.12.2004 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2005 року, у справі № 1/8/1186-5/84 за позовом ТОВ "Генекс" до ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень встановлено наступне.

Природний газ закуповувався у нерезидента - фірми " Itera " - юридичної особи за законодавством США, а отже вказаний товар в силу п.9 Правил визначення країни походження товару не може бути визначений таким, країною походження якого є Російська федерація. Також в рішенні підтверджена правомірність висновку ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про заниження ТОВ "Генекс" ПДВ в вересні 2001 року на суму 3478063грн.

Тобто, суди попередніх інстанційпри розгляді даної справи дійшли правильного висновку, що імпортований товариством природний газ має неросійське походження.

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори України" укладені і належним чином ратифіковані міжнародні договори України становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

У відповідності до Закону України "Про дію міжнародних договорів на території України" від 10 грудня 1991 року укладені і належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Як визначено пунктом 11.4 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість",зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватись лише внесенням змін до цього Закону. Податок на додану вартість є внутрішнім податком і не може регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України до набрання чинності цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Генекс» надана уточнена декларація за формою, яка не передбачена наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 з наступними змінами-та доповненнями (пункт 12.5 відсутній). В той же час право на збільшення податкового кредиту надається лише погашені податкові векселі, які відображаються в рядку 12.2 2 розділу "2. Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 4.4.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон № 2181-IIIвід 21.12.2000 року) передбачено, що форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним податковим органом, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним податковим органом, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.

В силу п. 4.1.2 ст. 4 Закону № 2181 -III від 21.12.2000 року податковий орган хоча і зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у них показників, проте він не позбавлений права на підставі документальної перевірки не погодитися із зазначеними у будь-якій декларації, в тому числі і уточненій, показниками і відповідно до п. 4.2.2 ст. 4 Закону № 2181 -III від 21.12.2000 року самостійно визначити суму податкового зобов'язання, що і було зроблено Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя в акті перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Генекс" № 63-26-02 від 30.10.2002 року.

Норми Закону України "Про податок на додану вартість" (зокрема п. 11.5) та постанови Кабінету Міністрів України № 1104 не містять жодних посилань на Женевську конвенцію 1930 року в частині визначення порядку обігу та погашення податкових векселів, а визначають спеціальний порядок її обігу та погашення, про що вказано вище. Таким чином, в цій частині встановлена Державною податковою адміністрацією України форма податковоїдекларації з податку на додану вартість у повній мірі відповідає вимогам вказаних нормативних актів.

Обґрунтованими є також висновки судів щодо неправомірності посилань позивача на норми Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні векселі та прості векселі, оскільки вона не є законом України з податку на додану вартість та не визначає порядок його нарахування та сплати.Женевська конвенція 1930 рокузастосовується до податкових векселів лише в тій частині, наскільки вона відповідає природі простого векселю, але з обмеженнями, встановленими Законом України "Про податок на додану вартість" та постановою Кабінету Міністрів України № 1104.

Слід також зазначити, що на виконання Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації Про вільну торгівлю Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 13 від 05.01.1998 року, згідно з якою Державна митна служба мала забезпечити митне оформлення нафти сирої (код УКТЗЕД 2709 00), газового конденсату природного (код УКТЗЕД 2709 00 10 00) та газу природного в газоподібному стані (код УКТЗЕД2711 21 00 00), а також неопромінених паливних елементів, (твелів) (код УКТЗЕД 8401 30 00 00), стрижнів з вигоряючими поглиначами, поглинаючих стрижнів систему правління та захисту (код УКТЗЕД 8401 40 90 00) походженням з митної території Російської Федерації, призначених для митної території України у разі їх ввезення на цю територію без справляння з 1 липня 2001 р. податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, природний газ імпортувався ТОВ"Генекс" на підставі контракту купівлі-продажу №03-208/01 від 18.04.2001 року, за умовами якого Продавець Itera International Energy L.L.C. (юридична особа за законодавством США) продало природний газ Товариству з обмеженою відповідальністю "Генекс" (Покупець).

З огляду на наведене вбачається, що газ, який було імпортовано Товариством з обмеженою відповідальністю "Генекс" у липні 2001 року, є таким, що походить не з митної території Російської Федерації; а отже, на нього не поширюються правила, передбачені Угодою між Російською Федерацією та Україною від 24.06.1993 р. "Про вільну торгівлю".

Таким чином, повідомлення-рішення № 0003931570/18778 від 22.06.2004 рокуДержавної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відповідає нормам передбачених Конституцією та законами України.

За таких обставин, судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими ухвалені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують, а тому підстав для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.

За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Генекс» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 23 лютого 2006 року, постанову господарського суду Запорізької області від 23 лютого 2006 рокута ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06 червня 2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

С у д д і :