Постанова № 29648981, 28.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2013 р. Справа № 5017/1904/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Першиков Є.В.,

судді: Данилова Т.Б., Яценко О.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного підприємства "Донецька залізниця" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012р. у справі господарського суду№5017/1904/2012 Одеської області за позовомдержавного підприємства "Донецька залізниця" додержавного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" третя особадержавне підпримство "Одеська залізниця" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи - стягнення 59 290,00грн. Дьомін В.М. дов. № в.о. Н-01/155 від 24.01.2013 Семака В.Ю. дов. № 05-18/130 від 03.12.2012 Красовська Ю.Г. дов. № 05-18/142 від 26.12.2012 не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У червні 2012 року державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про стягнення з відповідача на користь позивача 59 290,00грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу в залізничній накладній №40671075.

Позовні вимоги були вмотивовані залізничною накладною №40671075, комерційним актом №БН689753/62 від 16.12.11р. станції Авдіївка Донецької залізниці, яким підтверджено неправильне зазначення маси вантажу, та ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.07.12р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача державне підприємство "Одеська залізниця".

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.11.12р. (суддя Смелянець Г.Є.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.12р. (судді Журавльов О.О., Михайлов М.В., Ярош А.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено, виходячи з того, що зважування вагонів здійснювалось вантажовідправником за участю представника державного підприємства "Одеська залізниця", яким підписано акт №20761 (ОТВЕС), в якому зазначено масу вантажу, що відповідає масі вантажу, зазначеній відправником у накладній, а також з того, що участь представника залізниці у зважуванні вагонів та підписання ним акту (ОТВЕС) передбачена умовами Єдиного технологічного процесу роботи вантажовідправника та залізниці (надалі - ЄТП), а відтак факт невірного зазначення відповідачем в залізничній накладній маси вантажу є недоведеним, а підстави для застосування до нього відповідальності, передбаченої ст. 122 Статуту залізниць України відсутні.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення і постанову по справі та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст.32-34, 36, 43 ГПК України, ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх судових інстанцій та вбачається з матеріалів справи, державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" зі станції відправлення Берегова за залізничною накладною №40671075 на адресу одержувача - публічного акціонерного товариства "Авдієвський коксохімічний завод" у вагонах: №63660468 вагою нетто - 69 450кг, тара - 23 700кг; №61766317, вагою нетто - 70 050кг, тара - 23 000кг; №63475602, вагою нетто - 69 400кг, тара - 23 500кг; №60605359, вагою нетто - 69 650кг, тара - 24 000кг на станцію призначення Авдіївка відправив вантаж - вугілля кам'яне, імпорт (високо-летуче коксоване вугілля Carter Roag).

Із відміток у залізничній накладній №40671075 вбачається, що навантаження вагону здійснювалось засобами вантажовідправника (відповідача) навалом із зазначенням у залізничній накладній маси нетто у вагоні №63475602 - 69 400кг та у вагоні №60605359 - 69 650кг, вага визначена вантажовідправником на електронних вагах.

Попередні судові інстанції встановили, що у відомості по зважуванню №20761 (ОТВЕС) зазначено, що маса вантажу у вагоні №63475602 становила брутто 92 900кг., нетто - 69 400кг., тара 23 500кг., а у вагоні №60605359 становила брутто - 93 650кг., нетто - 69 650кг., тара - 24 000кг. Вказана відомість підписана см. начальника скл., зважувальщиком та прийомоздавачем державного підприємства "Одеська залізниця".

Відповідно до ст.37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажів визначається відправником. Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити у накладній.

Правильність внесених до накладної №40671075 відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника, як того вимагає п.2.3. Правил оформлення перевізних документів.

Відповідно до вимог п.12 Правил видачі вантажів, при наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг на вимогу одержувача залізниця може перевірити масу вантажів, що перевозяться навалом і насипом та прибули без ознак утрати.

Господарські суди встановили, що після прибуття вантажу на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці, вантажоодержувач подав заявку на контрольне переваження вантажу у вагонах №63475602 та №60605359, які прибули по відправці №40671075.

На виконання вказаної заявки було здійснено контрольне переваження вищезазначених вагонів та виявлено різницю у вазі проти накладної №40671075 в сторону зменшення на 5 050кг, а саме: у вагоні №63475602 - маса вантажу нетто становила 66 850кг; у вагоні №6060535 - маса вантажу нетто становила 67 150кг, тобто на 2 550кг та на 2 500кг менше маси, вказаної у залізничній накладній, відповідно. За результатами контрольного переваження станцією складено комерційний акт №БН689753/62 від 16.12.11р., яким зафіксовано, що вантаж прибув у справних вагонах, люки та двері зачинені, теча вантажу відсутня, поверхня вантажу нерівномірна, ущільнена, нижче рівня бортів на 15-20см, захисне маркування не порушене.

У зв'язку з такими обставинами, на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України відповідачу був нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно із ст.122 Статуту залізниць України. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Комерційний акт №БН689753/62 від 16.12.11р., який засвідчив невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній, в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визнаний судами попередніх інстанцій лише як один із доказів, які господарський суд оцінює в сукупності з усіма іншими доказами зі справи.

За вимогами ч.5 ст.307 Господарського кодексу України, які узгоджуються з вимогами ст.ст.909, 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Згідно із ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними в накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст.122 Статуту залізниць України, зокрема, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. А згідно зі ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, в силу вимог ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави зробити висновок, що підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним у накладній відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, а штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно з п.3.5 ЄТП зважування вагонів і дозування вантажів Порт виконує на своїх вагах, локомотивом порту або залізниці, за участю представників залізниці, експедитора, незалежних експертних організацій.

З урахуванням викладеного, касаційна інстанція погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, що позивачем не доведений факт неправильного зазначення відправником у накладній маси вантажу, оскільки наявні у справі докази свідчать, що зважування вагонів за накладною №40671075 здійснювалось вантажовідправником спільно з представником державного підприємства "Одеська залізниця", яким підписано відомість по зважуванню №20761 (ОТВЕС) із зазначенням у ній маси вантажу нетто у вагоні №63475602 - 69 400кг, та у вагоні №60605359 - 69 650 кг, що відповідає масі нетто вантажу, зазначеній відправником у залізничній накладній.

При цьому участь представника залізниці у зважуванні вагонів та підписання ним відомостей по зважуванню (ОТВЕС) передбачена умовами ЄТП роботи Порту та залізниці, підтверджується даними накопичувальної картки №22120526 від 22.12.11р., підписаної представником відповідача та працівником залізниці, даними листа ДП "Одеська залізниця" від 22.06.2012 року №132, та даними відомості по зважуванню №20761, складеної в присутності та за підписом представника залізниці.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли підставного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог державного підприємства "Донецька залізниця".

З огляду на вищевикладене, комерційний акт №БН689753/62 від 16.12.11р., у розумінні ст.ст.32-34, 43 Господарського процесуального кодексу України не доводить факту неправильного зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній №40671075 від 14.12.2011 року.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Донецька залізниця", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012р. у справі №5017/1904/2012 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий Є. Першиков

Судді Т. Данилова

О. Яценко