Ухвала суду № 29645937, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/77816/12

К/9991/77816/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012

у справі № 2а-19416/11/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби (ДПІ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековент 2000»

про стягнення коштів за нікчемним правочином,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012, позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековент 2000»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна»вартість послуг в сумі 3549289,00 грн., сплачених за договором від 15.06.2011 № Ф0611-02, а з Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна»в доход держави вартість отриманих послуг в сумі 3549289,00 грн.

У касаційній скарзі ТОВ «БДО Лігал Україна»просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право надання заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ДПІ у Подільському районі м. Києва здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БДО Лігал Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ековент 2000»за період з 01.07.2011 по 31.08.2001.

Згідно з висновками контролюючого органу, викладеними в акті № 441/23-205/36336456 від 08.11.2011, договір між ТОВ «БДО Лігал Україна»та ТОВ «Ековент 2000»про надання послуг з маркетингового та фінансового консалтингу № Ф0611-02 від 15.06.2011 укладений про людське око, без мети настання цивільно-правових наслідків, а лише з метою створення штучних підстав для мінімізації податкових зобов'язань ТОВ «БДО Лігал Україна».

У судовому процесі встановлено, що між ТОВ «БДО Лігал Україна»(замовник) та ТОВ «Ековент 2000»(виконавець) укладено договір про надання послуг з маркетингового та фінансового консалтингу № Ф0611-02 від 15.06.2011.

Відповідно до зазначеного Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати послуги маркетингового та фінансового консалтингу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

З посиланням на цей договір як на цивільно-правову підставу операцій з поставки послуг, ТОВ «Ековент 2000»виписав ТОВ «БДО Лігал Україна»податкові накладні з 27.07.2011 по 10.08.2011 на поставку послуг на зальну суму 3549289,00 грн., в тому числі ПДВ -591548,17 грн.; ТОВ «БДО Лігал Україна» сплачено цю суму на розрахунковий рахунок ТОВ «Ековент 2000»(з 04.08.2011 по 25.08.2011).

На підставі цих податкових накладних ТОВ «БДО Лігал Україна»включив до складу податкового кредиту в податкових деклараціях за липень, серпень 2011 року ПДВ у загальній сумі 591548,17 грн.

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України (ГК України), якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України (ЦК України) правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, -нікчемним.

Частиною 2 статті 215 ЦК України встановлено правило, згідно з яким визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2010 (вступив в силу 05.11.2010) по справі № 1-786/10, громадянина ОСОБА_4 засуджено за скоєння злочинів, передбачених частиною 2 ст. 205 та частиною 2 ст. 358 Кримінального кодексу України (здійснення фіктивного підприємництва з використанням ТОВ «Ековент 2000»). Вироком встановлено, що ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5, якого використав як підставну особу, організував виготовлення необхідних документів для державної реєстрації, зокрема ТОВ «Ековент 2000», виготовлення печатки цього товариства з метою подальшого використання реквізитів цього товариства для прикриття безтоварних операцій з іншими суб'єктами господарювання.

При цьому будь-яких господарських операцій від імені ТОВ «Ековент 2000»ОСОБА_5, зазначений як засновник та директор в реєстраційних документах та в документах, виписаних від імені ТОВ «Ековент 2000», не здійснював, стосовно діяльності товариства не обізнаний.

Суди першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджених у судовому процесі доказів (договори, платіжні доручення, звіти, акти приймання-передачі послуг), яким суд дав оцінку із дотриманням вимог ст. 86 КАС України, дійшли обґрунтованого висновку про факт безтоварності операцій між ТОВ «Ековент 2000»та ТОВ «БДО Лігал Україна». При цьому суд об'єктивно виходив з того, що зміст звітів про надання послуг (надання консультацій юридичного змісту, проведення тренінгів для працівників АТ «Концерн АВЕК та Ко», його дочірніх компаній та чотирьох банків) без зазначення конкретних адресатів отриманих послуг та розкриття змісту послуг не відповідає ознакам первинних документів у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Суд також взяв до уваги відсутність цивільно-правової підстави надання таких послуг ТОВ «Ековент 2000» третім особам, а не ТОВ «БДО Лігал Україна»; не спроможність керівника ТОВ «БДО Лігал Україна», допитаного як свідок, дати відповідь на питання, які безпосередньо стосуються укладення договору № Ф0611-02 від 15.06.2011 та його виконання.

Висновок суду щодо дійсних відносин між відповідачами зроблений з дотриманням норми частини 4 ст. 72 КАС України, якою встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно до цієї норми суд виходив із встановлених фактів вироком Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2010 щодо фіктивності ТОВ «Ековент 2000», які виключали здійснення цим товариством господарських операцій.

На підставі встановлених фактів суд зробив правильний висновок, що при укладенні договору № Ф0611-02 від 15.06.2011 намір осіб, які діяли від імені відповідачів, був спрямований на незаконне зменшення податкових зобов'язань ТОВ «БДО Лігал Україна»та отримання ним права на формування податкового кредиту, а тому є таким, що суперечить інтересам держави та суспільства. Відповідно до цього висновку у суду були законні підстави для застосування встановлених частиною 1 ст. 208 ГК юридичних наслідків недійсності господарського зобов'язання, вчиненого з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Касаційний перегляд справи, у силу норм частини 2 ст. 220 КАС України, здійснено в межах касаційної скарги

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО Лігал Україна»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак