Ухвала суду № 29645926, 19.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року м. Київ К/9991/47893/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Запорізької області Державної податкової службина постанову та ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 рокуу справі№ 2а-0870/9534/11за позовомПриватного акціонерного товариства «Запорізький завод залізобетонних шпал»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. ЗапоріжжіПроскасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року у справі № 2а-0870/9534/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 0000470803 від 24.05.2011 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 198.3 ст. 198, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. ст. 7, 9, 11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі підлягає заміні її правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Запорізької області Державної податкової служби.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити без змін судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі документальної невиїзної перевірки ПАТ «Запорізький завод залізобетонних шпал»з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Юкун»та ТОВ «АПФ «Ніка»за період січень 2011 року складено акт від 11.05.2011 № 52/05-03/32407952, яким зафіксовані порушення п. п. 198.3, 198.4 ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 205, ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, підприємством безпідставно занижено податок на додану вартість у січні 2011 року на суму 96 874,00 грн.

Вказані висновки зроблені відповідачем з огляду на наявність у ланцюгах постачання ТОВ «АПФ «Ніка»та ТОВ «Юкун»контрагентів, які, на думку, податкового органу здійснюють господарську діяльність поза межами правового поля.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.05.2011 року № 0000470803, яким позивачу донараховано зобов'язання з ПДВ у розмірі 96 874,00грн. за основним платежем та застосовано штрафну санкції у розмірі 1,00 грн.

Позивач оскаржив указане рішення в адміністративного порядку, проте скарга залишена без змін.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

На підставі дослідження в сукупності доказів, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що господарські операції по договорам, укладеним позивачем з ТОВ «Юкун" та ТОВ «АПФ «Ніка», спрямовані на реальне настання правових наслідків, виконано сторонами, що підтверджується матеріалами справи.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, відповідають вимогам чинного законодавства, а безпосередні контрагенти позивача на час здійснення відповідних господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ.

Також судами встановлено, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не надано доказів нікчемності правочинів, укладених позивачем із вказаними контрагентами.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог у зв'язку з правомірністю формування позивачем податкового кредиту.

Судами першої та апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Доводи касаційної скарги щодо недоведеності реальності спірних господарських операцій викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки, встановлених судами обставин, що відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі правонаступником Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Запорізької області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Запорізької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2012 року у справі № 2а-0870/9534/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак