Ухвала суду № 29645847, 19.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року м. Київ К/9991/49734/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову та ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 рокуу справі№ 2а-0870/1657/11за позовомПублічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, Головного управління Державного казначейства України в Запорізькій областіпровизнання бездіяльності протиправною та стягнення суми бюджетного відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року у справі № 2а-0870/1657/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача по ненаданню висновку Управлінню Державного казначейства у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2009 року у сумі 52 302,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за листопад 2009 року у розмірі 52 302,00 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ст. 11, 86, 138 Кодексу адміністративного судочинства України.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя, підлягає заміні її правонаступником Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити без змін судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року, в якій зазначено суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача в установі банку, в розмірі 52 302,00 грн. За даними Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду -93 918,00 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), - 52 302,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, - 52 302,00 грн.

Разом з податковою декларацією позивачем подані також розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації, довідка щодо залишку суми від'ємного означення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в якому зазначено, що сума 52 302,00 грн. виникла в звітному періоді - листопаді 2009 року, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додатки до податкової декларації), а також реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

01.04.2010 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок за грудень 2009 року, січень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди березень 2009 року листопад 2009 року, грудень 2009 року,

За результатами перевірки складено акт № 747/23-08/14309190, в якому зафіксовано, що в ході перевірки порушень при формуванні позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту у відповідних податкових періодах не виявлено. Відхилення в показниках, зазначених в Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, зокрема, щодо частини залишку від'ємного значення, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), не встановлено.

Проте у висновках, які містяться в акті перевірки, відповідачем-1 зазначено, що за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на суму 52 302,00 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.

Такі обставини стали підставою для відмови у наданні висновку управлінню державного казначейства України в Запорізькій області щодо відшкодування позивачу бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад 2009 току у сумі 52 302,00 грн.

Суди дійшли висновку про задоволення позовної вимоги з посиланням на те, що товариство відповідно до вимог чинного законодавства мало підстави для відшкодування податку на додану вартість, оскільки відповідні суми підтверджені належним чином.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судами першої та апеляційної інстанцій на підставі дослідження в сукупності наявних у справі доказів встановлено, що сума, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 52 302,00 грн., підтверджена належним чином складеними податковими накладними від постачальників товарів та послуг. Сумнівів щодо правильності їх оформлення та достовірності під час перевірки у податкового органу не виникало.

Докази позбавлення контрагентів позивача в установленому порядку цивільної дієздатності, а також статусу платників податку на додану вартість на момент здійснення ними у відповідних пакових періодах господарських операцій з позивачем в матеріалах справи відсутні. Факт сплати позивачем податку на додану вартість в складі вартості товару (послуг) в загальному розмірі 52 302,00 грн., як зазначено в Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації за грудень 2009 року), підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи наведене та положення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.5, пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позовних вимог.

Посилання скаржника про непідтвердження податкового кредиту позивача зустрічним перевірками, колегія суддів відхиляє, оскільки суди попередніх інстанції обґрунтовано зазначили, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин не передбачало залежності бюджетного відшкодування від сплати податку контрагентом.

Доводи касаційної, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

У зв'язку відхиленням касаційної скарги, виконання судових рішень у справі підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Замінити Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя, правонаступником Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року у справі № 2а-0870/1657/11 залишити без змін.

Поновити виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 11.04.2012 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2012 року у справі № 2а-0870/1657/11.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак