Постанова № 29645202, 15.01.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року (о 12 год. 40 хв.) Справа № 0870/9482/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.

за участю секретаря Батечко М.Д.

за участю представника позивача Бондаря С.О.

представника відповідача Стреляєва С.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмаш»

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Продмаш» (далі - ТОВ «Продмаш», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовною заявою до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Мелітопольська ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000451520 від 07.09.2012 по орендній платі за землю на загальну суму 36 458,62 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 28.08.2012 Мелітопольською ОДПІ складено акт № 626/152/31802327 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати орендної плати за землю, відповідно до якого встановлено несвоєчасну сплату орендної плати за землю за квітень-вересень 2009. На підставі вказаного Акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0000451520 про сплату штрафу з орендної плати у розмірі 36 458,62 грн. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням строків давності. Вказує, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення з порушенням норм податкового законодавства, оскільки відповідно до п. 114.1 ст. 114 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (надалі - ПК України) граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначених статтею 102 цього Кодексу. Статтею 102 ПК України встановлено строк давності 1095 днів. Посилається, що перебіг строку давності у 1095 днів для застосування штрафних санкцій за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання сплив. На підставі викладеного, просить позов задовольнити, визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0000451520.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов. Заперечення обґрунтовані тим, що штрафні санкції ТОВ «Продмаш» були застосовані на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України, яка передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання та у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. Зазначає, що фактично погашення податкового боргу відбувалось у період з 15.02.2012 по 22.06.2012, тобто початковою датою скоєння правопорушення (виникнення штрафних санкцій за несвоєчасну сплату) та датою з якої починається відлік 1095 днів є 15.02.2012, а не з початкової дати виникнення податкового боргу - 01.06.2009. Вказує, що висновки Акту та податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0000451520 відповідають чинному законодавству взагалі та статтям 102 та 114 ПК України зокрема, так як строки давності для застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання не порушено. Просить суд у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Продмаш» відмовити в повному обсязі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

На підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та п. 79.1 ст. 79 ПК України посадовою особою Мелітопольської ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку платника податку ТОВ «Продмаш» з питань своєчасності сплати орендної плати, за результатами якої складено Акт від 28.08.2012 № 626/152/31802327 (далі - Акт).

З Акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 287.3 ст. 287 ПК України платником ТОВ «Продмаш», несвоєчасно сплачена орендна плата за землю за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2009 року.

У зв'язку з неявкою посадових осіб ТОВ «Продмаш» до Мелітопольської ОДПІ для підписання Акту від 28.08.2012 № 626/152/31802327 посадовими особами Мелітопольської ОДПІ складено Акт від 28.08.2012 № 124/31802327 щодо неявки посадових осіб суб'єкта господарювання до ОДПС.

На підставі Акту та виявленого порушення Мелітопольською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0000451520, яким на підставі ст. 126 ПК України за затримку більше 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 182 293,13 грн. ТОВ «Продмаш» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 36 458,62 грн. за платежем: орендна плата.

Судом встановлено, що позивачем подано до Мелітопольської ОДПІ податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, реєстраційний номер 2861, відповідно до якої позивачем самостійно визначено розмір орендної плати у сумі 478 780,66 грн., в тому числі з січня по листопад 2009 - 39 898,39 грн., за грудень 2009 - 39 898,37 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що погашення податкового боргу з орендної плати за землю за період з квітня по вересень 2009 року на загальну суму 182 293,13 грн. фактично відбувалось у період з 15.02.2012 по 22.06.2012.

Оскільки ТОВ «Продмаш» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0000451520 прийнято Мелітопольською ОДПІ всупереч обставинам справи та діючому законодавству, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 288.7 ст. 287 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст. 285 ПК України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Як встановлено п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що позивачем самостійно визначені податкові зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки на 2009 рік на загальну суму 478 780,66 грн., щомісячний платіж з січня по листопад 2009 року - 39 898,39 грн., за грудень 2009 - 39 898,37 грн., проте податкові зобов'язання по орендній платі у встановлений строк не сплачені.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Погашення податкового боргу з орендної плати за землю за період з квітня по вересень 2009 року фактично відбувалось у період з 15.02.2012 по 22.06.2012 на загальну суму 182 293,13 грн. на підставі рішень Запорізького окружного адміністративного суду та шляхом зарахування податковим органом коштів, що сплачував позивач, в рахунок погашення податкового боргу на підставі п. 87.9 ст. 87 ПК України.

За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення (п. 116.1 ст. 116 ПК України).

Судом встановлено, що станом на 28.08.2012 р. (день складання акту перевірки) позивачем затримано більше на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 182 293,13 грн., а тому відповідно податковим органом з урахуванням приписів п. 126.1 ст. 126 ПК України правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000451520 від 07.09.2012 про зобов'язання ТОВ «Продмаш» сплатити штраф у розмірі 20% від суми податкового зобов'язання (182 293,13 грн. х 20% = 36 458,62 грн.).

Щодо твердження позивача стосовно спливу строку давності у 1095 днів для застосування штрафних санкцій за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання суд зазначає наступне.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 102. 4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Пунктом 114.1 ст. 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Разом з тим, чинне законодавство не містить норми, яка б встановлювала початок перебігу строку для визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Оскільки за змістом п. 102.4 ст. 102 ПК України початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок несвоєчасного подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, а п. 126.1 ст. 126 ПК України диференціює розмір штрафу в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, перебіг строку давності для визначення суми податкового зобов'язання із штрафу, передбаченого вказаною правовою нормою, починається з дня, наступного за днем сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

З огляду на це, для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 126.1 ст. 126 ПК України необхідна така обов'язкова умова як сплата податкового боргу і саме момент цієї сплати (а не декларування даного зобов'язання) є визначальним при застосуванні штрафних санкцій до платника податків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не пропущені встановлені законом строки давності, а доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються викладеним вище та наявними в справі доказами. Натомість, відповідачем доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 07.09.2012 № 0000451520, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а відтак підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак