Ухвала суду № 29644414, 14.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" лютого 2013 р. м. Київ К-20215/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009

у справі № 2а-2239/09/0870

за позовом Приватного малого науково-виробничого підприємства «Агропромсервіс»

до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування

штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале науково -виробниче підприємство «Агропромсервіс» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведена планова виїзна перевірка діяльності позивача з питань дотримання позивачем вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2008 та складений акт № 332/23/22133233 від 12.03.2009.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Постанови Правління НБУ № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: відсутність авансових звітів по коштам, виданим під звіт для покупки товарно -матеріальних цінностей на загальну суму 992265,04 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000232306 від 18.03.2009 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 248066,01 грн.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами -громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів -у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Відповідно до ч.1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, до суб'єктів господарювання можуть застосовуватись адміністративно -господарські санкції.

Фінансові санкції, передбачені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»належать до адміністративно - господарських санкцій, одним видом з яких є адміністративно -господарський штраф.

Відповідно до ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно -господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Закінчення будь -якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строку виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що порушення вимог регулювання обігу готівки було здійснено позивачем в період з травня 2006 року по грудень 2007 року, акт про перевірку, яким зафіксовано вчинене порушення, складений 12.03.2009, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем прийнято 18.03.2009.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що штрафні санкції були застосовані відповідачем з порушенням строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 у справі № 2а-2239/09/0870 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.05.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 у справі № 2а-2239/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко