Ухвала суду № 29644002, 19.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р.Справа № 2а-1870/7637/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного виробничого комерційного малого підприємства "НАСА" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. по справі № 2а-1870/7637/12

за позовом Приватного виробничого комерційного малого підприємства "НАСА"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

третя особа Арбітражний керуючий ОСОБА_1

про визнання протиправними та скасування податкових повідомдень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, приватне виробничо-комерційне мале підприємство "Наса", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах, третя особа: арбітражний керуючий ОСОБА_1, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2012 року № 0003471501/39145 та № 0003481501/39143. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням № 0003471501/39145 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок прибуток на суму 51796,25 грн., податковим повідомленням-рішенням № 0003481501/39143 позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1534177,00 грн. Вказані повідомлення - рішення прийняті на підставі акта перевірки № 2245/15-1/14014342/322 від 14.08.2012 року. ПВКМП "НАСА" не погоджується з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, та вважає, що вони складені з порушенням законодавства. Позивач зазначає, що висновки відповідача викладені в акті перевірки суперечать положенням п. 150.1 ст. 150, п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України. Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року в рядку 06.5. задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду в сумі 2308660 грн. Дана сума складається з від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2011 рік- 2308660 грн. Згідно з абзацом 6 п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового Кодексу України особливі правила справляння податку на прибуток підприємств стосуються лише тих платників податків, які у 2011 році одержали доход один мільйон гривень і більше та однаково закінчили його зі збитками (станом на 01.01.2012 року). Проте, податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2011 рік (рядок 01) підтверджується, що доход позивача склав 589272 грн. Отже, позивач вважає, що в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року правомірно відніс до складу витрат від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2011 рік. Крім того, відповідач керуючись п. 123.1. ст. 123 Податкового Кодексу України застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 10359,25 грн., чим, на думку позивача, допустив порушення режиму мораторію на задоволення вимог кредиторів врегульованих положеннями абзацу 24 ст. 1, абзацу 4 ч. 4. ст.12, ч. 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так як ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.04.2009 року у справі № 7/68-09 порушено провадження у справі про банкрутство ПВКМП "НАСА" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2012 року відмовлено в задоволенні адміністративного суду.

Приватне виробниче комерційне мале підприємство "НАСА", не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі надає заперечення, щодо неправомірності застосування санкцій під час дії мораторію, посилаючись на Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та практику Верховного суду України. Будь яких обгрунтувань щодо неправильного встановлення фактичних обставин справи та нерправільності висновків суду щодо нарахування основного платежу , апеляційна скарга не містить.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи справу колегія суддів застосовує норми матеріального права що діяли на момент спірних відносин.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ДПІ у м.Сумах була проведена камеральна перевірка Приватного виробничо - комерційного малого підприємства "НАСА" за звітний податковий період - півріччя 2012 р. з податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки № 2245/15-1/14014342/322 від 14.08.2012 року (далі - акт перевірки, а.с. 9-10). На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 29.08.2012 року № 0003481501/39143 яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1534177,00 грн. та № 0003471501/39145, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок прибуток на суму 51796,25 грн в т.ч.: за основним платежем 41437,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 10359,25 грн. (а.с. 6,7).

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про те що платником неправомірно віднесено до складу витрат за півріччя 2012 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік в сумі 1731495 грн., чим порушено п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Колегія суддів зазначає, що як було встановлено в суді першої інстанції, позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 року від 08.08.2012р. по рядку 06.5 задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року в сумі 2 308 660 грн., дана сума складається з від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011р. - 2 308 660 грн. (а.с. 21-22)

Відповідно до пункту 150.1. ст.150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України доповнено абзацом другим згідно із Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні" від 05.07.2012, відповідно до якого пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2012-2015 роках таким чином:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів платників з доходом за 2011 рік мільйон гривень та більше станом на 1 січня 2012 року є від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 1 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат:

- звітних (податкових) періодів починаючи з І півріччя і наступних і звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від'ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена; сума підлягай врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах.

В порушення зазначеної норми Податкового кодексу України, позивачем неправомірно віднесено до складу витрат за півріччя 2012 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік в повному обсязі, а не в розмірі 25%.

При цьому, посилання позивача на те, що дохід підприємства за 2011 рік є меншим мільйону гривень, відтак вказана норма Податкового кодексу не розповсюджується на даного платника, є безпідставним. Так, відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ - ІV квартали 2011 рік, доход позивача склав 589272 грн., відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року доход позивача склав 870191 грн. (а.с. 41, 49) Отже загальний доход позивача за 2011 рік склав 1459463 грн. (589272 + 870191).

Таким чином, платником неправомірно віднесено до складу витрат за півріччя 2012 року від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2011 рік в сумі 1731495 грн. (2308660 х 25% = 577165, 2308660 - 577165 = 1731495). В декларації з податку на прибуток за півріччя 2012 р. до рядку 07 "Об'єкт оподаткування" платником задекларовано збитки в сумі 1534177грн. В результаті зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового періоду по рядку 06.5 в сумі 1731495 грн., у підприємства по рядку 07 виникає позитивний об'єкт оподаткування в сумі 197318 грн. та податкове зобов'язання в сумі 41437 грн., яке і було донараховано податковим органом в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні.

Крім того, щодо твердження позивача про порушення податковим органом режиму мораторію на задоволення вимог кредиторів врегульованих положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Сумської області від 13.04.2009 року у справі № 7/68-09 порушено провадження у справі про банкрутство ПВКМП "НАСА" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.05.2009 року у справі № 7/68-09 введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника ОСОБА_1, та ухвалою зазначеного суду від 29.05.2012 року у справі № 7/68-09 продовжено строк процедури розпорядження майном боржника та повноважень розпорядника майна боржника ОСОБА_1 до 21.11.2012 року.

Тобто нарахування пов'язані з поточними зобов'язаннями позивача.

Відповідно до абзацу 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання. З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.

Вищезазначене відповідає позиції Верховного Суду України викладеної в Постанові від 1 жовтня 2012 р. по справі 21-298а12.

Таким чином, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. по справі № 2а-1870/7637/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 25.02.2013 р.